Розвиток художньої освіти на Єлисаветградщині (друга половина XIX – початок XX століття). За матеріалами словника «Митці степової України»

Автор(и)

  • Iryna Huleikova Музей книги і друкарства України вул. Лаврська, 9, м. Київ, Україна, 01015, Україна https://orcid.org/0000-0002-1913-3482

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4984.2020.204819

Ключові слова:

словник «Митці Степової України» педагогічна освіта, педагогічна біографістика, мистецтво, художньо-промислова освіта, навчальні заклади, Вечірні рисувальні і креслярські класи, Єлисаветград

Анотація

У статті скрізь призму біографій митців, що представлені у виданні «Митці Степової України», розглядається розвиток художньої освіти на Єлисаветградщині (другої половини XIX – початку XX століття). Основним осередком художньої освіти на той час в Єлисаветграді були Вечірні рисувальні і креслярські класи, які були засновані П. Крестоносцевим. У словнику на широкій джерельній базі було зібрано та уніфіковано понад 200 статей про митців та їхніх учнів, що перебували колись у степовому краї (Єлисаветградщина в цей період входила до Херсонської губернії, нині – територія Кіровоградської області з обласним центром м. Кропивницький). Акцентується, що мистецьке життя на той час розвивалося в загальноєвропейському контексті. Чимало митців, що представлені у словнику, зробили вагомий внесок у мистецтво не тільки України, але й інших країн світу. У статті також розкриваються особливості роботи над словником: встановлення маловідомих імен – художників-педагогів та їхніх учнів, уточнення біографій вже відомих персоналій. Дослідження біографій надало змогу окреслити відправні точки та шляхи майбутніх пошуків з метою історико-педагогічної реконструкції стану і динаміки культурно-освітнього процесу в краї, зародження та існування локальної художньої школи та розвитку мистецького процесу в цілому. Саме дослідження сприятиме узагальненню мистецького педагогічного досвіду та популяризації творчого використання ідей видатних педагогів у сучасних умовах, відіграватиме важливу роль у забезпеченні розвитку наукових досліджень сучасної педагогічної науки, освіти і практики

Біографія автора

Iryna Huleikova, Музей книги і друкарства України вул. Лаврська, 9, м. Київ, Україна, 01015

Завідувач відділу

Науково-дослідний відділ з історії книги та друкарства Х-ХХІ ст.

