Формування компетенції кваліфікованого аналізу інонаціонального художнього твору у студентів-філологів

Автор(и)

  • Natalia Hrytsak Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова вул. Пирогова, 9, м. Київ, Україна, 01601, Україна https://orcid.org/0000-0003-4744-7072

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4984.2019.155115

Ключові слова:

особистість, діалог, діалогічне читання, студент, навчальна діяльність, типи завдань, текст

Анотація

У статті розглянуто проблему формування фахових компетенцій майбутніх учителів зарубіжної літератури, що пов’язані з володінням уміннями і навичками аналізу інонаціонального художнього твору. Проаналізовано сучасну методичну спадщину з проблеми формування і розвитку у школярів / студентів умінь і навичок аналізувати художні твори. Окреслено традиційні та новітні шляхи аналізу художнього твору. Показано, що діалогічне прочитання інонаціонального художнього твору є продуктивним у формуванні та розвитку професійних умінь і навичок аналізу художнього твору студентів-словесників. Продемонстровано, що діалогічний підхід до викладання літератури сприяє підвищенню ефективності роботи над художнім текстом, розвиває творчі здібності студентів, актуалізує самостійну роботу. У формуванні фахових компетенцій майбутнього учителя зарубіжної літератури виділяємо базовий, середній і високий рівень. Ефективність розвитку професійних компетенцій залежить від обраних викладачем методів, шляхів та прийомів аналізу інонаціонального художнього твору. Запропонована орієнтовна система завдань, що сприяє розвитку здібностей студентів-філологів самостійного тлумачення літературних явищ, умінню поєднувати історичний, національно-побутовий, культурологічний контексти у ході аналізу інонаціонального художнього твору, умінню досліджувати сюжетно-композиційний, предметно-тематичний, художньо-естетичний, мовно-стилістичний рівень художнього твору. Акцентована увага на інтелектуально-емоційному сприйнятті студентами інонаціонального художнього твору, яке дозволяє усвідомити цінність художнього твору, осягнути його сутність, сформувати цілісний погляд на художній твір, висловити читацькі горизонти очікування. Продемонстровано, що модель аналізу інонаціонального художнього твору орієнтована на чітку поетапну алгоритмізовану послідовність навчальних дій майбутніх учителів зарубіжної літератури

Біографія автора

Natalia Hrytsak, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова вул. Пирогова, 9, м. Київ, Україна, 01601

Кандидат філологічних наук

Кафедри методики викладання світової літератури

Посилання

  1. Skoryna, L. V. (2013). Analiz khudozhnoho tvoru. Ternopil: Navchalna knyha – Bohdan, 424.
  2. Sytchenko, A. L. (2004). Navchalno-tekhnolohichna kontseptsiia literaturnoho analizu. Kyiv: Lenvit, 304.
  3. Hrychanyk, N. I. (2018). Analiz suchasnoho stanu sformovanosti vmin studentiv zdiisniuvaty rozghliad epichnykh tvoriv u protsesi vyvchennia kursu «Metodyka vykladannia zarubizhnoi literatury». Visnyk Cherkaskoho universytetu. Seriia «Pedahohichni nauky», 6, 38–43. Available at: http://ped-ejournal.cdu.edu.ua/article/view/2567/2714
  4. Klymenko, Zh. V. (2006). Etnokulturolohichnyi shliakh analizu yak efektyvnyi zasib osiahnennia natsionalnoi spetsyfiky khudozhnikh tvoriv. Vsesvitnia literatura v serednikh navchalnykh zakladakh Ukrainy, 5, 13–18.
  5. Chepelieva, N. V. (2004). Tekhnolohii chytannia. Kyiv: Hlavnyk, 91.
  6. Bakhtyn, M. M. (1986). Estetyka slovesnoho tvorchestva. Moscow: Yskusstvo, 445.
  7. Landt, S. M. (2006). Multicultural Literature and Young Adolescents: A Kaleidoscope of Opportunity. Journal of Adolescent & Adult Literacy, 49 (8), 690–697. doi: http://doi.org/10.1598/jaal.49.8.5
  8. Monobe, G., Son, E. H. (2014). Using Children’s Literature and Drama to Explore Children’s Lives in the Context of Global Conflicts. The Social Studies, 105 (2), 69–74. doi: http://doi.org/10.1080/00377996.2013.820164
  9. Tokman, H. L. (2016). Ekzystentsialno-dialohichne prochytannia khudozhnoho tekstu: Vybrani studii. Nizhyn: Vydavets PP Lysenko M. M., 336.
  10. Hrytsak, N. R. (2018). Metodychni osnovy zhanrovoho analizu khudozhnoho tvoru: retrospektyvnyi ohliad. Visnyk Zhytomyrskoho derzhavnoho universytetu imeni Ivana Franka: naukovyi zhurnal. Pedahohichni nauky, 3 (94), 42–49.
  11. Bhatia, V. (2002). Applied genre analysis: A multi-perspective model. Ibérica, 4, 3–19. Available at: https://www.researchgate.net/publication/28185101
  12. Huhnyn, A. A. (2011). Vvedenye v analyz pottycheskoho teksta. Konteksti myrovoi lyteraturi. Novopolotsk, 22–39.
  13. Prentice, D. A., Gerrig, R. J., Bailis, D. S. (1997). What readers bring to the processing of fictional texts. Psychonomic Bulletin & Review, 4 (3), 416–420. doi: http://doi.org/10.3758/bf03210803
  14. Marko, V. P. (2013). Analiz khudozhnoho tvoru. Kyiv: Akademvydav, 280.
  15. Miroshnychenko, L. F. (2010). Metodyka vykladannia svitovoi literatury v serednikh navchalnykh zakladakh. Kyiv: Vydavnychyi dim «Slovo», 432.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-01-25

Як цитувати

Hrytsak, N. (2019). Формування компетенції кваліфікованого аналізу інонаціонального художнього твору у студентів-філологів. ScienceRise: Pedagogical Education, (1 (28), 13–17. https://doi.org/10.15587/2519-4984.2019.155115

Номер

№ 1 (28) (2019)

Розділ

Педагогічна освіта

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 Natalia Hrytsak

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.