Методологія визначення ефективності електронних освітніх ресурсів для системи післядипломної освіти вчителів

Автор(и)

  • Ganna Kashina Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова вул. Пирогова, 9, м. Київ, Україна, 01601, Україна https://orcid.org/0000-0002-2829-9847

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4984.2018.132332

Ключові слова:

післядипломна освіта вчителів, електронні освітні ресурси, модель інтегрального оцінювання

Анотація

У статті досліджено критерії визначенні ефективності електронних освітніх ресурсів для системи післядипломної освіти вчителів. Однією із складових освітнього процесу у сучасній педагогіці є відкриті освітні ресурси, які використовують для забезпечення навчально-виховного процесу. Наразі вирішується завдання ефективного використання відкритих електронних освітніх ресурсів.

Спираючись на аналіз наукових джерел, світовий та вітчизняний досвід оцінювання якості електронних ресурсів, розроблено модель інтегрального оцінювання якостей електронних освітніх ресурсів, яка передбачає оцінювання якостей кожного окремого навчального модуля.

Важливими елементами інтегральної оцінки якостей електронного навчального модуля на кожному процедурному етапі є порядок та критерії оцінювання. Інтегральна оцінка якостей електронних освітніх ресурсів містить компоненти:

– інноваційність, що включає інтерактивність, мультимедійність, можливість модифікацій, кросплатформеність;

– технологічність, що включає обсяг, архітектура, функціональність, мультимедіа компоненти, маніфест і метадані електронного освітнього ресурсу;

– змістовність, що включає відповідність сучасним науковим явленням предметної області, відповідність навчального змісту освітнім стандартам та програмі навчання, вичерпне представлення тематичного елемента, відповідність базовим цінностям соціуму, відповідність результуючих даних.

Розроблена методологія оцінювання ефективності електронних освітніх ресурсів у системі післядипломної освіти вчителів передбачає інтегральну оцінку якостей кожного окремого навчального модуля. Така система оцінювання містить такі параметри, що характеризують інноваційні, технологічні та змістові якості навчального модуля. Така система оцінювання електронних освітніх ресурсів дозволяє:

– оцінити та проконтролювати як окремі навчальні модулі, так і всю навчальну систему в цілому;

– перейти від оцінки окремих процесів та елементів у навчальному модулі, до модульно-структурно-цільовий орієнтованої на особистість фахівця, що навчається в системі післядипломної освіти;

– ввести систему інтегральної оцінки якості освітніх ресурсів та ефективності діяльності споживача освітніх послуг. Зручність інтегральних оцінок полягає в тому, що вони дають єдиний числовий критерій якості

Біографія автора

Ganna Kashina, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова вул. Пирогова, 9, м. Київ, Україна, 01601

Кандидат педагогічних наук

Кафедра освіти дорослих

Посилання

  1. Bykov, V. Yu., Lapinskyi, V. V. (2012). Methodological and methodical bases for the creation and use of electronic teaching aids. Computer at school and family, 2 (98), 3–6.
  2. Vember, V. P. (2007). Informatization of education and the problems of introducing pedagogical software tools into the educational process. Information technologies and teaching aids, 2 (3). Available at: http://elibrary.kubg.edu.ua/859/
  3. On Approval of the Provision on Electronic Educational Resources (2012). Order of the Ministry of Education and Science, Youth and Sports of Ukraine dated 10/01/2012 No. 1060. Available at: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1695-12
  4. Gur, V. V. (2007). Theoretical Foundations of Pedagogical Designing of Personally Oriented Electronic Educational Resources and Mediums. Rostov on Don: SFU Publishing House, 320. URL: https://www.twirpx.com/file/882104/
  5. Vostroknutov, I. E. (2005). Theory and technology of estimation of quality of software of educational purposes. Moscow: State Center of Information Technologies, 300.
  6. Robert, I. V. (2008). Theory and method of informatization of education (psychological and pedagogical and technological aspects). Moscow: IAO RAO, 274.
  7. Morse, N. V., Hlazunova, O. H. (2009). Criteria for quality of electronic training courses, developed on the basis of distance learning platforms. Information technologies in education, 4, 63–75.
  8. Kravtsov, G. M. (2010). On the criteria for assessing the quality of electronic learning resources. Available at: http://dls.ksu.kherson.ua/dls/Library/LibdocView.aspx?id=618bef1a-da5c-4497-a82f-1fec09fea98a
  9. IEEE Learning Technology Standards Committee. WG 12: Learning Object Metadata. Available at: http://ltsc.ieee.org/wg12
  10. Sharable Content Object Reference Model (SCORM). Encyclopedia of Multimedia, 816–818. doi: 10.1007/0-387-30038-4_225
  11. Sharable Content Object Reference Model (SCORM) 2004 (2005). Moscow: FGU GNIIA ITT "Informika". Available at: http://www.edu.ru/db/portal/e-library/00000053/SCORM-2004.pdf
  12. DSTU 7157: 2010 (2010). Information and documentation. Electronic edition. Basic Types and Output Details. Kyiv: Derzhspozhyvstandart of Ukraine, 13.
  13. DSTU 4861: 2007 (2009). Information and documentation. Edition. Output information. Kyiv: Derzhspozhyvstandart of Ukraine, 45.
  14. DSTU 3017-95 (1995). Edition. The main types. Terms and definitions. Kyiv: Gosstandart of Ukraine, 47.
  15. ISO/IEC 19796-1:2005. Information technology – Learning, education and training – Quality management, assurance and metrics. Part 1: General approach (2005). Available at: http://www.iso.org/iso/catalogue_detail?csnumber=33934
  16. Sirotkin, G. V. (2015). Model of the system of integral evaluation of the quality of education and the effectiveness of the activities of universities. Innovations in science. Novosibirsk: SibAK, 6 (43). Available at: https://sibac.info/conf/innovation/xlvi/42526
  17. Kelly, B. (2010). Reflections on CETIS’s “Future of Interoperability” Meeting. Available at: http://ukwebfocus.wordpress.com/2010/01/14/reflections-on-future-of-interoperability-standards-meeting

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-05-31

Як цитувати

Kashina, G. (2018). Методологія визначення ефективності електронних освітніх ресурсів для системи післядипломної освіти вчителів. ScienceRise: Pedagogical Education, (4 (24), 24–31. https://doi.org/10.15587/2519-4984.2018.132332

Номер

Розділ

Педагогічна освіта