Методичні основи формування сценічно-образної культури майбутнього вчителя музичного мистецтва у процесі вокальної підготовки

Автор(и)

  • Natalia Kosinskaya Інститут мистецтв Київського університету імені Бориса Грінченка бул. І. Шамо, 18/2, м. Київ, Україна, 02152 Університетський коледж Київського університету імені Бориса Грінченка пр. Гагаріна, 16, м. Київ, Україна, 02094, Україна https://orcid.org/0000-0001-8745-9495

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4984.2019.185415

Ключові слова:

зміст, методи, форми, сценічно-образна культура, майбутній вчитель музичного мистецтва, вокальна підготовка

Анотація

В статті висвітлено методичні основи формування сценічно-образної культури майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі вокальної підготовки. Проаналізовано стан досліджуваної проблеми в педагогічній теорії та практиці, визначено мету, завдання, розкрито сутність основних форм та методів в навчальному процесі та визначено їх вплив на фахове зростання майбутніх вчителів музичного мистецтва.

Метою статті є визначення і обґрунтування методичних основ (змісту, форм і методів) формування сценічно-образної культури майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі вокальної підготовки.

Дослідження показало, що впровадження певних форм та методів у навчальний процес сприяє поглибленню методичних знань, оптимізації навчального процесу, розвитку міжпредметних зв’язків та якісній підготовці майбутніх учителів. Зазначені форми та методи дозволяють систематично, послідовно вдосконалювати знання, вміння (інтерпретацію - акторську, вокальну), здійснювати рефлексивне оцінювання власної сценічної культури.

Володіння сценічно-образною культурою, яка є складовою професійної культури вчителя музичного мистецтва, дає змогу здійснювати світоглядний, естетичний, етичний, творчий розвиток дитини на основі інтерпретації художніх образів, їх вокального оформлення та сценічного вираження. Саме тому має відбуватися трансформація змісту, форм та методів підготовки вчителя музичного мистецтва з урахуванням методичних основ професійної, зокрема, вокальної підготовки майбутнього педагога-музиканта, який покликаний ретранслювати мистецько-культурні цінності в освітньо-культурному середовищі

Біографія автора

Natalia Kosinskaya, Інститут мистецтв Київського університету імені Бориса Грінченка бул. І. Шамо, 18/2, м. Київ, Україна, 02152 Університетський коледж Київського університету імені Бориса Грінченка пр. Гагаріна, 16, м. Київ, Україна, 02094

Аспірант

Кафедра теорії та методики музичного мистецтва

Викладач 

Посилання

  1. Ovcharenko, N. A. (2014). Profesiina pidhotovka maibutnikh vchyteliv muzychnoho mystetstva do vokalno-pedahohichnoi diialnosti: teoriia ta metodolohiia. Kryvyi Rih: Vyd. R. A. Kozlov, 400.
  2. Oleksiuk, O. M., Tkach, M. M., Lisun, D. V. (2013). Hermenevtychnyi pidkhid u vyshchii mystetskii osviti. Kyiv: Kyivskyi un-t im. B. Hrinchenka, 164.
  3. Provorova, Ye. M. (2017). Tekhnolohiia maister-klasu u metodychnii pidhotovtsi maibutnikh uchyteliv muzyky. Naukovi zapysky. Seriia: Pedahohichni nauky, 157, 124–129.
  4. Rostovskyi, O. (2011). Teoriia i metodyka muzychnoi osvity: navch.-metod. pos. Ternopil: Navchalna knyha – Bohdan, 640.
  5. Harkusha, L. I., Ekonomova, O. S. (2016). Pidhotovka maibutnikh uchyteliv muzychnoho mystetstva do profesiinoi diialnosti. Kyiv: KU imeni Borysa Hrinchenka, 160.
  6. Yutsevych, Yu. (1998). Teoriia i metodyka rozvytku spivatskoho holosu. Kyiv: IZMN, 160.
  7. Iryhina, S. O. (2017). Teatralna pedahohika yak mystetsko-pedahohichna problema u systemi dyryhentsko-khorovoi pidhotovky maibutnikh uchyteliv-muzykantiv. Naukovi zapysky. Seriia: Pedahohichni nauky, 157, 65–70.
  8. Lymarenko, L. I. (2015). Studentskyi teatr u systemi profesiinoi pidhotovky maibutnikh pedahohiv. Kherson: KhDU, 483.
  9. Radul, V. V. (Ed.) (2015). Sotsioloho- pedahohichnyi slovnyk. Kharkiv: Machulin, 444.
  10. Tsiatsiun, S. (2018). Step-by-step methodology of the musical and listening culture of adolescents by means of multimedia. Scientific Bulletin of Mukachevo State University Series “Pedagogy and Psychology”, 1 (7), 154–156. doi: http://doi.org/10.31339/2413-3329-2018-1(7)-154-156
  11. Shevchenko, I. L. (2017). Vokalnyi ansambl yak forma orhanizatsii muzychno-tvorchoi diialnosti maibutnoho pedahoha-muzykanta. Naukovi zapysky. Seriia: Pedahohichni nauky, 157, 141–147.
  12. Avksentiieva, S. (2014). Aktyvni metody navchannia u formuvanni profesiinoi kompetentnosti pedahoha-muzykanta. Problemy pidhotovky suchasnoho vchytelia, 9 (1), 122–129. Available at: http://www.library.udpu.org.ua/library_files/probl_sych_vchutela/2014/9_1/Svitlana_Avksentieva.pdf
  13. Horbenko, O. B. (2017). Formuvannia khudozhno-interpretatsiinykh umin maibutnikh uchyteliv muzychnoho mystetstva v orkestrovomu klasi. Naukovi zapysky. Seriia: Pedahohichni nauky, 157, 55–59.
  14. Bond, E. (2000). Notes on Theatre in education. The Hidden Plot. London: Methuen, 221. doi: http://doi.org/10.5040/9781408164303

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-12-04

Як цитувати

Kosinskaya, N. (2019). Методичні основи формування сценічно-образної культури майбутнього вчителя музичного мистецтва у процесі вокальної підготовки. ScienceRise: Pedagogical Education, (6 (33), 20–24. https://doi.org/10.15587/2519-4984.2019.185415

Номер

№ 6 (33) (2019)

Розділ

Педагогічна освіта

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 Natalia Kosinskaya

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.