Онтоморфогенез Uncarina roeosliana Rauh на ранніх стадіях розвитку

Автор(и)

  • Maryna Gaidarzhy Навчально-науковий центр "Інститут біології та медицини" Київського національного університету імені Тараса Шевченка вул. Володимирська, 64/13, м. Київ, Україна, 01601, Україна https://orcid.org/0000-0001-8860-552X
  • Oksana Futorna Навчально-науковий центр "Інститут біології та медицини" Київського національного університету імені Тараса Шевченка вул. Володимирська, 64/13, м. Київ, Україна, 01601, Україна https://orcid.org/0000-0002-3713-6644
  • Nataliia Nuzhyna Навчально-науковий центр "Інститут біології та медицини" Київського національного університету імені Тараса Шевченка вул. Володимирська, 64/13, м. Київ, Україна, 01601, Україна https://orcid.org/0000-0002-4404-4502

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-8025.2020.201320

Ключові слова:

насінина, проростання, ранні етапи онтогенезу, каудексоподібна рослина, ендемік Мадагаскару

Анотація

Мета. З’ясувати морфологію насіння, виявити особливості його проростання та дослідити розвиток рослин Uncarina roeoesliana Rauh (Pedaliaceae) на ранніх стадіях онтоморфогенезу в зв’язку з проблемою схожості насіння та вирощування їх в умовах інтродукції.

Матеріали та методи. Досліджено латентний та прегенеративний періоди онтоморфогенезу рослин Uncarina roeoesliana за умов вирощування у захищеному ґрунті Ботанічного саду ім. акад. О.В. Фоміна. В роботі використані біоморфологічні, інтродукційні, гістологічні методи.

Результати та їх обговорення. Розроблено метод прискорення схожості свіжозібраного насіння. Встановлено, що насінини Uncarina roeoesliana великі за розмірами (близько 7х5 мм), переважно широкотрикутні, коричневого кольору з малопомітним крилом по всьому периметру насінини. Дорзальна сторона формує складки, рубчик знаходиться на мікропілярній частині насінини. Периклінарні стінки опуклі і часто формують папіли. Зародок великий, займає більшу частину насінини, ендосперм багатий на ліпіди, що характерно і для представника цієї ж родини Sesamum indicum L. Ймовірно наявність папіл сприяє накопиченню вологи для активізаціії ферментативної діяльності при набуханні насінин. Всі ці особливості проростання насіння узгоджуються з екологічними умовами в місцях природного розповсюдження представників роду Uncarina: високими температурами, невеликою кількістю опадів та значним посушливим періодом. Ймовірно рослини цього виду відносяться до макробіотиків, тобто достатньо довго можуть зберігати схожість насіння. Проростання надземне. Впродовж 24 тижнів розвитку рослини досягають віргінільної стадії розвитку: формують редькоподібні корені, 5-6 пар листків, з яких на молодих рослинах у цій стадії залишається тільки дві пари, та потовщену базальну частину стебла.

Висновки. Порівнюючи Uncarina roeoesliana з іншими каудексоподібними рослинами можна констатувати, що ця рослина має високий потенціал для виживання в посушливих умовах завдяки здатності рослини накопичувати вологу в базальній частині стебла і м’ясистому корінню. При цьому рослина пристосована до існування як в режимі спокою, так і в режимі активного росту, але в останньому випадку тільки при наявності достатньої кількості вологи в ґрунті

Біографії авторів

Maryna Gaidarzhy, Навчально-науковий центр "Інститут біології та медицини" Київського національного університету імені Тараса Шевченка вул. Володимирська, 64/13, м. Київ, Україна, 01601

Доктор біологічних наук, провідний науковий співробітник

Oksana Futorna, Навчально-науковий центр "Інститут біології та медицини" Київського національного університету імені Тараса Шевченка вул. Володимирська, 64/13, м. Київ, Україна, 01601

Кандидат біологічних наук

Nataliia Nuzhyna, Навчально-науковий центр "Інститут біології та медицини" Київського національного університету імені Тараса Шевченка вул. Володимирська, 64/13, м. Київ, Україна, 01601

