Стійкість ліній озимої м’якої пшениці, створених за участю яро-озимих гібридів до листостеблових хвороб
DOI:
https://doi.org/10.15587/2519-8025.2020.206095Ключові слова:
лінії пшениці, збудники хвороб, стійкість, елементи продуктивності, урожайністьАнотація
При вивчені колекції ярої м’якої пшениці різного генетичного походження, виділені окремі зразки які несуть стійкість до збудників хвороб і можуть бути використанні в якості джерел стійкості до патогенів при гібридизації їх з озимими сортами.
Метою наших досліджень стало отримання стійких до хвороб константних ліній пшениці озимої, із комплексом господарсько-цінних ознак і властивостей.
Матеріали та методи. У наших дослідах основним методом створення нового гібридного матеріалу була внутрішньовидова гібридизація ярої і озимої м’якої пшениці, з наступним добором стійких генотипів різних генерацій на природних (проти борошнистої роси) і штучних (проти бурої та стеблової іржи) інфекційних фонах.
Вихідним матеріалом для досліджень слугували колекція зразків ярої м’якої пшениці різного генетичного і еколого-географічного походження у кількості 101 шт., лінії F3 (18 шт.),F4 (141 шт.) і F5 (66 шт.), створені від комбінацій схрещування ярих зразків з сортами Селекційно-генетичного інституту – Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення, різних за біологічними властивостями. Оцінку колекційних сортозразків і ліній проводили згідно з загальноприйнятою методикою сортовипробування.
Результати. Наведені результати вивчення стійкості ліній пшениці F3-5, створених на базі яро-озимих гібридів, до основних збудників хвороб на природному і штучно створеному інфекційному фоні. Виявлені зв’язки стійкості до збудників хвороб з основними господарсько-цінними ознаками у ліній пшениці. Отримані лінії пшениці з комплексною стійкістю проти збудників листостеблових хвороб.
Висновки. Виділені лінії озимої м’якої пшениці, які поєднують у своєму генотипі відносну стійкість до хвороб з високою продуктивністю. В основному це лінії, створені від схрещування ярих зразків мексиканського, західноєвропейського, канадського та російського походження з місцевими озимими сортами
Посилання
- Alfimov, V. A., Bespalova, L. A., Puzyrnaia, O. IU. (2001). Ustoichivost sortov ozimoi pshenicy v sviazi s izmeneniiami rasovogo sostava v populiacii buroi rzhavchiny Krasnodarskogo kraia. Pshenica i tritikale. Krasnodar, 306–317.
- Krivchenko, V. I. (1979). Ispolzovanie genofonda v selekcii selskokhoziaistvennykh kultur na ustoichivost k vrednym organizmam. Problemy zaschity rastenii ot vreditelei, boleznei i sorniakov. Moscow: «Kolos», 114–118.
- Dmitriev, A. P. (2003). Osobennosti biologii vzaimootnoshenii v sisteme parazit-khoziain kak osnova vybora tipa ustoichivosti zernovykh kultur k rzhavchine. Tipy ustoichivosti rastenii k bolezniam. Saint Petersburg, 33–34.
- Grigoreva, O. G. (1987). Donory effektivnykh genov ustoichivosti k steblevoi rzhavchine pshenicy. Problemy ispolzovaniia genofonda v selekcii rastenii na immunitet k bolezniam i vrediteliam. Leningrad: VIR, 33–37.
- German, S. E., Kolmer, J. A. (1992). Effect of gene Lr34 in the enhancement of resistance to leaf rust of wheat. Theoretical and Applied Genetics, 84 (1-2), 97–105. doi: http://doi.org/10.1007/bf00223987
- Voronkova, A. A., Puchkov, Iu. M. (1977). Selekciia pshenicy na ustoichivost k rzhavchine. Krasnodar: Krasnodarskoe kn. izd-vo, 56.
- Mikhailova, L. A. (2003). Genetika ustoichivosti pshenicy k buroi rzhavchine. Tipy ustoichivosti rastenii k bolezniam. Saint Petersburg, 45–60.
- Romanenko, A. A., Bespalova, L. A., Kudriashov, I. N., Ablova, I. B. (2005). Novaia sortovaia politika i sortovaia agrotekhnika ozimoi pshenicy. Krasnodar, 224.
- Khomenko, S. O., Solona, V. Y., Zvarun, T. V. (2011). Osoblyvosti selektsii pshenytsi yaroi v umovakh lisostepu Ukrainy. Selektsiia i nasinnytstvo, 100, 181–191.
- Babaianc, O. V., Babaianc, L. T. (2014). Osnovy selekcii i metodologiia ocenok ustoichivosti pshenicy k vozbuditeliam boleznei. Odessa: VMV, 401.
- Bazalii, V. V., Bazalii, H. H., Larchenko, O. V. (2008). Ekolohichna plastychnist i stabilnist urozhainosti sortiv pshenytsi z riznym typom rozvytku. Faktory eksperymentalnoi evoliutsii orhanizmiv. Kyiv: Lohos, 5, 17–22.
- Ablova, I. G. (2008). Principy i metody sozdaniia sortov pshenicy, ustoichivykh k bolezniam i ikh rol v stanovlenii agrosistem. Krasnodar, 49.
- Kyrychenko, V. V., Petrenkova, V. P., Cherniaieva, I. M. et. al.; V. V. Kyrychenko, V. V., Petrenkova, V. P. (Eds.) (2012). Osnovy selektsii polovykh kultur na stiikist do shkidlyvykh orhanizmiv. Kharkiv: In-t roslynnytstva im. V. Ya. Yurieva, 320.
- Tkachyk, S. O. (Ed.) (2014). Metodyka provedennia ekspertyzy sortiv roslyn hrupy zernovykh, krupianykh ta zernobobovykh na prydatnist do poshyrennia v Ukraini (PSP). Kyiv: TOV «Nilan-LTD», 82.
- Rybalka, O. I. (2008). Porivniannia ekspres-metodu sedymentatsii SDS30 pry vyznachenni yakosti zerna y boroshna pshenytsi. Zerno i khlib, 1.
- Koishibaev, M., Shamanin, V. P., Morgunov, A. I. (2014). Skrining pshenicy na ustoichivost k osnovnym bolezniam. Ankara: FAO-SEK, 64.
- Dermenko, O. P., Panchenko, Yu. S., Havryliuk, L. L. (2012). Zakhyst pshenytsi ozymoi vid buroi lystkovoi irzhi. Karantyn i zakhyst roslyn, 11, 4–7.
- Oelke, L. M., Kolmer, J. A. (2005). Genetics of Leaf Rust Resistance in Spring Wheat Cultivars Alsen and Norm. Phytopathology, 95 (7), 773–778. doi: http://doi.org/10.1094/phyto-95-0773
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Ruslan Solomonov, Anna Kryvenko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.