Формування еколого-природничої компетентності дітей дошкільного віку за допомогою екологічної стежини

Автор(и)

  • Людмила Сергіївна Волкова Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова, Україна https://orcid.org/0000-0003-1635-0657

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4984.2022.255307

Ключові слова:

дошкільник, екологічна свідомість, екологічне мислення, екологічна культура, екологічне виховання дошкільників

Анотація

У методиці формування еколого-природничої компетентності дитини головним аспектом є формування ставлення до природи як до цінності, усвідомлення єдності з природним світом, формування екологічно-природознавчих знань, ключовими серед яких є уявлення про зв’язки й залежності в природі. Процес формування еколого-природничої компетентності зачіпає всі сфери розвитку особистості дитини: інтелектуальну, мотиваційну, емоційно-вольову, надаючи сприяння повноцінному розвитку дошкільника в гармонії з суспільством і природою.

В практиці екологічної освіти все ширше використовуються різноманітні підходи і методи навчання безпосередньо в природі, одним з яких є екологічна стежина. Її призначення полягає в тому, щоб забезпечити вихованцям можливість спостерігати природні об’єкти і явища, знайомитись з найтиповішими та унікальними для конкретної місцевості природними ландшафтами, пам’ятками природи, а також характерними проявами антропогенного впливу на природне оточення. Навчальна екологічна стежка має бути добре обладнаною та інформаційно насиченою. Кожна її ділянка – це своєрідна модель, яка містить певні аспекти екологічної проблеми, природних знань.

За своїми можливостями екологічні стежки досить універсальні та надзвичайно ефективні. Це унікальна форма не лише природоохоронної діяльності, але й поєднаного з нею відпочинку. Тому діти охоче ідуть на підготовлений маршрут – екологічну стежку відпочивати. Вони можуть бути найрізноманітнішими за науковою спрямованістю: зоологічними, ботанічними, географічними, геологічними, історичними, а також комплексними.

Екологічна стежина є найефективнішим засобом формування екологічної компетентності, за рахунок того, що вона синтезує різні форми і методи роботи з ознайомлення дітей дошкільного віку з об’єктами і явищами природи, дітей потрібно вчити охороняти природу не лише тому, що вона нам щось дає, але й тому, що вона самоцінна.

У ході роботи здійснено констатувальний та контрольний експеримент, в результаті чого було запроваджено і перевірено дієвість запропонованої системи заходів щодо формування еколого-природничої компетентності у дітей старшого дошкільного віку. Спираючись на теоретичне підґрунтя особливостей формування еколого-природничої компетентності, визначено три критерії еколого-природничої компетентності старших дошкільників: когнітивність, емоційність, наявність поведінкової складової. Відповідно до критеріїв визначили три рівні сформованості еколого-природничої компетентності дітей старшого дошкільного віку: низький, середній та високий.

Діагностика здійснювалась в процесі спостережень за поведінкою дітей на прогулянках під час ігрової, трудової діяльності, в процесі занять, експериментально-дослідницької роботи, бесід з дітьми на природничо-екологічну тематику.

Під час дослідження були підібрані методики для діагностики сформованості еколого-природничої компетентності дітей. Для розширення роботи з формування еколого-природничої компетентності дітей дошкільного віку на території закладу дошкільної освіти була створена екологічна стежина. Отримані результати контрольного етапу дослідження дозволяють зробити висновок, що проведена робота з експериментальною групою, використовуючи маршрути екологічними стежинами, мають позитивний вплив на рівень сформованості знань та сприймання екологічних понять, дбайливого ставлення до оточуючого середовища дітьми та формування у них еколого-природничої компетентності

Біографія автора

Людмила Сергіївна Волкова, Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова

Аспірант

Кафедрa освіти дорослих

Посилання

  1. Baiier, O. M., Bezsonova, O. K., Brezhnieva, O. H., Havrysh, N. V., Zahorodnia, L. P., Kosenchuk, O. H. et. al. (2021). Bazovyi Komponent doshkilnoi osvity. 37.
  2. Pro doshkilnu osvitu (2001). Zakon Ukrainy No. 2628-III. 11.07.2001. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/2628-14
  3. Gough, S., Walker, K., Scott, W. (2001). Lifelong learning: Towards a theory of practice for formal and non-formal environmental education and training. Canadian Journal of Environmental Education, 6, 178–196.
  4. Copple, C., Bredekamp, S. (2009). Developmentally appropriate practice in early childhood programs serving children from birth through age 8. Washington: National Association for the Education of Young Children.
  5. Cagle, N. L. (2018). Changes in experiences with nature through the lives of environmentally committed university faculty. Environmental Education Research, 24 (6), 889–898. doi: http://doi.org/10.1080/13504622.2017.1342116
  6. Evans, G. W., Otto, S., Kaiser, F. G. (2018). Childhood origins of young adult environmental behavior. Psychological Science, 29 (5), 679–687. doi: http://doi.org/10.1177/0956797617741894
  7. Corraliza, J. A., Collado, S. (2019). Ecological awareness and children's environmental experience. Psychologist Papers, 40 (3), 190–196. doi: http://doi.org/10.23923/pap.psicol2019.2896
  8. Otto, S., Evans, G. W., Moon, M. J., Kaiser, F. G. (2019). The development of children's environmental attitude and behavior. Global Environmental Change, 58. doi: http://doi.org/10.1016/j.gloenvcha.2019.101947
  9. Ernst, J., Burcak, F. (2019). Young children's contributions to sustainability: The influence of nature play on curiosity, executive function skills, creative thinking, and resilience. Sustainability, 11 (15). doi: https://doi.org/10.3390/su11154212
  10. Wilson R.A. 3rd ed. Routledge; New York, NY: 2018. Nature and young children: Encouraging creative play and learning in natural environments.
  11. Cutter-Mackenzie, A., Edwards, S., Moore, D., Boyd, W. (2014). Young children's play and environmental education in early childhood education. New York: Springer, 25–37. doi: http://doi.org/10.1007/978-3-319-03740-0_3
  12. Adams, S., Savahl, S. (2017). Nature as children's space: A systematic review. The Journal of Environmental Education, 48 (5), 291–321. doi: http://doi.org/10.1080/00958964.2017.1366160
  13. Horopakha, N. M. (2001). Vykhovannia ekolohichnoi kultury ditei: posib. dlia vykhovateliv doshkilnykh zakladiv ta vchyteliv pochatkovykh klasiv. Rivne: Volynski oberehy, 212.
  14. Bielienka, H. V., Naumenko, T. S., Polovina, O. V. (2013). Doshkilniatam pro svit pryrody: metodych. posibnyk dlia vykhovateliv ditei doshkilnoho viku. Kyiv: Un-t im. B. Hrinchenka, 115.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-05-31

Як цитувати

Волкова, Л. С. (2022). Формування еколого-природничої компетентності дітей дошкільного віку за допомогою екологічної стежини. ScienceRise: Pedagogical Education, (3(48), 11–17. https://doi.org/10.15587/2519-4984.2022.255307

Номер

№ 3(48) (2022)

Розділ

Педагогічна освіта

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 Lyudmyla Volkova

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.