Зміна біохімічного профілю організму за умов тетрахлорметан-індукованого ураження печінки у щурів

Автор(и)

  • Тетяна Іванівна Галенова Київський національний університет імені Тараса Шевченка вул. Володимирська, 64, м. Київ, Україна, 01601, Україна
  • Наталія Григорівна Ракша Київський національний університет імені Тараса Шевченка вул. Володимирська, 64, м. Київ, Україна, 01601, Україна
  • Олексій Миколайович Савчук Київський національний університет імені Тараса Шевченка вул. Володимирська, 64, м. Київ, Україна, 01601, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-8025.2016.81836

Ключові слова:

біохімічні показники крові, цитокіни, антиоксидантні ферменти, токсичне ураження печінки

Анотація

У експерименті на щурах відтворено тетрахлорметан-індуковану модель токсичного ураження печінки. Динаміка зміни ключових біохімічних показників сироватки крові свідчити про прогресуючі процеси деструкції гепатоцитів та внутрішньопечінкового холестазу, що скоріш за все є наслідком активація процесів окисного стресу у відповідь на дію токсиканта. Отримані нами результати також вказують на дисбаланс про- та протизапальних цитокінів за умов інтоксикації тетрахлоретаном

Біографії авторів

Тетяна Іванівна Галенова, Київський національний університет імені Тараса Шевченка вул. Володимирська, 64, м. Київ, Україна, 01601

кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник,

Наталія Григорівна Ракша, Київський національний університет імені Тараса Шевченка вул. Володимирська, 64, м. Київ, Україна, 01601

кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник

Олексій Миколайович Савчук, Київський національний університет імені Тараса Шевченка вул. Володимирська, 64, м. Київ, Україна, 01601

доктор біологічних наук, професор кафедри біохімії

Посилання

  1. Häussinger, D. (1996). Physiological Functions of the Liver. Comprehensive Human Physiology, 1369–1391. doi: 10.1007/978-3-642-60946-6_68
  2. Gumucio, J. J., Chianale, J.; Arias, I. M., Jacoby, W. B., Popper, H., Schachter, D., Shafritz, D. A. (Eds.) (1988). Liver cell heterogeneity and liver function. The Liver: Biology and Pathobiology. New York: Raven Press, 931–947.
  3. Bhakuni, G. S., Bedi, O., Bariwal, J., Deshmukh, R., Kumar, P. (2015). Animal models of hepatotoxicity. Inflammation Research, 65 (1), 13–24. doi: 10.1007/s00011-015-0883-0
  4. Liu, Y., Meyer, C., Xu, C., Weng, H., Hellerbrand, C., ten Dijke, P., Dooley, S. (2012). Animal models of chronic liver diseases. AJP: Gastrointestinal and Liver Physiology, 304 (5), G449–G468. doi: 10.1152/ajpgi.00199.2012
  5. Singh, G., Dhadwal, N., Harikumar, S. L. (2015). Еxperimental models for hepatotoxicity. Asian J. Pharm. Clin. Res., 8 (2), 70–74
  6. Muriel, P. (2009). Role of free radicals in liver diseases. Hepatology International, 3 (4), 526–536. doi: 10.1007/s12072-009-9158-6
  7. Weber, L. W. D., Boll, M., Stampfl, A. (2003). Hepatotoxicity and Mechanism of Action of Haloalkanes: Carbon Tetrachloride as a Toxicological Model. Critical Reviews in Toxicology, 33 (2), 105–136. doi: 10.1080/713611034
  8. Comporti, M. (1989). Three models of free radical-induced cell injury. Chemico-Biological Interactions, 72 (1-2), 1–56. doi: 10.1016/0009-2797(89)90016-1
  9. Manibusan, M. K., Odin, M., Eastmond, D. A. (2007). Postulated Carbon Tetrachloride Mode of Action: A Review. Journal of Environmental Science and Health, Part C, 25 (3), 185–209. doi: 10.1080/10590500701569398
  10. Smol’yakova, V. I., Plotnikov, M. B., Chernyshova, G. A., Ivanov, I. S., Prosenko, A. E., Kandalintseva, N. V. (2011). Hepatoprotective effect of thiophane in rats with experimental carbon tetrachloride-induced hepatitis. Experimental and Clinical Pharmacology, 74 (8), 37–40.
  11. Faizullin, A. V. (2013). Histomorphologycal evaluation of the therapeutic action of spissum extract of vitus vinifera leaves, under acute hepatitis, caused by carbon tetrachloride. Ukrai'ns'kyj medychnyj al'manah, 16 (2), 148–150.
  12. Dongare, P. P., Dhande, S. R., Kadam, V. J. (2013). Standardization of carbon tetrachloride-induced hepatotoxicity in the rat. Am. J. PharmTech Res., 3 (5).
  13. Drahulian, M., Gulko, T., Kordium, V. A., Deryabina, O. (2014). Modelling of toxic liver damage on line ICR mice. ScienceRise, 4/1 (4), 13–20. doi: 10.15587/2313-8416.2014.29151
  14. Halenova, T. I., Vareniuk, I. M., Roslova, N. M., Dzerzhynsky, M. E., Savchuk, O. M., Ostapchenko, L. I. et. al. (2016). Hepatoprotective effect of orally applied water-soluble pristine C60 fullerene against CCl4-induced acute liver injury in rats. RSC Adv., 6 (102), 100046–100055. doi: 10.1039/c6ra20291h
  15. Ragulinа, V. A. (2012). Relationshipbetween theantioxidanteffect of 3-hydroxypyridine and theirinfluenceon endothelium vasodilatingeffect inendothelial dysfunction v.a. ragulinа. Belgorod State University Scientific Bulletin. Medicine. Pharmacy, 4 (123), 212–216.
  16. Rybalchenko, V. K., Koganov, M. M. (1988). Structure and function of membrane. Кyiv: Vischa Shkola, 312.
  17. Sirota, T. V. (1999). A new approach to the investigation of adrenaline autooxidation and its application for determination of superoxide dismutase activity. Biomeditsinskaya Khimiya, 45 (3), 263–272.
  18. Korolyuk, M. A., Ivanova, L. I., Maiorova, I. G., Tokarev, V. E. (1988). A method for measuring catalase activity. Lab Delo, 16–19.
  19. Bradford, M. M. (1976). A Rapid and Sensitive Method for the Quantitation of Microgram Quantities of Protein Utilizing the Principle of Protein-Dye Binding. Analytical Biochemistry, 72, 248–254.
  20. Nyblom, H., Bjornsson, E., Simren, M., Aldenborg, F., Almer, S., Olsson, R. (2006). The AST/ALT ratio as an indicator of cirrhosis in patients with PBC. Liver International, 26 (7), 840–845. doi: 10.1111/j.1478-3231.2006.01304.x

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-11-03

Як цитувати

Галенова, Т. І., Ракша, Н. Г., & Савчук, О. М. (2016). Зміна біохімічного профілю організму за умов тетрахлорметан-індукованого ураження печінки у щурів. ScienceRise: Biological Science, (2 (2), 47–54. https://doi.org/10.15587/2519-8025.2016.81836

Номер

№ 2 (2) (2016)

Розділ

Біологічні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2016 Тетяна Іванівна Галенова, Наталія Григорівна Ракша, Олексій Миколайович Савчук

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.