Компетентнісний підхід як методологічний орієнтир у формуванні дискурсної компетентності майбутніх журналістів

Автор(и)

  • Roman Zhyvolup Інститут філології Київського університету імені Бориса Грінченка вул. Бульварно-Кудрявська, 18/2, м. Київ, Україна, 04053, Україна https://orcid.org/0000-0002-1129-5348

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4984.2020.199558

Ключові слова:

дискурс, комунікація, компетентність, компетентнісний підхід, дискурсна компетентність, майбутні журналісти, лінгводидактика

Анотація

У статті розглянуто питання актуальності та важливості впровадження компетентнісного підходу у процесі формування дискурсної компетентності майбутніх журналістів. Закцентовано увагу на тому, що стрімкий розвиток інформаційного суспільства потребує висококваліфікованих конкурентоспроможних фахівців медійної сфери, які б не лише володіли максимальним обсягом необхідних знань, а й здатністю оперативно та творчо адаптовано їх використовувати. З'ясовано сутність понять, які є складовими визначення «дискурсна компетентність». При цьому зазначено, що дискурс – це процес, пов'язаний з творенням мови, а текст – кінцевий результат мовної діяльності. При здійсненні порівняння термінів «компетентність» і «компетенція» доведено, що вони тісно пов'язані, хоч і суттєво відрізняються між собою. У цілому компетентність можна визначити як здатність діяти на основі сформованих компетенцій (якісних характеристик). Зазначено, що на теперішній час при підготовці майбутніх журналістів спостерігається надання відчутної переваги теоретичному опрацюванню матеріалу та відсутність практичних навичок, які б сприяли формуванню дискурсної компетентності майбутнього журналіста, яка, в свою чергу, є визначальною складовою комунікативної компетентності. Основні її компоненти – уміння сприймати та аналізувати, а також якісно формулювати обґрунтовані висновки за допомогою мовних засобів. Належне володіння майбутніми журналістами державною мовою у фаховій комунікації формує усвідомлену мовну поведінку, є підґрунтям духовного та інтелектуального розвитку особистості. Нагальна потреба у підготовці фахівців високого рівня з розвиненими практичними вміннями професійної комунікації та недостатньо ефективна на сьогодні практика навчання української мови за професійним спрямуванням майбутніх журналістів у вищому навчальному закладі зумовлюють необхідність поглибленого опрацювання відповідних методичних засад. І важливо, щоб саме компетентнісний підхід був головним орієнтиром у цьому процесі

Біографія автора

Roman Zhyvolup, Інститут філології Київського університету імені Бориса Грінченка вул. Бульварно-Кудрявська, 18/2, м. Київ, Україна, 04053

Аспірант

Кафедра української мови

Посилання

  1. Raven, Dzh. (1999). Pedahohycheskoe testyrovanye: problemy, zabluzhdenyia, perspektyvi. Moscow: Kohyto-Tsentr, 144.
  2. Hluzman, O. V. (2009). Bazovi kompetentnosti: sutnist ta znachennia v zhyttievomu uspikhu osobystosti. Pedahohika i psykholohiia, 2, 51–61.
  3. Selevko, H. (2004). Kompetentnosty i ikh klassyfykatsyia. Narodnoe obrazovanye, 4, 138–143.
  4. Khoruzha, L. L. (2007). Kompetentnisnyi pidkhid v osviti: retrospektyvnyi pohliad na rozvytok idei. Pedahohichna osvita: teoriia i praktyka. Seriia «Psykholohiia. Pedahohika», 7, 202.
  5. Zimniaia, I. A. (2003). Kliuchevye kompetentsii – novaia paradigma rezultata sovremennogo obrazovaniia. Vysshee obrazovanie segodnia, 5, 34–42.
  6. Yermakov, I., Sofii, N.; Yermakov, I. (Ed). (2005). Zhyttieva kompetentnist osobystosti: vid teorii do praktyky. Zaporizhzhia: Tsentrion, 640.
  7. Zhuk, O. L. (2008). Belarus: kompetentnostnyi pokhod v pedagogicheskoi podgotovke studentov universiteta. Pedagogika, 3, 99–105.
  8. Babenko, V. V. (2019). Formuvannia komunikatyvnoi kompetentnosti maibutnikh uchyteliv ukrainskoi movy i literatury u protsesi navchannia stylistyky. Kyiv, 25.
  9. Kondratenko, N. (2018). Metodyka formuvannia komunikatyvnoi kompetentnosti maibutnikh zhurnalistiv na zasadakh linhvokulturolohii. Kyiv, 24.
  10. Kolisnyk, Yu. (20100. Tekst i dyskurs: problemy definitsii. Visnyk Nats. un-tu «Lvivska politekhnika». Seriia «Problemy ukrainskoi terminolohii», 675, 111–114.
  11. Kulykova, L. A. (2017). Tekst i dyskurs yak fihury komunikatsii. Chasovo-prostorova i vikova spetsyfika nimetskomovnoho tekstu. Melitopol. Available at: http://nimfilmdpu.mozello.com/vseukranska-nternet-konferencja/movoznavstvo/params/post/1336872/
  12. Budnik, A. O. (2008). Dyskurs u sferi usnoi i pysemnoi komunikatsii: linhvodydaktychna interpretatsiia problemy. Zbirnyk naukovykh prats. Pedahohichni nauky, 50 (2), 68–72.
  13. Arutiunova, N. D. (1990). Diskurs. Lingvisticheskii entsiklopedicheskii slovar. Moscow, 136–137.
  14. Krichevskii, V. Iu. (2004). Professiia – direktor shkoly. Saint-Peterburg: SPbAPPO, 271.
  15. Pentyliuk, M. I. (Ed.) (2015). Slovnyk-dovidnyk z ukrainskoi linhvodydaktyky. Kyiv: Lenvit, 320.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-03-31

Як цитувати

Zhyvolup, R. (2020). Компетентнісний підхід як методологічний орієнтир у формуванні дискурсної компетентності майбутніх журналістів. ScienceRise: Pedagogical Education, (2 (35), 54–58. https://doi.org/10.15587/2519-4984.2020.199558

Номер

Розділ

Педагогічна освіта