Зміцнення ставлення Maja Labo Dahu (сором і страх) в практиці цінності pancasila через вивчення pancasila і громадянську освіту в Державному медресе Цанава (ДМЦ) 1, Бима

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4984.2021.222976

Ключові слова:

Maja labo Dahu, практика цінності Pancasila, Pancasila та Громадянська освіта

Анотація

Цей тип дослідження це засноване на якісному підході описове дослідження про посилення ставлення maja lab dahu в реалізації цінності Pancasila за допомогою вивчення Pancasila і громадянської освіти в державному медресе Цінавія (ДМЦ), Біма. Методика визначення предмета дослідження включала використання цілеспрямованої вибірки з джерелом даних: 1) учитель Pancasila і громадянської освіти, 2) представники студентів, 3) представник навчальної програми, 4) тренер по позанавчальної діяльності, 5) директор і, 6) учні. Збір даних проводиться шляхом спостереження, документування та інтерв'ю. Достовірність тесту визначається методом тріангуляції. Аналіз даних проводиться методом якісного описового аналізу. Основа дослідження показала, що: по-перше, посилення ставлення maja lab dahu в практиці цінностей Pancasila в ДМЦ 1, Біма може бути досягнуто кількома способами, такими як: a) усно, даючи розуміння важливості філософії maja lab dahu по відношенню до учнів, б ) зразково, вчитель може показати позитивну поведінку і ставлення, наприклад: ввічливість, чесність, дисципліну і зовнішній вигляд, які можуть імітувати студенти, і в) шляхом звикання до релігійних поглядів, ввічливості, взаємоповаги і толерантності. По-друге, варто враховувати підтримуючий фактор зміцнення ставлення maja lab dahu в застосуванні цінностей Pancasila за допомогою вивчення Pancasila і громадянської освіти в ДМЦ 1, Біма, включаючи: а) компетентного вчителя, б) засіб, в) навчальну програму, г) позакласну діяльність, д) шкільну культуру, е) батьків і суспільство, є) участь всіх вчителів і співробітників школи. Тим часом, є фактор перешкоди, в тому числі: а) зміст навчальної програми явно не включає філософію maja lab dahu, б) шкільне середовище є занадто великим, в) шкільне середовище, сім'я і суспільство не підтримують один одного. Однак вирішення проблеми посилення ставлення maja lab dahu до учнів - це не тільки відповідальність вчителя Pancasila і громадянської освіти, а й участь усіх сторін школи для здійснення нагляду, допомоги: сімейного оточення, спільноти і уряду. По-третє, форма практики цінностей Pancasila в ДМЦ, Біма, включає в себе: перший принцип – божественна цінність (навчання читанню Аль-Корану, хадисів, спільна молитва, читання лекцій і читання ясина); другий принцип – цінність людяності (терпимість, допомога, спорідненість і взаємоповага); Третій принцип – цінність єдності (підняття червоно-білого прапора, святкування Дня проголошення 17 серпня, лісовідновлення та любов до місцевої культури). Четвертий принцип – цінність лібералізму (обговорення і консенсус, вибір голів класів, голів студентських рад, лідерів скаутів і обговорення врожаю). І п'ятий принцип – цінність справедливості (почуття братерства, солідарності, терпимості і допомоги)

