Інформативність біохімічних маркерів метаболізму сполучної тканини за бабезіозу собак
DOI:
https://doi.org/10.15587/2519-8025.2022.266451Ключові слова:
собаки, бабезіоз, діагностика, біохімічні маркери, сполучна тканина, метаболізм, інформативність, глікопротеїни, сіалові кислоти, хондроїтинсульфатиАнотація
Мета: проаналізувати діагностичну інформативність біохімічних маркерів сполучної тканини в крові собак, хворих на бабезіоз.
Матеріали та методи. Досліджувалися собаки порід німецька вівчарка (n=7), лабрадор-ретривер (n=3) та ротвейлер (n=2) віком від 1 до 5 років, яким був встановлений діагноз на бабезіоз. В якості контрольної групи використовували клінічно здорових собак, які надходили до ветеринарної клініки для профілактичного обстеження, вік тварин становив від 1 до 5 років (n=10). Тварини були обстежені за наступною схемою: збір анамнестичних даних, клінічне дослідження за загальноприйнятими методиками, загальний та біохімічний аналіз крові, дослідження сечі. Глікопротеїни в сироватці крові визначали за Штейнбергом – Доценком, сіалові кислоти – методом Гесса, хондроїтинсульфати – Nemeth – Csoka в модифікації Л.І. Слуцького.
Результати. Біохімічне дослідження крові виявило присутність у організмі тварин гострого цитолітичного синдрому та холестазу. Холестаз у хворих тварин характеризувався підвищенням вмісту білірубіну та активності лужної фосфатази, а також збільшенням вмісту β-ліпопротеїнів. Збільшення вмісту в крові загального білірубіну, очевидно, відбувалось за рахунок переважно його некон’югованої фракції, оскільки мав місце внутрішньосудинний гемоліз. У сироватці крові хворих на бабезіоз собак спостерігалось зростання вмісту маркерів метаболізму сполучної тканини – глікопротеїнів у 1,63, сіалових кислот – у 1,36 та хондроїтинсульфатів у 1,8 рази відповідно.
Висновки. Глікопротеїни мають в своєму складі «білки гострої фази», які є показниками для оцінки ступеня запального процесу в організмі собак за бабезіозу. Сіалові кислоти є компонентами сіалопротеїнів, які теж є маркерами запального процесу та деструктивних змін в організмі. Збільшення вмісту в крові хондроїтинсульфатів за бабезіозу вказує на розвиток компенсаторної реакції, пов'язаної з дією на ендотелій кровоносних судин токсичних продуктів гемолізу. Таким чином, підвищений вміст біохімічних маркерів сполучної тканини в крові собак за бабезіозу вказує на присутність у тварин системної запально-захисної реакції, що дозволяє рекомендувати їх для оцінки гострої фази запального процесу в організмі та захисту судин від пошкодження внаслідок токсичного гемолізу
Посилання
- Kuleš, J., Bilić, P., Beer Ljubić, B., Gotić, J., Crnogaj, M., Brkljačić, M., Mrljak, V. (2018). Glomerular and tubular kidney damage markers in canine babesiosis caused by Babesia canis. Ticks and Tick-Borne Diseases, 9 (6), 1508–1517. doi: https://doi.org/10.1016/j.ttbdis.2018.07.012
- Sarma, K., Gonmei, C., Roychoudhury, P., Ali, Ma., Singh, D., Prasad, H. et al. (2020). Molecular diagnosis and clinico-hemato-biochemical alterations and oxidant–antioxidant biomarkers in Babesia-infected dogs of Mizoram, India. Journal of Vector Borne Diseases, 57 (3), 226–233. doi: https://doi.org/10.4103/0972-9062.311775
- Ullal, T., Birkenheuer, A., Vaden, S. (2018). Azotemia and Proteinuria in Dogs Infected with Babesia gibsoni. Journal of the American Animal Hospital Association, 54 (3), 156–160. doi: https://doi.org/10.5326/jaaha-ms-6693
- Zygner, W., Rodo, A., Gójska-Zygner, O., Górski, P., Bartosik, J., Kotomski, G. (2021). Disorders in blood circulation as a probable cause of death in dogs infected with Babesia canis. Journal of Veterinary Research, 65 (3), 277–285. doi: https://doi.org/10.2478/jvetres-2021-0036
- Ranatunga, R. A. S., Dangolla, A., Sooriyapathirana, S. D. S. S., Rajakaruna, R. S. (2022). High Asymptomatic Cases of Babesiosis in Dogs and Comparison of Diagnostic Performance of Conventional PCR vs Blood Smears. Acta Parasitologica, 67 (3), 1217–1223. doi: https://doi.org/10.1007/s11686-022-00549-x
- Huber, D., Beck, A., Anzulović, Ž., Jurković, D., Polkinghorne, A., Baneth, G., Beck, R. (2017). Microscopic and molecular analysis of Babesia canis in archived and diagnostic specimens reveal the impact of anti-parasitic treatment and postmortem changes on pathogen detection. Parasites & Vectors, 10 (1). doi: https://doi.org/10.1186/s13071-017-2412-1
- Chizh, A. S., Pilotovich, V. S., Kolb, V. G. (2004). Nefrologiia i urologiia. Minsk: Knizhnyi dom, 464.