Кандидат біологічних наук

Посилання

  1. Eggli, U., Albers, F.; Eggli, U. (Ed.) (2002). Illustrated Handbook of succulent plants. Dicotyledones. New York, Berlin, Heidelberg: Springler-Verlag, 547.
  2. Jacobsen, H. (1970). Das sukkulentenlexicon. Jena: VEB Gustav Fischer Verlag, 642.
  3. Mirey, S., Kiani, S. (2016). Bioactivity of Sesamum indicum: a review study. Der Pharmacia Lettre, 8 (6), 328–334.
  4. Maksymov, Y. M. (Ed.) (1990). Madahaskar. Moscow: Prohress, 280.
  5. Gaidarzhi, M., Nuzhina, N. (2019). Morphology, phenology and fruiting of Uncarina roeoesliana Rauh in culture. Visnyk of Lviv University. Biological Series, 80, 59–66. doi: http://doi.org/10.30970/vlubs.2019.80.07
  6. Danilova, M. F. (1996). Semeistvo Crassulaceae 11. Sravnitelnaia anatomiia semian. Vol. 5. Dvudolnye. Rosidae. Saint Petersburg: Mir i semia, 25–34.
  7. Takhtadzhian, A. L. (1987). Sistema magnoliofitov. Leningrad: Nauka, 438.
  8. Corner, E. J. H. (1976). The seeds of dicotyledons. Vol. 1. Cambridge: Cambridge University Press, 311.
  9. Zhmylev, P. Iu., Alekseev, Iu. E., Karpukhina, E. A., Balandin S. A. (2005). Biomorfologiia rastenii: illiustrirovannii slovar. Moscow: Grif, 256.
  10. Shyrobokova, D. N., Nikitina, V. V., Haidarzhy, M. M., Bahlai, K. M. (2003). Kaktusy ta inshi sukulentni roslyny. Kyiv: Ukrainski propilei, 108.
  11. Barthlott, W. (1981). Epidermal and seed surface characters of plants: systematic applicability and some evolutionary aspects. Nordic Journal of Botany, 1 (3), 345–355. doi: http://doi.org/10.1111/j.1756-1051.1981.tb00704.x
  12. Barthlott, W. (1984). Microstructural features of seed surfaces. Syst. Assoc. Spec, 25, 95–105.
  13. Brown, K. A., Parks, K. E., Bethell, C. A., Johnson, S. E., Mulligan, M. (2015). Predicting Plant Diversity Patterns in Madagascar: Understanding the Effects of Climate and Land Cover Change in a Biodiversity Hotspot. PLOS ONE, 10 (4), e0122721. doi: http://doi.org/10.1371/journal.pone.0122721
  14. Callmander, M. W., Phillipson, P. B., Schatz, G. E., Andriambololonera, S., Rabarimanarivo, M., Rakotonirina, N. et. al. (2011). The endemic and non-endemic vascular flora of Madagascar updated. Plant Ecology and Evolution, 144 (2), 121–125. doi: http://doi.org/10.5091/plecevo.2011.513
  15. Morat, P., Lowry, P. P. (1977). Floristic richness in the Africa-Madagascar region: a brief history and properties. Adansonia, 19 (1), 101–115.
  16. Gaidarzhi, M. N. (2014). Botanicheskaia ekskursiia na ostrov Madagaskar. Sokhranenie bioraznoobraziia i introdukciia rastenii. Kharkiv, 19–24.
  17. Haidarzhy, M. M., Nikitina, V. V., Bahlai, K. M., Kalashnyk, S. O. (2011). Adaptatsiini stratehii sukulentnykh roslyn u preheneratyvnyi period. Vidnovlennia porushenykh pryrodnykh ekosystem. Donetsk, 90–92.
  18. Scherbakov, V. G., Lobanov, V. G. (2003). Biokhimiia i tovarovedenie maslichnogo syria. Moscow: Kolos, 360.
  19. Avekin, Ya., Haidarzhy, M. (2017). Adenium obesum (Forssk.) Roem. & Schult. (Apocynaceae): development of vegetative organs in the early stages of ontogenesis. Ukrainian Journal of Ecology, 7 (2), 173–183. doi: http://doi.org/10.15421/2017_34
  20. Haidarzhy, M., Nikitina, V., Bahlai, K., Kalashnyk, S. (2015). Kaudeksni sukulentni roslyny v kolektsii Botanichnoho sadu. Visnyk Kyivskoho Natsionalnoho Universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Introduktsiia ta zberezhennia roslynnoho riznomanittia, 33, 11–14.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-04-30

Як цитувати

Gaidarzhy, M., Futorna, O., & Nuzhyna, N. (2020). Онтоморфогенез Uncarina roeosliana Rauh на ранніх стадіях розвитку. ScienceRise: Biological Science, (2 (23), 29–35. https://doi.org/10.15587/2519-8025.2020.201320

Номер

№ 2 (23) (2020)

Розділ

Біологічні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Марина Миколаївна Гайдаржи

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.