Міжкультурна компетентність вчителя нової української школи – важливий чинник ефективної педагогічної діяльності

Автор(и)

  • Tetiana Branitska Комунальний вищий навчальний заклад «Вінницька академія неперервної освіти» вул. Грушевського, 13, м. Вінниця, Україна, 21100, Україна https://orcid.org/0000-0003-4503-3140
  • Nataliia Logutina Винницкий национальный медицинский университет им. Н. И. Пирогова ул. Пирогова, 56, г. Винница, Украина, 21018, Україна https://orcid.org/0000-0003-1029-5247

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4984.2020.204275

Ключові слова:

глобалізація, комунікація, міжкультурна компетентність, міжкультурна компетентність вчителя, ефективність педагогічної діяльності

Анотація

В статті обґрунтовано актуальність проблеми підвищення рівня міжкультурної компетентності вчителів нової української школи в умовах розмаїття етнокультурного простору. Розкрито поняття: міжкультурної компетентності особистості, міжкультурної компетентності фахівця, міжкультурної компетентності вчителя нової української школи як складових професійної культури; проаналізовано їх особливості, зумовлені специфікою професійної діяльності. Доведено багатофункціональність та багатовимірність міжкультурної компетентності педагога; обґрунтовано структурні компоненти та критерії визначення їх сформованості: ціннісно-етичний (ціннісне ставлення до педагогічної діяльності, розуміння особливостей етнокультурних спільнот, світоглядна позиція, дотримання етичних норм педагогічної діяльності, людино/дитиноцентризм); теоретико-когнітивний (спеціальні фахові знання, здатність до розумової (мисленнєвої) діяльності, інтелектуальні здібності); особистісно-психологічний (професійно важливі якості особистості- уважність, спостережливість, чутливість до емоційного стану співрозмовника, емпатія, емоційна стійкість, альтруїзм, послідовність, справедливість, вимогливість); мовно-комунікативний (мовна, комунікаційна культури, лінгвістичні здібності, уміння слухати та чути, толерантність, тактовність); процесуально-діяльнісний (володіння методикою викладання предмету, уміння та навички, організаторські здібності, швидкість реакції та прийняття виваженого рішення, відповідальність, здатність до рефлексії та самовдосконалення).

Визначено власну візію щодо міжкультурної компетентності вчителя як особливого інтегративного внутрішнього утворення,що забезпечує готовність педагога до професійної діяльності в умовах сучасного етнокультурного розмаїття освітнього середовища та ґрунтується на гуманістичних, морально-етичних, духовних цінностях, гносеологічних та світоглядних позиціях.

Розглянуто питання формування міжкультурної компетентності вчителів у закладах вищої освіти та її удосконалення у закладах післядипломної педагогічної освіти в контексті ідей самоосвіти, саморозвитку на підґрунті основоположних підходів: системному; компетентнісному; культурологічному; полікультурному. Окреслено шляхи та способи підвищення ефективності педагогічної діяльності.

Також зазначено, що рівень сформованості міжкультурної компетентності особистості фахівців сприяє не тільки підвищенню ефективності їхньої фахової діяльності в Україні, але й збільшує вірогідність трудової міграції висококваліфікованих фахівців.

Запропоновано способи, якщо не запобігання, то мінімізації “витікання мізків”, трудової міграції з України у зв’язку з процесами цивілізаційної глобалізації світового простору

Біографії авторів

Tetiana Branitska, Комунальний вищий навчальний заклад «Вінницька академія неперервної освіти» вул. Грушевського, 13, м. Вінниця, Україна, 21100

Доктор педагогічних наук, завідувач кафедри

Кафедрa психолого-педагогічної освіти та соціальних наук

Nataliia Logutina, Винницкий национальный медицинский университет им. Н. И. Пирогова ул. Пирогова, 56, г. Винница, Украина, 21018

Кандидат педагогических наук, преподаватель

Кафедрa иностранных языков с курсом латинского языка и медицинской терминологии

Посилання

  1. Khasanova, G. B. (2018). Formation of pedagogical competence of a specialist in personnel management. Kazan Pedagogical Journal, 4, 81–83.
  2. Kobseva, N. I. (2018). Professional competences in the context of a competence-based approach in education. Vestnik Orenburgskogo Gosudarstvennogo Universiteta, 217 (5), 36–42. doi: http://doi.org/10.25198/1814-6457-217-36
  3. Polishchuk, V. A. (2016). Training of the usa future social workers for the researching of multicultural environment as a part of intercultural competece formation. Scientific Bulletin of Uzhgorod University. Series: “Pedagogy. Social work", 2 (39), 183–185.
  4. Danyshenko, O. S. (2015). The issue on the acquisition of intercultural compatance: ameracan approach. Investments: Practice and Experience, 24, 148–153. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ipd_2015_24_33
  5. Yureva, K. A., Tischenko, O. M. (2014). The sphere of competence, competence, teacher's inter-cultural competence: essence and content. Means of educational and research work, 42, 169–182.
  6. Kozhevnikova, A., Dudko, Y., Golubenko, N. (2016). Intercultural competence of the modern teacher as an important factor of successful pedagogical activity. Scientific Bulletin of Melitopol State Pedagogical University, 2 (17), 120–125.
  7. Branitska, T. (2019). Intercultural competence as an important factor of professional activity of social sphere specialists. Scientific Bulletin of Uzhhorod University. Series: «Pedagogy. Social Work», 1 (44), 18–22. doi: http://doi.org/10.24144/2524-0609.2019.44.18-22
  8. Horuzha, L. L. (2012). Teacher ethical development. Kyiv: Academic Publishers, 208.
  9. Raven, J. (2013). Competence in contemporary society: identification, development and implementation. Moscow: Kogito-Center, 396.
  10. Sadohin, A. P. (2014). Introduction in the Theory Intercultural Communication. Moscow, 254.
  11. Slyusarenko, O. M. (2009). Qualification Criteria of Competence: Conceptual and Methodological Aspects. Competence in Educational Inquiries: An Philosophy of Education, 1-2 (8), 287–299. Available at: https://cyberleninka.ru/article/n/kvalifikatsiyna-kriterialnist-kompetentnosti-ponyatiyno-metodologichni-aspekti
  12. Slastenin, V. A. (2009). Introduction to pedagogical axiology. Moscow: Academy, 192.
  13. Drach, I. I. (2012). Basic approaches to determining the professional competence of the teacher. Modern information technologies and innovative teaching methods in the training of specialists: methodology, theory, experience, problems, 32, 9–14.
  14. Kegeyan, S. E. (2016). Intercultural communication in the workplace and the role of communication in an organization. International Journal of Professional Science, 2. Available at: http://scipro.ru/article/03-02-16
  15. Gitimu, P. N. (2005). Intercultural Communication: Its Importance to Various Career Fields and Perspective by Various Authors. Online Journal for Workforce Education and Development, 1, 2. Available at: https://opensiuc.lib.siu.edu/ojwed/vol1/iss2/4/
  16. Sukhomlinsky, V. A. (1987). Pedagogical search. Moscow: Pedagogy, 544.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-07-31

Як цитувати

Branitska, T., & Logutina, N. (2020). Міжкультурна компетентність вчителя нової української школи – важливий чинник ефективної педагогічної діяльності. ScienceRise: Pedagogical Education, (4 (37), 13–19. https://doi.org/10.15587/2519-4984.2020.204275

Номер

№ 4 (37) (2020)

Розділ

Педагогічна освіта

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Tetiana Branitska, Nataliia Logutina

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.