Методика розвитку інформаційно-комунікаційної мобільності педагога як адаптивної здатності самоорганізації освітньо-розвивального е-середовища
DOI:
https://doi.org/10.15587/2519-4984.2020.200468Ключові слова:
інформаційно-комунікаційна мобільність, освітнє е-середовище, адаптивна здатність, проектування освітнього середовища, андрагогічна освітаАнотація
Явище глобалізації та активне використання можливостей інформаційно-комунікаційних технологій впливає на соціальну атмосферу та економічну ситуацію в суспільстві. Відтак, актуалізовано цінність високого рівня інформаційно-комунікаційної мобільності особистості, нових форм навчання, підвищення кваліфікації і способів сучасної комунікації у глобалізованому суспільстві. Метою дослідження є представлення методики розвитку інформаційно-комунікаційної мобільності у контексті підвищення особистісного потенціалу, інноваційності освітнього середовища, процесу трудової діяльності. Глобалізація ринку праці передбачає активне використання потенціалу освітнього е-середовища та є складовою різних моделей глобалізації.
У статті розкрито підходи до організації розвитку фахівця в освітньому середовищі з використанням засобів інформаційно-комунікаційних технологій. Позначено методичні підходи до розвитку мобільності педагога, як адаптивної здатності, що суттєво впливає на швидкість адаптування особистості до зміни умов праці у випадку трудової міграції. Визначено інформаційно-комунікаційну мобільність, як адаптивну здатність самоорганізації освітнього е-середовища, її структуру, рівні.
Для проведення експериментальної роботи розроблено авторську програму розвитку адаптивної здатності педагога, яка передбачає підготовчий, діяльнісний, продуктивний етапи реалізації.
Навчально-методичний супровід реалізації авторської методики розвитку інформаційно-комунікаційної мобільності педагога забезпечує розроблене електронне освітнє середовище.
В освітньому е-середовищі, передбачено збільшення можливостей для активності особистості, вироблення нових шляхів взаємодії в оточуючому середовищі, що представлене життєвими подіями, орієнтоване на забезпечення доступу дорослого до потоків знань, інструментальне оснащення і розширення власного освітнього простору, як складової неперервної освіти.
Комплексне використання теоретичних та емпіричних методів (тестування, бесіда, інтерв’ювання, самооцінювання) дозволило з’ясувати вихідний рівень інформаційно-комунікаційної мобільності, визначити вплив освітнього середовища післядипломної освіти на розвиток адаптивної здатності педагога та комплекс умов її розвитку. У дослідженні визначено особливості проектування освітнього середовища: неперервність, розвивальний характер навчання, відкритість.
Практичну значущість представляють розроблений комплекс інструментальних засобів діагностики розвитку інформаційно-комунікаційної мобільності в умовах андрагогічної освіти за основними її показниками та карта розвитку інформаційно-комунікаційної мобільності педагога. Їх застосування в умовах трудової міграції сприяє швидкому критичному самоаналізу і самоплануванню особистісно-професійних змін з використанням можливостей інформаційно-комунікаційних технологій.
Перспективи дослідження проблеми пов’язано з розробкою умов розвитку інформаційно-комунікаційної мобільності в е-середовищі інклюзивної освіти
Посилання
- Vinevskaya, A. (2012). Using the potential of information technology to create a mobile learning environment. GESIS – Leibniz Institute for the Social Sciences: Koncept, 9. Available at: https://www.ssoar.info/ssoar/handle/document/32078
- Mitchell, W. J., Borroni-Bird, C. E., Burns, L. D. (2010). New Mobility Markets. Reinventing the Automobile: Personal urban mobility for the 21st century. Cambridge: The MIT Press. doi: http://doi.org/10.7551/mitpress/8490.003.0009
- Algaev, A. N. (2012). Communicative mobility in educator-psychologist’s job description structure. Modern problems of science and education, 6, 375–382.
- Voronovskaya, L. P. (2015). Structure of professional mobility of a utility sector specialist. Austrian Journal of Humanities and Social Sciences, 7-8, 36–39. doi: http://doi.org/10.20534/ajh-15-7.8-36-39
- Bykov, V. Yu. (2012). Innovatsiinyi rozvytok zasobiv i tekhnolohii system vidkrytoi osvity. Suchasni informatsiini tekhnolohii ta innovatsiini metodyky u pidhotovtsi fakhivtsiv: metodolohiia, teoriia, dosvid, problemy, 29, 32–40.
- Bugaychuk, K. L. (2012). Mobile learning: essence and models of introduction in educational process of higher educational establishments MIA OF Ukraine. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia, 27 (1). Available at: https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/619/480
- Neliepova, A. V. (2011). Metodyka formuvannia informatsiinoi mobilnosti maibutnikh ahronomiv-doslidnykiv. Kyiv, 22.
- Kuzminska, O. H. (2010). Zabezpechennia umov nabuttia profesiinoi kompetentnosti pedahohiv v umovakh informatsiinoho suspilstva. Nova pedahohichna dumka, 2, 107–111.
- Antonova, O. Y., Familiarska, L. L. (2019). Study of the development of the teacher’s information and communication mobility within the system of postgraduate education. Zhytomyr Ivan Franko State University Journal. Рedagogical Sciences, 1 (96), 58–65. doi: http://doi.org/10.35433/pedagogy.1(96).2019.58-65
- Kloyts, L. A. (2019). Study of developmentof professional self-definition of modern pedagogue. Aktualni problemy psykholohii, 4 (15), 75–92.
- Sorokina, A. I. (2013). Psychological features of professional mobility of young specialists of the Russian Federation. Actual problems of studying of professional mobility and sense of justice of young professionals, 73.
- Weber, M. (2012). Future Mobility: Interview with Robin Chase (Buzzcar, Paris). Checkdisout. Available at: http://checkdisout.com/2012/01/16/checkdisout-6-future-mobility-interview-with-robin-chase-buzzcar-paris/
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Larissa Familyarska, Lybov Klots
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
