Формування і розвиток технологічної компетентності учнів в процесі дослідницького навчання шляхом занурення в іншомовне середовище в умовах інформатизованого навчального процесу: емпіричні студії
DOI:
https://doi.org/10.15587/2519-4984.2020.212385Ключові слова:
варіативні моделі, комп’ютерно орієнтована методична система дослідницького навчання, дослідницьке навчання, міграція, науково-технічна творчість, проектуванняАнотація
У дослідженні представлено можливості педагогічного проектування з педагогічно виваженим використанням варіативних моделей комп’ютерно орієнтованих методичних систем дослідницького навчання в школі в контексті неперервності освіти. В рамках дослідно-експериментальної роботи «Формування технологічної компетентності студентів шляхом занурення в іншомовне середовище в умовах інформатизованого навчального процесу» розроблено авторські програми факультативних курсів та апробовано інноваційні навчально-методичні комплекси. Підтверджено гіпотезу про те, що навчання дітей визначає характер їх психічного розвитку. Відповідно, ґрунтовно описано характеристики, необхідні і достатні для організації дослідницького навчання в школі, в тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій та врахуванням психолого-педагогічних особливостей учнів в процесі проектування комп’ютерно орієнтованих методичних системи дослідницького навчання. Метою дослідження є виявлення потенціалу англійської мови з метою формування технологічної компетентності студентів щодо підвищення ефективності викладання предметів природничо-математичного циклу, інтелектуального розвитку студентів та формування стійких пізнавальних інтересів з використанням КОМСДН. Техніка занурення в іншомовне середовище КОМСДН використовується для навчання предметів природничо-математичного циклу англійською мовою. Експериментальне дослідження визначило три варіанти використання комп’ютерних технологій в освіті: монотехнологія, базова технологія, проникаюча технологія. Проникаюча технологія використовується в базовій підготовці студентів. Використання англійської мови для формування в учнів технологічної компетентності в процесі викладання досліджень створює можливість для підвищення мотивації в процесі навчання інших предметів з використанням англійської мови, розвиває потенціал та креативність, активізує пізнавальну діяльність, підвищує самостійність та ініціативність у набутті нових знань,, створює умови для професійного самовизначення та інтелектуального розвитку учнів. На основі ретельного аналізу результатів дослідження підтверджується необхідність розрізнення різних обдарованих груп студентів, оскільки існують різні аспекти обдарованості (висока інтелектуальна обдарованість та високий рівень успішності в навчанні) та різні групові відмінності. Студенти-мігранти зустрічаються з труднощами щодо адаптації до нового навчального середовища. Працівники освіти можуть скористатися рекомендаціями в рамках дослідження та обміном досвідом з метою задоволення навчальних потреб учнів у багатомовних класах. Результати дослідження висвітлюють і підтверджують необхідність впровадження трьох пріоритетів в освіті: педагогічно виважена інтеграція нещодавно прибулих учнів-мігрантів до закладів освіти; необхідність уникнення відставання в навчанні серед мігрантів; запобігання соціальному відторгненню та сприяння міжкультурному діалогу
Посилання
- Shadiev, R., Huang, Y.-M. (2019). Investigating student attention, meditation, cognitive load, and satisfaction during lectures in a foreign language supported by speech-enabled language translation. Computer Assisted Language Learning, 33 (3), 301–326. doi: http://doi.org/10.1080/09588221.2018.1559863
- Chen, C.-P. (2018). Understanding mobile English-learning gaming adopters in the self-learning market: The Uses and Gratification Expectancy Model. Computers & Education, 126, 217–230. doi: http://doi.org/10.1016/j.compedu.2018.07.015
- Pearson, R. J. (2017). Tailoring Clicker Technology to Problem-Based Learning: What’s the Best Approach? Journal of Chemical Education, 94 (12), 1866–1872. doi: http://doi.org/10.1021/acs.jchemed.7b00270
- Patel, M. S., Asch, D. A., Volpp, K. G. (2015). Wearable Devices as Facilitators, Not Drivers, of Health Behavior Change. JAMA, 313 (5), 459–460. doi: http://doi.org/10.1001/jama.2014.14781
- Shadiev, R., Hwang, W. Y., Liu, T. Y. (2018). A study of the use of wearable devices for healthy and enjoyable English as a Foreign language learning in authentic contexts. Journal of Educational Technology & Society, 21 (4), 217–231.