- Kamyshnikov, V. S. (2003). Kliniko-biokhimicheskaia laboratornaia diagnostika. Minsk: Interpresservis, 495.
- Morozenko, D. V., Leonteva, F. S. (2016). Research methods markers of connective tissue metabolism in modern clinical and experimental medicine. Young Scientist, 2, 168–172.
- Goralska, I., Pinsky, О. (2016). Indicators hematopoiesis dog for babesiosis. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary Sciences, 18 (2 (66)), 40–43. doi: https://doi.org/10.15421/nvlvet6609
- Solano-Gallego, L., Sainz, Á., Roura, X., Estrada-Peña, A., Miró, G. (2016). A review of canine babesiosis: the European perspective. Parasites & Vectors, 9 (1). doi: https://doi.org/10.1186/s13071-016-1596-0
- Ryanto, G. R. T., Yorifuji, K., Ikeda, K., Emoto, N. (2020). Chondroitin sulfate mediates liver responses to injury induced by dual endothelin receptor inhibition. Canadian Journal of Physiology and Pharmacology, 98 (9), 618–624. doi: https://doi.org/10.1139/cjpp-2019-0649
- Matijatko, V., Mrljak, V., Kiš, I., Kučer, N., Foršek, J., Živičnjak, T., Romić, Ž., Šimec, Z., Ceron, J. J. (2007). Evidence of an acute phase response in dogs naturally infected with Babesia canis. Veterinary Parasitology, 144 (3-4), 242–250. doi: https://doi.org/10.1016/j.vetpar.2006.10.004
- Milanović, Z., Beletić, A., Vekić, J., Zeljković, A., Andrić, N., Božović, A. I. et. al. (2020). Evidence of acute phase reaction in asymptomatic dogs naturally infected with Babesia canis. Veterinary Parasitology, 282, 109140. doi: https://doi.org/10.1016/j.vetpar.2020.109140
- Guedes, P. L. R., Carvalho, C. P. F., Carbonel, A. A. F., Simões, M. J., Icimoto, M. Y., Aguiar, J. A. K. et. al. (2022). Chondroitin Sulfate Protects the Liver in an Experimental Model of Extra-Hepatic Cholestasis Induced by Common Bile Duct Ligation. Molecules, 27 (3), 654. doi: https://doi.org/10.3390/molecules27030654
- Nagano, F., Mizuno, T., Mizumoto, S., Yoshioka, K., Takahashi, K., Tsuboi, N. et. al. (2018). Chondroitin sulfate protects vascular endothelial cells from toxicities of extracellular histones. European Journal of Pharmacology, 826, 48–55. doi: https://doi.org/10.1016/j.ejphar.2018.02.043
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Dmytro Morozenko, Yevheniia Vashchyk, Andriy Zakhariev, Nataliia Seliukova, Kateryna Gliebova, Dmytro Berezhnyi
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
