Педагогічна майстерність викладача вищої школи ХХІ століття: синергія віртуального і реального в освітньому просторі

Автор(и)

  • Alla Semenova Одеський національний політехнічний університет пр. Шевченка, 1, м. Одеса, Україна, 65044, Україна https://orcid.org/0000-0001-8077-3385

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4984.2019.164524

Ключові слова:

педагогічна майстерність, психосинергетика, інформаційно-цифровий освітній простір, самоорганізація, саморозвиток, освітньо-науковий портал

Анотація

У статті досліджено сутність та особливості розвитку педагогічної майстерності викладача вищої школи у синергетичному поєднанні віртуального і реального в освітньому просторі. Обґрунтовано, що трансформаційні процеси інформаційно-цифрового освітнього простору України вимагають нових наукових досліджень щодо розвитку педагогічної майстерності. Відтак й, розвиток педагогічної майстерності викладача вищої школи у синергетичному поєднанні віртуального і реального в освітньому просторі є вельми актуальним завданням, оскільки асоціюється з соціальною самоорганізацією у мінливих умовах сьогодення. Сьогодні, постнекласична психосинергетична методологія дослідження психіки людини дістала нового розвитку в соціо-гуманітарній сфері. Доведено, що специфічність психомірних середовищ з позицій постнекласичної методології психосинергетики полягає у внутрішньо-психічному характері та обумовлена станами психіки. Це пояснюється тим, що зовнішні подразники не детермінують безпосередньо реакцій людини – вони опосередковуються через внутрішні умови. Продемонстровано, що педагогічна майстерність забезпечує самоорганізацію високого рівня професійної діяльності на рефлексивній основі. В сучасних умовах існування віртуального і реального світу педагогічна майстерність залишається виключно опочуттєвленою діяльністю планування майбутнього світу людства. Конкретизовано особливості впливів трансформаційних процесів інформаційно-цифрового освітнього простору на сучасне покоління. Найбільш вагомими новими вимогами до педагогічної майстерності в умовах трансформаційних процесів інформаційно-цифрового освітнього простору, що впливатимуть на сучасне покоління конкретизовано: сучасний педагог – активний користувач Інтернету, який має усвідомлювати власну моральну відповідальність при взаємодії у соціальних мережах; мета школи майбутнього – пристосування навчання до унікальних характеристик кожного учня, розвиваючи морально-етичні якості; запровадження он-лайн освіти, що скорочує фінансові витрати, при посиленні емоційно-позитивного впливу зворотного зв’язку в навчанні; цілісне вивчення освітнього простору у тріаді «минуле - сьогодення - майбутнє». На прикладі організації роботи Навчально-Консультаційного Центру ОНПУ «Педагогічна майстерність викладача вищої школи» пояснено напрями розвитку педагогічної майстерності викладача вищої школи ХХІ століття

Біографія автора

Alla Semenova, Одеський національний політехнічний університет пр. Шевченка, 1, м. Одеса, Україна, 65044

