Німецькі університети на етапі їх докорінного реформування
DOI:
https://doi.org/10.15587/2519-4984.2018.143347Ключові слова:
оцінювання, концепт, модель, дискурс, прогнозування, планування, інновації, диверсифікація, автономія, диференціаціяАнотація
Досліджено сучасний стан німецьких університетів в контексті їх актуального реформування, котре здійснюється шляхом упровадження англо-саксонських моделей університетської освіти. Насамперед ідеться про здійснення трансформацій у галузі університетської освіти за американським зразком, оскільки американська університетська модель уважається найбільш успішною в європейських академічних колах. Проте на адресу цієї моделі лунають критичні зауваження з боку німецьких університетських кіл, оскільки упровадження цієї моделі (або моделей) передбачає «маркетизацію» діяльності університетів і «меркантилізацію» наукових знань. Визначено, що німецькі науковці досить скептично ставляться до цих процесів, оскільки, на їхню думку, це може призвести до посилення «макдональдизації» суспільства, тобто до уніфікації соціальних форм суспільства і втрати німецьким університетом як соціокультурним інститутом своєї національної ідентичності та своїх надбань. Як відомо, ця культура сформувалась під впливом ідей В. фон Гумбольдта і була запорукою успішності німецьких університетів протягом багатьох десятиліть. Багато впливових представників німецької академічної науки не сприймають ідею перетворення університетів у фабрики з виробництва освітнього продукту, тобто фахівців з певним набором ринкових якостей, що передбачено упровадженням певних складників американської університетської моделі та програмних положень Болонської декларації. У даному випадку ідеться, по-перше, про професійну підготовку фахівців, здебільшого випускників бакалавріату, котрі не мають широкого наукового світогляду і необхідних особистісних якостей для вирішення складних повсякденних проблем, проте володіють сформованими «ключовими компетенціями». По-друге, ідеться про продукування знань, потрібних міжнародним корпораціям, а не суспільству в цілому. Окрім того, німецькі науковці не уявляють собі можливості планування виробництва наукових знань, або здійснення наукових відкрить, що, на їх думку, не є прогнозованими процесом, а результатом постійного пошуку істини в умовах, котрі виключають зовнішній вплив і контроль. Встановлено, що німецькі фахівці наполягають на розроблені зрозумілих і об’єктивних критеріїв оцінювання результатів діяльності університетів, їх підрозділів та окремих науковців, котрі враховують не тільки кількісні параметри наукових досліджень, але й якісні. Вироблення таких критеріїв, на думку німецьких фахівців, є справою самих науковців, а не зовнішніх структур у вигляді акредитаційних агенцій, наглядових рад тощо
Посилання
- Wimmer, M. (2005). Die überlebte Universität. Zeitgemäße Betrachtungen einer „unzeitgemäßen“ Institution. Bildung der Universität, 19–42. doi: https://doi.org/10.14361/9783839403167-001
- Hochschulrahmengesetz (HRG). Available at: https://www.hrk.de/fileadmin/redaktion/A4/Hochschulrahmengesetz__HRK_.pdf
- Roland, B., Monique, L. (2012). More Students and Better Teaching? Teaching at German Universities between Capacity and Quality. Vortrag auf der SRHE-Jahrestagung 2012.
- Dohmen, D., Wrobel, L. (2018). Entwicklung der Finanzierung von Hochschulen und Außeruniversitären Forschungseinrichtungen seit 1995. Endbericht einer Studie für Deutscher Hochschulverband. Berlin: Forschungsinstitut für Bildungs- und Sozialökonomie (FiBS).
- Enders, J. (2016). Differenzierung im deutschen Hochschulsystem. Handbuch Wissenschaftspolitik, 503–516. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-658-05455-7_29
- Hüther, O., Krücken, G. (2018). Higher Higher Education in Germany – Recent Developments in an International Perspective. Springer. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-319-61479-3
- Kaina, V. (2004). Deutschlands Eliten zwischen Kontinuität und Wandel. Empirische Befunde zu Rekrutierungswegen, Karrierepfaden und Kommunikationsmustern. Aus Politik und Zeitgeschichte, 8–16.
- Konietzka, D. (2010). Berufliche Ausbildung und der Übergang in den Arbeitsmarkt. Bildung als Privileg. Springer, 277–304. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-531-92484-7_10
- Kreckel, R. (2012). Die Forschungspromotion. Internationale Norm und nationale Realisierungsbedingungen // Der Doktortitel zwischen Status und Qualifikation (IFQ-Working Paper, no. 12/2012), 141–160.
- Kreckel, R. (2017). On Academic Freedom and Elite Education in Historical Perspective: Medieval Christian Universities and Islamic Madrasas, Ottoman Palace Schools, French Grandes coles and 'Modern World Class Research Universities'. SSRN Electronic Journal. doi: https://doi.org/10.2139/ssrn.3081429
- Morkel, A. (2010). Die Universität muss sich wehren. Ein Plädoyer für ihre Erneuerung. Darmstadt.
- Hoffmann, D., Neumann, K. (2003). Ökonomisierung der Wissenschaft: Forschen, Lehren und Lernen nach den Regeln des „Marktes“. Beltz.
- Fuchs, P. (2002). Hochschulen in Trivialmaschinen. Taz Archiv, 15.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Sergiy Tcherkashyn
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.