Метод фазового формування вокального звуку на заняттях навчального хорового колективу

Анотація

У статті розглядаються етапи формування вокального звуку на заняттях навчального хорового колективу, об’єднані у фази в певній послідовності. Особливістю першої фази формування вокального звуку є створення у суб’єкта психологічної установки, що зумовлює саму суть співацької діяльності. Друга фаза характеризується зміною тембрового окрасу звуку, що забезпечується роботою центральної нервової системи, щоб сконцентрувати внутрішню розумову роботу і здійснити координацію рухів. Ознакою третьої фази є поява позиційно більш високого звучання. У четвертій фазі співацькі дії є динамічно стійкішими та скоординованішими. Для четвертої фази характерний широко компактний, тембральний звук, але нелегкий по силі. Характерною особливістю п’ятої фази є автоматизація вокальних навичок, звук набуває гнучкості та пластичності.

Проаналізовано механізм стабілізації у формуванні вокальних навичок, що забезпечують точність, економічність та стабільність рухів артикуляційного апарату. Обґрунтовано метод наслідування, як психологічний процес, що трансформується в активну мисленнєву дію і реалізується у практичній діяльності. Окреслено основні моменти роботи керівника навчального хорового колективу, а саме: робота над округленням та освітленням звуку, співу на правильно організованій опорі дихання, формуванням єдиної манери звучання голосів. Зазначено, що комплексна взаємодія органів дихання, м’якого піднебіння і гортані забезпечує правильне формування вокального звуку. Визначено, що звук набуває повної якісної характеристики тільки завдяки згладжування регістрів.

Охарактеризовано основні критерії поставленого, академічного голосу, а саме: наявність двох співацьких формант та робота двох резонаторів, які однаковою мірою беруть участь в утворенні як низьких, так і високих звуків. Проаналізовано механізм синхронізації голосів співаків у хоровій партії