Біографія автора

Eny Kusdarini, Univesitas Negeri Yogyakarta

Pancasila and Citizenship Education

Faculty of Social Science

Посилання

  1. Kerr, D. (1999). Citizenship education: An international comparison. National foundation for Educational Research-NFER. Available at: https://edudoc.educa.ch/static/xd/2003/59.pdf
  2. Budimansyah, D (2010). Tantangan globalisasi terhadap pembinaan wawasan kebangsaan dan cinta tanah air di sekolah. Jurnal Penelitian Pendidikan, 11 (1), 7–13.
  3. Ubaedillah, A., Rozak, A. (2015). Pendidikan Kewarnegaraan (Civic education) Pancasila, demokrasi, HAM, dan masyarakat madani. Jakarta: Prenada Media group.
  4. Latief, A., Nadir, M., Pangalila, T., Lonto, A. L., Suyanto T., Warsono, M. (2018). Revitalizing the value of Pancasila in the development of the character of Indonesia citizens. Advances in social science, education and humanities research. Proceedings of the 1 st internasional conference on social sciences (ICSS 2018). doi: http://doi.org/10.2991/icss-18.2018.191
  5. Iskarim, M. (2016). Dekadensi Moral di Kalangan Pelajar (Revitalisasi Strategi PAI dalam Menumbuhkan Moralitas Generasi Bangsa). Jurnal edukasia islamika, 1 (1). Available at: https://media.neliti.com/media/publications/69187-ID-dekadensi-moral-di-kalangan-pelajar-revi.pdf
  6. Morawska, A., Filus, A., Haslam, D., Sanders, M. R. (2017). The International Parenting Survey: Rationale, Development, and Potential Applications. Comprehensive Child and Adolescent Nursing, 42 (1), 40–53. doi: http://doi.org/10.1080/24694193.2017.1384082
  7. Oberle, E., Schonert-Reichl, K. A., Guhn, M., Zumbo, B. D., Hertzman, C. (2014). The role of supportive adults in promoting positive development in middle childhood: A population-based study. Canadian Journal of School Psychology, 29 (4), 296–316. doi: http://doi.org/10.1177/0829573514540116
  8. Nawawi, H. (2000). Buku: Metode Penelitian Bidang Sosial. Yogyakarta: UGM Press.
  9. Moleong, L (2017). Metodelogi penelitian kualitatif. Bandung: Remaja Rosdakarya, 424.
  10. Wihardjo, R. S. D., Pitri, F., Hasanah, U., Nurani, Y., Ramadhan, S. (2020). Social Behavior of Social Prone Women Related to Norms, Ethics and Environmental Aesthetics in Prumpung. International Journal of Psychosocial Rehabilitation, 24 (8), 10952–10963.
  11. Sofyan, H., Anggereini, E., Muazzomi, N. (2020). Developing e-module local wisdom based for learning at kindergarten. Elementary Education Online, 19 (4), 2074–2085. doi: http://doi.org/10.17051/ilkonline.2020.763331
  12. Mungmacho, R. (2012). Knowledge and local wisdom: community treasure. Internasional Journal of Humanities and Social Science, 2 (13), 174–181. Available at: http://www.ijhssnet.com/journals/Vol_2_No_13_July_2012/18.pdf
  13. Alfian, M. (2013). Potensi kearifan lokal dalam pembentukan jati diri dan karakter bangsa. Prosiding the 5 tahun ICSSIS; “Ethnicity and globalization, 424–435.
  14. Hasnun, A. (2020). Mengenal Orang Bima dan Kebudayaannya. Penerbit: BILDUNG Banguntapal Bantul Yogyakarta.
  15. Frymier, B. A., Houser, L. M. (2009). The Role of Student Characteristics and Teacher Behaviors in Students’ Learner Empowerment. Journal Communication Education, 58 (1), 35–53. doi: http://doi.org/10.1080/03634520802237383
  16. Scheerens, J., Blömeke, S. (2016). Integrating teacher education effectiveness research into educational effectiveness models. Journal Educational Research Review, 18, 70–87. doi: http://doi.org/10.1016/j.edurev.2016.03.002
  17. Sholikhin, M. (2010). Ritual Dan Tradisi. Penerbit. Yogyakarta: IKAPI.
  18. Osguthorpe, R. D. (2008). On the reasons we want teachers of good disposition and moral character. Journal of Teacher Education, 59 (4), 288–299. doi: http://doi.org/10.1177/0022487108321377
  19. Kerr, J. (2011). Habituation: a method for cultivating starting points in the ethical life. Journal of Philosophy of Education, 45 (4), 643–655. doi: http://doi.org/10.1111/j.1467-9752.2011.00826.x
  20. Aulia, R. L (2016). Implementasi nilai religius dalam pendidikan karakter bagi peserta didik di sekolah dasar juara Yogyakarta. Spektrum Analisis Kebijakan Pendidikan, 5 (3), 314–323.
  21. Latif, Y (2011). Negara paripurna: Historisitas, Rasionalitas, dan aktualitas Pancasila. Jakarta: PT. Gramadia pustaka Utama.
  22. Akuupa, U. M., Korner, G (2013). From ‘One Namibia, one Nation’ towards ‘Unity in Diversity’? Shifting representations of culture and nationhood in Namibian Independence Day celebrations, 1990–2010. Anthropology southern Africa, 36 (3), 34–46. doi: http://doi.org/10.1080/23323256.2013.11500041
  23. Samidi, R., Suharno, S. (2018). Implementasi nilai keadilan sosial melalui pendidikan perspektif TGKH Zainuddin Abdul Majid. Jurnal Kajian Agama, Sosial dan Budaya, 3 (2), 374–384. doi: http://doi.org/10.25217/jf.v3i2.314

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-02-18

Як цитувати

Irawan, B., & Kusdarini, E. (2021). Зміцнення ставлення Maja Labo Dahu (сором і страх) в практиці цінності pancasila через вивчення pancasila і громадянську освіту в Державному медресе Цанава (ДМЦ) 1, Бима . ScienceRise: Pedagogical Education, (1(40), 36–40. https://doi.org/10.15587/2519-4984.2021.222976

Номер

№ 1(40) (2021)

Розділ

Педагогічна освіта

Ліцензія

Авторське право (c) 2021 Bambang Irawan

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.