Екстракти гранату, хурми, кропиви, кропу, капусти кале і Sideritis специфічно модулюють мікробіоту кишечникута локальну продукцію цитокінів в експериментах in vivo

Автор(и)

  • Tamara Meleshko Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет» пл. Народна, 3, м. Ужгород, Україна, 88000, Україна https://orcid.org/0000-0003-4046-1509
  • Oleksandra Pallah Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет» пл. Народна, 3, м. Ужгород, Україна, 88000, Україна https://orcid.org/0000-0003-3636-6621
  • Viktor Petrov Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет» пл. Народна, 3, м. Ужгород, Україна, 88000, Україна https://orcid.org/0000-0001-9450-9884
  • Nadiya Boyko Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет» пл. Народна, 3, м. Ужгород, Україна, 88000, Україна https://orcid.org/0000-0002-2467-7513

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-8025.2020.204781

Ключові слова:

екстракти їстівних рослин, імуномоделююча дія, кишкова мікробіота

Анотація

Метою роботи було виявлення (in vivo, на моделі імунокомпетентних мишей) динаміки впливів перорального введених екстрактів їстівних рослин – інградієнтів традиційних харчових продуктів – на стан кишкової мікробіоти та продукування цитокінів слизовими оболонками кишечнику.

Матеріали і методи. У дослідженні було сформовано сім груп імунокомпетентних мишей BALB/c, які протягом 14 днів перорально випоювались рослинними екстрактами (15 мг/200 мкл/миша). Останні одержували за розробленою нами технологією із харчових продуктів рослинного походження – капусти кале, кропу, Sideritis scardica, кропиви, плодів хурми і гранату. Матеріалом мікробіологічного аналізу змін кишкової мікробіоти слугував вміст товстої кишки. Ключових представників мікробіоти ізолювали шляхом висіву серійних розведень на селективні хромогенні поживні середовища та ідентифікували серологічно і біохімічно. Продукцію цитокінів різними відділами кишечнику та лімфатичної тканини, асоційованої із слизовими оболонками кишечнику, визначали методом імуноферментного аналізу.

Результати. В експериментах на мишах доведено здатність екстрактів капусти кале, кропу і Sideritis при їх оральному застосуванні вибірково інгібувати вміст E. сoli, K. pneumoniae, E. faecalis, L. acidophilus у товстій кишці мишей, стимулюючи при цьому ріст B. bifidum. Показано, що екстракт кропиви призводить до збільшення кількості E. coli, а екстракт хурми – до зростання популяційних рівнів E. faecalis, Bifidobacterium та зменшення вмісту Candida spp. Екстракт гранату специфічно стимулює ріст Bifidobacterium. Існують значні відмінності у продукуванні цитокінів в супернатантах культури фрагментів тканин і в сироватці крові мишей при оральному введенні різних рослинних екстрактів. Екстракт кропу зумовлює системне і локальне збільшення ФНП-a та IЛ-2, а екстракти кропиви та Sideritis викликають таке збільшення лише на ділянках слизової оболонки. Екстракти гранату, хурми та капусти кале системно і локально стимулюють продукування ІЛ-2, ІЛ-10, ІЛ-12, ІФН-γ та ІЛ-17, але не ФНП-α.

Висновки. Найбільш виразними корисними властивостями щодо впливу на стан кишкової мікробіоти та продукування цитокінів слизовими оболонками кишечнику володіють екстракт хурми, а також екстракти гранату та капусти кале. Екстракти кропиви та кропу демонструють протизапальну дію. Екстракт Sideritis був нейтральним до більшості досліджуваних показників. Жодний з екстрактів не виявив шкідливих впливів

Біографії авторів

Tamara Meleshko, Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет» пл. Народна, 3, м. Ужгород, Україна, 88000

Старший викладач, молодший науковий співробітник

Кафедра клініко-лабораторної діагностики та фармакології

Науково-дослідний і навчальний центр молекулярної мікробіології та імунології слизових оболонок

Oleksandra Pallah, Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет» пл. Народна, 3, м. Ужгород, Україна, 88000

Асистент, молодший науковий співробітник

Кафедра клініко-лабораторної діагностики та фармакології

Науково-дослідний і навчальний центр молекулярної мікробіології та імунології слизових оболонок

Viktor Petrov, Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет» пл. Народна, 3, м. Ужгород, Україна, 88000

Кандидат біологічних наук, асистент

Кафедрa клінічних дисциплін

Nadiya Boyko, Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет» пл. Народна, 3, м. Ужгород, Україна, 88000

Доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри, директор центру

Кафедра клініко-лабораторної діагностики та фармакології

Центр молекулярної мікробіології та імунології слизових оболонок

Посилання

  1. Woodcock, M. E., Hollands, W. J., Konic-Ristic, A., Glibetic, M., Boyko, N., Koçaoglu, B., Kroon, P. A. (2013). Bioactive-rich extracts of persimmon, but not nettle,Sideritis, dill or kale, increase eNOS activation and NO bioavailability and decrease endothelin-1 secretion by human vascular endothelial cells. Journal of the Science of Food and Agriculture, 93 (14), 3574–3580. doi: http://doi.org/10.1002/jsfa.6251
  2. Konić-Ristić, A., Srdić-Rajić, T., Kardum, N., Aleksić-Veličković, V., Kroon, P. A., Hollands, W. J. et. al. (2013). Effects of bioactive-rich extracts of pomegranate, persimmon, nettle, dill, kale andSideritisand isolated bioactives on arachidonic acid induced markers of platelet activation and aggregation. Journal of the Science of Food and Agriculture, 93 (14), 3581–3587. doi: http://doi.org/10.1002/jsfa.6328
  3. Pallah, O. V., Meleshko, T. V., Bati, V. V., Boyko, N. V. (2019). Extracts of edible plants as beneficial microorganisms growth stimulators. Biotechnologia Acta, 12 (3), 67–74. doi: http://doi.org/10.15407/biotech12.03.067
  4. Carbonell-Capella, J. M., Barba, F. J., Esteve, M. J., Frígola, A. (2013). Quality parameters, bioactive compounds and their correlation with antioxidant capacity of commercial fruit-based baby foods. Food Science and Technology International, 20 (7), 479–487. doi: http://doi.org/10.1177/1082013213492523
  5. Moyer, R., Hummer, K., Wrolstad, R. E., Finn, C. (2002). Antioxidant compounds in diverse ribes and rubus germplasm. Acta Horticulturae, 585, 501–505. doi: http://doi.org/10.17660/actahortic.2002.585.80
  6. Correia, R. T., Borges, K. C., Medeiros, M. F., Genovese, M. I. (2012). Bioactive compounds and phenolic-linked functionality of powdered tropical fruit residues. Food Science and Technology International, 18 (6), 539–547. doi: http://doi.org/10.1177/1082013211433077
  7. Perez-Gregorio, R., Simal-Gandara, J. (2017). A Critical Review of Bioactive Food Components, and of their Functional Mechanisms, Biological Effects and Health Outcomes. Current Pharmaceutical Design, 23 (19), 2731–2741. doi: http://doi.org/10.2174/1381612823666170317122913
  8. Lankelma, J. M., Nieuwdorp, M., de Vos, W. M., Wiersinga, W. J. (2015). The gut microbiota in internal medicine: implications for health and disease. The Netherlands journal of medicine, 73 (2), 61–68.
  9. Oriach, C. S., Robertson, R. C., Stanton, C., Cryan, J. F., Dinan, T. G. (2016). Food for thought: The role of nutrition in the microbiota-gut–brain axis. Clinical Nutrition Experimental, 6, 25–38. doi: http://doi.org/10.1016/j.yclnex.2016.01.003
  10. Chung, H., Pamp, S. J., Hill, J. A., Surana, N. K., Edelman, S. M., Troy, E. B. et. al. (2012). Gut Immune Maturation Depends on Colonization with a Host-Specific Microbiota. Cell, 149 (7), 1578–1593. doi: http://doi.org/10.1016/j.cell.2012.04.037
  11. Duan, J., Chung, H., Troy, E., Kasper, D. L. (2010). Microbial Colonization Drives Expansion of IL-1 Receptor 1-Expressing and IL-17-Producing γ/δ T Cells. Cell Host & Microbe, 7 (2), 140–150. doi: http://doi.org/10.1016/j.chom.2010.01.005
  12. Atarashi, K., Tanoue, T., Shima, T., Imaoka, A., Kuwahara, T., Momose, Y. et. al. (2010). Induction of Colonic Regulatory T Cells by Indigenous Clostridium Species. Science, 331 (6015), 337–341. doi: http://doi.org/10.1126/science.1198469
  13. Manohar, M., Baumann, D. O., Bos, N. A., Cebra, J. J. (2001). Gut Colonization of Mice withactA-Negative Mutant of Listeria monocytogenesCan Stimulate a Humoral Mucosal Immune Response. Infection and Immunity, 69 (6), 3542–3549. doi: http://doi.org/10.1128/iai.69.6.3542-3549.2001
  14. Zhu, W., Lin, K., Li, K., Deng, X., Li, C. (2018). Reshaped fecal gut microbiota composition by the intake of high molecular weight persimmon tannin in normal and high-cholesterol diet-fed rats. Food & Function, 9 (1), 541–551. doi: http://doi.org/10.1039/c7fo00995j
  15. George, N. S., Cheung, L., Luthria, D. L., Santin, M., Dawson, H. D., Bhagwat, A. A., Smith, A. D. (2019). Pomegranate peel extract alters the microbiome in mice and dysbiosis caused by Citrobacter rodentium infection. Food science & nutrition, 7 (8), 2565–2576. doi: http://doi.org/10.1002/fsn3.1106

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-04-30

Як цитувати

Meleshko, T., Pallah, O., Petrov, V., & Boyko, N. (2020). Екстракти гранату, хурми, кропиви, кропу, капусти кале і Sideritis специфічно модулюють мікробіоту кишечникута локальну продукцію цитокінів в експериментах in vivo. ScienceRise: Biological Science, (2 (23), 4–14. https://doi.org/10.15587/2519-8025.2020.204781

Номер

Розділ

Біологічні науки