Посилання

  1. Bosa, I. O. (2013). Myttsi stepovoi Ukrainy (kintsia XIX – pochatku XX stolittia). Kyiv: IMFE im. M.T.Rylskoho NAN Ukrainy, 133.
  2. Vysikailo, T. V. (2017). Formuvannia fakhovoi kompetentnosti maibutnikh uchyteliv obrazotvorchoho mystetstva u protsesi plenernoi praktyky. Poltava, 243.
  3. Hurich, Z. V. (2017). Rozvytok khudozhnoi osvity v pochatkovykh ta serednikh navchalnykh zakladakh Khersonskoi hubernii (druha polovyna XIX – pochatok XX st.). Kyiv, 21.
  4. Panok, T. V. (2017). Teoretychni i metodychni zasady pidhotovky maibutnikh khudozhnykiv-pedahohiv u konteksti rozvytku vyshchoi khudozhnoi osvity Ukrainy (1917–1991 rr.). Kyiv, 40.
  5. Rusakova, L. I. (2017). Rozvytok pryvatnoi khudozhnoi osvity v Ukraini (druha polovyna XIX – pochatok XX stolittia). Kropyvnytskyi, 20.
  6. Filonenko, O. V. (2017). Osvita Kirovohradshchyny (Yelysavethradshchyny) v naukovykh refleksiiakh ukrainskykh uchenykh (druha polovyna XIX – XX stolittia). Kharkiv: Machulyn, 412.
  7. Shmahalo, R. T. (2005). Mystetska osvita v Ukraini ser. XIX – ser. XX stolittia: strukturuvannia, metodolohiia, khudozhni pozytsii. Lviv, 528.
  8. Bosko, V. (2004). Vyznachni postati stepovoi Ellady. Kirovohrad: Inf. merezha, 376.
  9. Obrazotvorche mystetstvo (mynule i suchasne) (2008). Kirovohrad, 312.
  10. Kolianchuk, O. (2005). Pavlo Zaporizhskyi – artyst- maliar z Velykoi Ukrainy ta yoho pravoslavni spivvitchyznyky. Tserkovnyi Kalendar, 217–225.
  11. Prischepova, V. A. (2011). K 150-letiiu so dnia rozhdeniia S. M. Dudina – khudozhnika, etnografa (po materialam MAE RAN). Antropologicheskii forum, 15, 608–649.
  12. Nekrasova, A. N. (2015). I. S. Zolotarevskii i khudozhestvenno-reprodukcionnaia masterskaia Glavnauki. Voprosy muzeologii, 1 (11), 12–20.
  13. Searching for boris major. Available at: https://sites.google.com/site/borismajorartist/home Last accessed: 9.07.2020
  14. Hendzel-Andreew, A. (2000). W „Dzienniku” Ferdynanda Ruszczyca o Ludomirze Sleńdzińskim. Ananke, 2-3, 24–25.
  15. Murielle Lucie Clément (Hrsg.). Raffaele Zanotti: Le Son de l'Est de Michel Matveev (2008). Écrivains Franco-russes. Amsterdam, 59–68.
  16. Meidler-Waks Sigalit (2019). Issachar Ber Ryback. Leipzig: Hentrich & Hentrich, 369.
  17. Zholtovskyi, P. M. (1983). Khudozhnie zhyttia na Ukraini v XVI – XVIII stolittiakh. Kyiv, 120.
  18. Sistematicheskii svod postanovlenii Elisavetgradskogo Uezdnogo Zemskogo Sobraniia 1888–1895 gg. (1895). Elisavetgrad, 897.
  19. Vedomosty uspevaemosty uchashchykhsia (1887). F. 60. Op. 1. Spr. 65. 222 ark. Derzhavnyi arkhiv Kirovohradskoi oblasti.
  20. Barkovskaia, O. M. (2010). Zhitie Georgiia Bostrema. Deribasovskaia – Rishelevskaia, 40, 263–280.
  21. Kyrychenko, O. (2009). Stylovi poshuky arkhitektora Oleksandra Lishnevskoho v yelysavethradskyi period tvorchosti (1895–1901 roky). Ukrainske mystetstvoznavstvo. Materialy, doslidzhennia, retsenzii, 9, 218–223.
  22. Nadiezhdin, A. (2004). Yakiv Pauchenko – arkhitektor Yelysavethrada. Materialy oblasnoi kraieznavchoi konferentsii: Kulturno-osvitni protsesy kraiu u XIX. Kirovohrad, 95–102.
  23. Sokol, K. G. (2006). Monumentalnye pamiatniki Rossiiskoi imperii. Moscow: Vagrius Plius, 432.
  24. Vedomosty uspevaemosty uchashchykhsia (1887). F. 60. Op. 1. Spr. 65. 222 ark. Derzhavnyi arkhiv Kirovohradskoi oblasti.
  25. Ot komiteta po ustroistvu khudozhestvennoi vystavki v Elisavetgrade (1913). Golos Iuga, 4.
  26. Bertrand, O. (2015). Ivan Pokhitonov (1850–1932). Catalogue Raisonné. Vol. 1. Luxembourg: Belart International Editions, 155.
  27. Wenger Steps from Films to Watercolor (1935). Art Digest, 10, 6.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-07-31

Як цитувати

Huleikova, I. (2020). Розвиток художньої освіти на Єлисаветградщині (друга половина XIX – початок XX століття). За матеріалами словника «Митці степової України». ScienceRise: Pedagogical Education, (4 (37), 35–39. https://doi.org/10.15587/2519-4984.2020.204819

Номер

№ 4 (37) (2020)

Розділ

Педагогічна освіта

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Iryna Bosa Huleikova

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.