До питання підготовки вчителів-дефектологів в умовах сучасної трудової міграції

Автор(и)

  • Oksana Boriak Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка вул. Роменська, 87, м. Суми, Україна, 40002, Україна https://orcid.org/0000-0003-2484-1237
  • Vadym Makhonia Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка вул. Роменська, 87, м. Суми, Україна, 40002, Україна https://orcid.org/0000-0002-3568-8242

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4984.2020.203328

Ключові слова:

трудова міграція, вчителі-дефектологи, спеціальна освіта, інклюзивна освіта, особливі діти

Анотація

У дослідженні теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено ключові аспекти підготовки вчителів-дефектологів (логопедів) до роботи з дітьми з особливими освітніми потребами в умовах сучасних закладів інклюзивної освіти.

Аналіз сучасного стану здійснення корекційно-розвивальної роботи з молодшими школярами з особливими освітніми потребами – порушеннями інтелектуального розвитку різного ступеня тяжкості, засвідчило існування певного кола проблем.

Було з’ясовано, що залишається гострою проблема трактування порушень мовлення в обраної категорії дітей у межах сучасної логопедичної психолого-педагогічної класифікації, проведення комплексного клінічного скрінінгу. Вже на етапі діагностування сучасні вчителі-дефектологи мають недостатній педагогічний інструментарій для встановлення та виявлення відповідного виду порушень психофізичного розвитку.

Сучасна система інклюзивної освіти вимагає багатопрофільності знань вчителів, асистентів-вчителів для здійснення ефективної навчально-педагогічної діяльності з обраною категорією учнів не стільки в сучасному спеціальному освітньому просторі, скільки в інклюзивній освіті.

Вимогами сьогодення є підготовка «універсальних» вчителів-дефектологів для закладів інклюзивної освіти. З огляду на масову трудову міграцію, зумовлену нестійкою соціально-економічною ситуацією в країні, на ринку праці актуальною залишається постійна нехватка кваліфікованих вчителів, для роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

Проведений аналіз навчальної документації (навчальних планів, робочих навальних програм) у ВЗО щодо підготовки студентів спеціальності 016 Спеціальна освіта виявив відсутність відповідних навчальних дисциплін, зміст яких розкриває прикладні аспекти формування й корекції мовленнєвої діяльності дітей з особливими освітніми потребами, які б сприяли опануванню студентами теоретико-практичними знаннями про специфіку здійснення корекційно-розвивальної (логокорекційної) роботи з обраною категорією дітей.

Сприяння розв’язанню цієї проблеми є необхідність введення в навчальні плани закладів вищої освіти, які готують фахівців за спеціальністю 016 Спеціальна освіта, до циклу вибіркових дисциплін професійно-практичної підготовки майбутніх психокорекційних педагогів і логопедів відповідної дисципліни (наприклад – «Спеціальна методика розвитку мовлення»), чи включення окремих її модулів (розділів) до інших споріднених дисциплін

Біографії авторів

Oksana Boriak, Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка вул. Роменська, 87, м. Суми, Україна, 40002

Доктор педагогічних наук, доцент

Кафедра спеціальної та інклюзивної освіти

Vadym Makhonia, Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка вул. Роменська, 87, м. Суми, Україна, 40002

Аспірант

Кафедра спеціальної та інклюзивної освіти

Посилання

  1. Boriak, O. (2015). Language and Speech Functional System under Development Pathologies (Mental Retardation). International Journal of Pedagogy, Innovation and New Technologies, 2 (1), 69–75. doi: http://doi.org/10.5604/23920092.1159142
  2. Bates, E., Thal, D., Janowsky, J.; Rapin, I., Segalowitz, S. (Eds.) (1992). Early language development and its neural correlates. Handbook of neuropsychology. Vol. 7: Child neuropsychology. Amsterdam: Elsevier. Available at: https://www.researchgate.net/publication/2593157_Early_Language_Development_And_Its_Neural_Correlates
  3. Cannon, M. J., Davis, K. F. (2005). Washing our hands of the congenital cytomegalovirus disease epidemic. BMC Public Health, 5 (1). doi: http://doi.org/10.1186/1471-2458-5-70
  4. Das, J. P., Kirby, J., Jarman, R. F. (1975). Simultaneous and successive synthesis: An alternative model for cognitive abilities. Psychological Bulletin, 82 (1), 87–103. doi: http://doi.org/10.1037/h0076163
  5. Carr, D., Felce, D. (2000). Application of stimulus equivalence to language intervention for individuals with severe linguistic disabilities. Journal of Intellectual & Developmental Disability, 25 (3), 181–205. doi: http://doi.org/10.1080/13269780050144262
  6. Evans, J. L., Saffran, J. R., Robe-Torres, K. (2009). Statistical Learning in Children With Specific Language Impairment. Journal of Speech, Language, and Hearing Research, 52 (2), 321–335. doi: http://doi.org/10.1044/1092-4388(2009/07-0189)
  7. Duker, P., Rikken, A. (1989). Assessing transparency of communicative gestures for mentally handicapped individuals. International Journal of Rehabilitation Research, 12 (3), 318–319. doi: http://doi.org/10.1097/00004356-198909000-00010
  8. Field, M. A., Sancher, V. A. (1999). Equal Treatment for People with Mental retardation. Combridge: Harvard University Press.
  9. Sheremet, M. (2013). Fiziolohichni i psykholohichni peredumovy movlennievoho rozvytku ditei u normi i patolohii. Naukovyi chasopys NPU imeni M. P. Drahomanova, 23, 298-301.
  10. Shipicyna, L. M. (2005). «Neobuchaemyi» rebenok v seme i obshchestve. Socializaciya detei s narusheniem intellekta. Saint Petersburg: Rech, 477. Available at: https://studfiles.net/preview/4654234/

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-07-31

Як цитувати

Boriak, O., & Makhonia, V. (2020). До питання підготовки вчителів-дефектологів в умовах сучасної трудової міграції. ScienceRise: Pedagogical Education, (4 (37), 9–12. https://doi.org/10.15587/2519-4984.2020.203328

Номер

Розділ

Педагогічна освіта