Порівняльний аналіз професійно орієнтованого діалогу-обміну враженнями/думками та дискусії у навчанні англійської мови майбутніх інженерів-енергетиків

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4984.2026.359563

Ключові слова:

навчання, англійська мова професійного спрямування, професійно орієнтований діалог-обмін враженнями/думками, професійно орієнтована дискусія, інженери-енергетики, технічні спеціальності, комунікативна компетентність, усне спілкування, англійська мова, методика навчання

Анотація

У статті представлено результати ґрунтовного теоретико-методологічного дослідження, присвяченого функціонально-структурному порівняльному аналізу двох ключових типів професійної мовленнєвої взаємодії – професійно орієнтованого діалогу-обміну враженнями/думками (ПОДОВД) та професійно орієнтованої дискусії (ПОД). Обґрунтовано методичну потребу впровадження навчання ПОДОВД на заняттях із англійської мови професійного спрямування (АМПС) для студентів інженерно-енергетичних спеціальностей на третьому курсі першого (бакалаврського) рівня навчання, що зумовлено переходом до вивчення вузькоспеціалізованих дисциплін і необхідністю підготовки майбутніх фахівців до міжнародної інженерної співпраці в енергетичному секторі. В роботі запропоновано системне зіставлення ПОДОВД та ПОД за 20 параметрами, що охоплюють функціональні, структурні, психологічні й етичні аспекти усного професійного спілкування. Також увагу приділено особливостям реалізації цих видів діалогу в умовах дистанційного і змішаного форматів навчання, які стали популярними у сучасних закладах вищої освіти по всьому світу. Визначено, що професійно орієнтований діалог-обмін враженнями/думками є фундаментальним когнітивним інструментом для спільної розробки інноваційних технологій та інженерних проєктів, модернізації енергосистем і координації технічної роботи в умовах глобалізованого професійного середовища. Порівняльний аналіз окреслених у цій статті параметрів виявив, що ПОДОВД є гнучкою, кооперативною взаємодією, яка характеризується спонтанним обміном враженнями/думками, непрямим висловленням незгоди і прагненням до спільного консенсусу без потреби в модераторі. Натомість ПОД є суворо регламентованими, змагальними дебатами, що вимагають обов’язкової наявності модератора, попередньо підготовленої аргументації та жорсткої черговості висловлювань для доведення переваги єдиної позиції. Результати дослідження дозволяють викладачам АМПС точніше диференціювати методичний інструментарій і створювати вправи, що відповідають реальним запитам сучасної інженерно-енергетичної галузі. Доведено, що впровадження таких підходів сприяє цілісному розвитку професійної іншомовної (англомовної) комунікативної компетентності студентів технічних факультетів. Практична цінність роботи полягає у можливості застосування розроблених критеріїв для створення інноваційних навчальних матеріалів (потенційно) на базі автентичних англомовних відео, зокрема тематично відповідних фільмів і програм, щоб розвинути навички професійного англомовного усного спілкування зазначених студентів. Це дозволить освітньому процесу максимально точно відтворювати реальні умови міжнародного професійного спілкування, тим самим підвищуючи готовність майбутніх інженерів-енергетиків до розв’язання фахових завдань