- González Rey, F.; Fleer, M., González Rey, F., Jones, P. (Eds.) (2020). Can the Concept of Activity Be Considered as a Theoretical Device for Critical Psychologies? Cultural-Historical and Critical Psychology. Perspectives in Cultural-Historical Research. Vol. 8. Singapore: Springer, 79–97. doi: http://doi.org/10.1007/978-981-15-2209-3_6
- Zinchenko, V. P. (2009). Consciousness as the Subject Matter and Task of Psychology. Journal of Russian & East European Psychology, 47 (5), 44–75. doi: http://doi.org/10.2753/rpo1061-0405470503
- Frankenberg-Garcia, A., Lew, R., Roberts, J. C., Rees, G. P., Sharma, N. (2018). Developing a writing assistant to help EAP writers with collocations in real time. ReCALL, 31 (1), 23–39. doi: http://doi.org/10.1017/s0958344018000150
- Hrybiuk, O. (2019). Improvement of the Educational Process by the Creation of Centers for Intellectual Development and Scientific and Technical Creativity. Advances in Manufacturing II. Cham: Springer, 370–382. doi: http://doi.org/10.1007/978-3-030-18789-7_31
- Hrybiuk, O. O. (2019). Research Studying of Students of the Subjects of the Natural and Mathematical Cycle Using Computer-Oriented Methodological Systems. Kyiv: Drahomanov NPU, 848.
- Li, S. (2017). Using corpora to develop learners’ collocational competence. Language Learning & Technology, 21, 153–171.
- Hrybiuk, O. O. (2019). Problems of Expert Evaluation in Terms of the use of Variative Models of a Computer-oriented Learning Environment of Mathematical and Natural Science Disciplines in Schools. Zeszyty Naukowe Politechniki Poznańskiej. Seria: Organizacja i Zarządzanie, 79, 101–119.
- Rassaei, E. (2019). Computer-mediated text-based and audio-based corrective feedback, perceptual style and L2 development. System, 82, 97–110. doi: http://doi.org/10.1016/j.system.2019.03.004
- Sydorenko, T., Daurio, P., L. Thorne, S. (2018). Refining pragmatically-appropriate oral communication via computer-simulated conversations. Computer Assisted Language Learning, 31 (1-2), 157–180. doi: http://doi.org/10.1080/09588221.2017.1394326
- Yeh, H.-C., Lai, W.-Y. (2019). Speaking progress and meaning negotiation processes in synchronous online tutoring. System, 81, 179–191. doi: http://doi.org/10.1016/j.system.2019.01.001
- Pollet, E., Schnell, T. (2017). Brilliant: But What For? Meaning and Subjective Well-Being in the Lives of Intellectually Gifted and Academically High-Achieving Adults. Journal of Happiness Studies, 18 (5), 1459–1484. doi: http://doi.org/10.1007/s10902-016-9783-4
- Vötter, B., Schnell, T. (2019). Bringing Giftedness to Bear: Generativity, Meaningfulness, and Self-Control as Resources for a Happy Life Among Gifted Adults. Frontiers in Psychology, 10. doi: http://doi.org/10.3389/fpsyg.2019.01972
- Park, M. (2018). Innovative assessment of aviation English in a virtual world: Windows into cognitive and metacognitive strategies. ReCALL, 30 (2), 196–213. doi: http://doi.org/10.1017/s0958344017000362
- Chang, Y.-H., Liu, T.-C., Paas, F. (2018). Cognitive resources allocation in computer-mediated dictionary assisted learning: From word meaning to inferential comprehension. Computers & Education, 127, 113–129. doi: http://doi.org/10.1016/j.compedu.2018.08.013
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Olena Oleksandrivna Hrybiuk
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