Доктор педагогічних наук, професор

Кафедра політології

Посилання

  1. Metodolohichnyi seminar «Informatsiino-tsyfrovyi osvitnii prostir Ukrainy: transformatsiini protsesy i perspektyvy rozvytku» (2019). NAPN Ukrainy. Available at: http://naps.gov.ua/ua/press/announcements/1515/
  2. Agarwal, A. (2019). Three Education Trends That Will Revolutionize The Workplace In 2019. Forbes. Available at: https://www.forbes.com/sites/anantagarwal/2019/01/02/three-education-trends-that-will-revolutionize-the-workplace-in-2019/#a3da6c463638
  3. Perekrest, Yu. (2019). Try osvitni trendy 2019 roku — za versiieiu hendyrektora osvitnoi platformy edX. Osvitoriia. Available at: https://osvitoria.media/news/try-osvitni-trendy-2019-roku-za-versiyeyu-gendyrektora-osvitnoyi-platformy-edx
  4. Pocheptsov, G. G. (2019). Kak sozdayutsya novye identichnosti. Psyfactor. Available at: https://psyfactor.org/lib/poch-identity.htm?fbclid=IwAR0MRUsmMT67Ar4z3kPyTTzkb0NnTheyrFq2lnXb2QQXDz6rogssJBX_y7w
  5. Fukuiama, F. (2019). Proty polityky identychnosti. Arhument. URL: http://argumentua.com/stati/frens-s-fukuyama-proti-pol-tiki-dentichnost
  6. Kuznetsov, K. A., Shhelin, P. A. (2014). Natsional'naya identichnost' i ustoychivaya gosudarstvennost. Sravnitel'naya politika, 1, 31–36.
  7. Kremen, V. H. (Ed.) (2014). Synerhetyka i osvita. Kyiv: Instytut obdarovanoi dytyny, 348.
  8. Semenova, A. V. (2009). Paradyhmalne modeliuvannia u profesiinii pidhotovtsi maibutnikh uchyteliv. Odessa: Yurydychna literatura, 504.
  9. Semenova, A. V. (2016). Tsinnisnyi vymir dosvidu subiektiv pedahohichnoi dii. Odessa: Bondarenko M. O., 436.
  10. Khaken, G. (1991). Informatsiya i samoorganizatsiya. Makroskopicheskiy podkhod k slozhnym sistemam. Moscow: Mir, 240.
  11. Ershova-Babenko, I. V. (2009). Mesto psikhosinergetiki v postneklassike. Postneklassika: filosofiya, nauka, kul'tura. Saint Petersburg: Izdatel'skiy dom «Mіr», 460–490.
  12. Ershova-Babenko, I. V. (2005). Psikhosinergeticheskie strategii chelovecheskoy deyatel'nosti: kontseptual'naya model'. Vinnitsa: NOVA KNYGA, 360.
  13. Ershova-Babenko, Y. V. (2009). Filosofiia osvity. Psykhosynerhetychnyi pidkhid. Problemy intehratsii ukrainskoi medychnoi osvity u svitovyi osvitnii prostir. Ternopil: Ukrmedknyha, 86–87.
  14. Khaken, G. (2001). Printsipy raboty golovnogo mozga: sinergeticheskiy podkhod k aktivnosti mozga, povedeniyu i kognitivnoy deyatel'nosti. Moscow: PER SE, 353.
  15. Semenova, A. V. (2015). Pedahohichna maisternist I. A. Ziaziuna – maiak dlia pedahohiv za poklykanniam. Problemy ta perspektyvy formuvannia natsionalnoi humanitarno-tekhnichnoi elity, 42 (46), 56–65.
  16. Ziaziun, I. A. (2000). Pedahohika dobra: idealy i realii. Kyiv: MAUP, 312.
  17. Ziaziun, I. A. (2008). Filosofiia pedahohichnoi dii. Kyiv; Cherkasy: ChNU im. B. Khmelnytskoho, 608.
  18. Ziaziun, I. A. (Ed.) (2008). Pedahohichna maisternist. Kyiv: Bohdanova A. M., 376.
  19. Nikolaev, S. (2018). Cekretnyy proekt Ilona Maska: kak rabotaet shkola Ad Astra, kotoruyu on postroil dlya svoikh detey. Proman. Available at: http://proman.com.ua/8418-raskryt-sekretnyj-proekt-ilona-maska-kak-rabotaet-shkola-ad-astra-kotoruyu-on-postroil-dlya-svoih-detej/