Посилання

  1. Saienko, N., Shevchenko, M. (2020). Authentic Videos in Teaching English to Engineering Students at Universities. International Journal of Learning, Teaching and Educational Research, 19 (8), 350–370. https://doi.org/10.26803/ijlter.19.8.19
  2. Moreira Mejía, L. L., Alcívar Loor, T. F. (2024). Using Group Discussion as a Strategy to Promote Speaking Fluency in the Ecuadorian University EFL Classroom: Students’ Benefits and Teachers’ Challenges. Ciencia Latina Revista Científica Multidisciplinar, 7 (6), 7777–7800. https://doi.org/10.37811/cl_rcm.v7i6.9310
  3. Crisianita, S., Mandasari, B. (2022). The use of small-group discussion to imrpove students’ speaking skill. Journal of English Language Teaching and Learning, 3 (1), 61–66. https://doi.org/10.33365/jeltl.v3i1.1680
  4. Jiang, L., Paulino, F. B. (2024). Rethinking Communicative Language Teaching in College English Teaching: Strategies and Lesson Plan. Journal of Language Teaching and Research, 15 (2), 607–616. https://doi.org/10.17507/jltr.1502.29
  5. Haliwanda, U. (2021). The effect of using the communicative language teaching (CLT) approach in teaching speaking. Elite Journal, 8 (2), 40–53. Available at: https://journal.uin-alauddin.ac.id/index.php/elite/article/view/24347
  6. Xu, K., Echiverri, L. L., Shang, H. (2020). Class Discussion and Class Participation: Determination of Their Relationship. 6th International Conference on Higher Education Advances (HEAd′20). Valencia, 651–658. https://doi.org/10.4995/head20.2020.11121
  7. Ahmad, C. V. (2021). Causes of Students’ Reluctance to Participate in Classroom Discussions. ASEAN Journal of Science and Engineering Education, 1 (1), 47–62. https://doi.org/10.17509/ajsee.v1i1.32407
  8. Al-Buraiki, S. A. (2025). Peer Collaborative Dialogues: Perceptions and Attitudes of EFL Students and Teachers. World Journal of English Language, 16 (2), 180–190. https://doi.org/10.5430/wjel.v16n2p180
  9. Ramasamy, S. A., Zainal, A. Z. (2023). Facilitating the construction of knowledge collectively through dialogic discourse: teachers’ perspectives and practices in english language teaching. TEFLIN Journal-A Publication on the Teaching and Learning of English, 34 (1), 79–96. https://doi.org/10.15639/teflinjournal.v34i1/79-96
  10. Zhang, L. J., Zhang, D. (2020). Dialogic discussion as a platform for constructing knowledge: student-teachers’ interaction patterns and strategies in learning to teach English. Asian-Pacific Journal of Second and Foreign Language Education, 5 (1). https://doi.org/10.1186/s40862-020-00101-2
  11. Romios, L., Musthafa, B., Lengkanawati, N. S. (2024). Students’ perceptions of the implementation of dialogic teaching for improving speaking skills at a university in West Java. English Review: Journal of English Education, 12 (2), 449–462. https://doi.org/10.25134/erjee.v12i2.9531
  12. Jocuns, K. (2021). Dialogic Teaching as a Way to Promote Students’ English Language Use in EFL classroom. Pasaa, 62 (1), 173–203. https://doi.org/10.58837/chula.pasaa.62.1.7
  13. Heron, M., Dippold, D., Husain, A. (2021). How dialogic is the online space? A focus on English speaking skills. TESL-EJ, 25 (3), 1–11. Available at: https://files.eric.ed.gov/fulltext/EJ1331741.pdf
  14. Shevchenko, M. (2024). The ‘Think-Pair-Share’ technique in teaching engineering students English dialogic speech production. Proceedings of the 4th International Online Conference ‘Corpora and Discourse’. Kyiv, 140–143. Available at: https://corpora.kamts1.kpi.ua/cad/paper/view/32065/18840

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-29

Як цитувати

Шевченко, М. (2026). Порівняльний аналіз професійно орієнтованого діалогу-обміну враженнями/думками та дискусії у навчанні англійської мови майбутніх інженерів-енергетиків. ScienceRise: Pedagogical Education, (2(67), 40–46. https://doi.org/10.15587/2519-4984.2026.359563

Номер

№ 2(67) (2026)

Розділ

Педагогічна освіта

Ліцензія

Авторське право (c) 2026 Mariana Shevchenko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons Attribution 4.0 International License для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3. Автори мають право зберігати остаточну прийняту версію статті в інституційному, тематичному або будь-якому іншому репозитарії з метою забезпечення видимості та доступності.