  20. Filosofiia dlia startapera: navishcho pidpryiemtsiu ta aitishnyku humanitarni nauky (2018). Ain. URL: https://ain.ua/2018/12/17/filosofiya-dlya-startapera-navishho-pidpriyemcyu-ta-ajtishniku-gumanitarti-nauki/?fbclid=IwAR2qc0J7or7brovJLRPdXyxV9NWGt4F-eOo_-HNaSNZHEushAqqkGOTXfxk
  21. Bowles, N. (2019). Human Contact Is Now a Luxury Good. The New York Times. Available at: https://www.nytimes.com/2019/03/23/sunday-review/human-contact-luxury-screens.html
  22. Kolesova, H. V. (2017). Khto taki «iksy» ta «ihreky» i yak yim porozumitysia z «zetamy». Pedrada. Portal osvitian Ukrainy. Available at: https://www.pedrada.com.ua/article/1236-qqq-17-m3-15-03-2017-hto-tak-ksi-ta-greki-yak-m-porozumtisya-z-zetami?ustp=F&utm_medium=letter&utm_source=lettertnews&utm_campaing=le
  23. Shotton, P., Shaffner, N. (1984). Dzhon Lennon v moey zhizni. Steyn End Dey. Available at: https://www.livelib.ru/book/1001554357/about-dzhon-lennon-v-moej-zhizni-pit-shotton
  24. Ekimova, L. V. (2013). Ot schastlivogo uchitelya – k schastlivomu ucheniku: feliksologicheskoe napravlenie v obrazovanii. Sovremennaya pedagogika, 4. Available at: http://pedagogika.snauka.ru/2013/04/1776
  25. Shhurkova, N. E. (2002). Kak vospitat' schastlivogo. Feliksologiya vospitaniya. Moscow: Pedagogicheskoe obshhestvo, 80.
  26. Gippenreyter, Yu. B. (2008). Psikhologicheskaya teoriya deyatel'nosti. Motivatsionnyy aspekt. Psychology OnLine.Net. Available at: http://www.psychology-online.net/articles/doc-1028.html
  27. Kremen, V. (2018). Filosofsko-pedahohichna spadshchyna akademika Ivana Ziaziuna v konteksti modernizatsii osvity. Filosofiia i psykholohiia pedahohichnoi dii. Estetyka i etyka pedahohichnoi dii, 17, 9–19.
  28. Ziaziun, I. A. (2004). Filosofiia pedahohichnoho svitohliadu. Profesiina osvita: pedahohika i psykholohiia. Ukrainsko-polskyi zhurnal, 6, 209–222.
  29. Vasianovych, H. P. (2015). Filosofsko-pedahohichni idei u Ya-kontseptsii Akademika Ivana Ziaziuna. Problemy ta perspektyvy formuvannia natsionalnoi humanitarno-tekhnichnoi elity. Idei akademika Ivana Ziaziuna u pratsiakh yoho uchniv i soratnykiv. Kharkiv: NTU «KhPI», 42 (46), 3–15.
  30. Semenova, A. V. (2014). Emotsiine usvidomlennia yak konstrukt otsiniuvannia dynamiky rozvytku pedahohichnoi maisternosti vykladachiv vyshchykh tekhnichnykh navchalnykh zakladiv: psykhopedahohichnyi pidkhid. Teoriia i praktyka upravlinnia sotsialnymy systemamy, 4, 58–68.
  31. Cazden, C., Cope, B., Fairclough, N., Gee, J. et. al. (1996). A pedagogy of multiliteracies: Designing social futures. Harvard Educational Review, 66 (1), 60–93. doi: http://doi.org/10.17763/haer.66.1.17370n67v22j160u
  32. Kress, G., Van Leeuwen, T. (2001). Multimodal discourse: The modes and media of contemporary communication. London: Edward Arnold, 10–12.
  33. Wenger, E., McDermott, R., Synder, W. M. (2002). Cultivating communities of practice. Boston: Harvard Business School Press, 54–120.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-04-17

Як цитувати

Semenova, A. (2019). Педагогічна майстерність викладача вищої школи ХХІ століття: синергія віртуального і реального в освітньому просторі. ScienceRise: Pedagogical Education, (2 (29), 40–48. https://doi.org/10.15587/2519-4984.2019.164524

Номер

№ 2 (29) (2019)

Розділ

Педагогічна освіта

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 Alla Semenova

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.