Вплив лексико-граматичної складової мовлення на формування мовленнєвої компетентності молодших підлітків в умовах основної школи
DOI:
https://doi.org/10.15587/2519-4984.2021.224665Ключові слова:
підлітковий вік, мовленнєва компетенція, мовленнєва компетентність, особистість, саморозвиток, шкільне середовищеАнотація
В статті автор наголошує на необхідності розвитку мовленнєвої особистості в умовах загальноосвітніх закладів, як передумови для розвитку та гармонізації особистості її успішної соціалізації в суспільстві. Запропоновано на розгляд ряд статистичних даних про недостатній рівень розвитку мовленнєвої компетенції підлітків як складової комунікативної компетенції, що в свою чергу створює несприятливі умови для адаптації підлітка в суспільстві.
В тексті розглядаються особливості розвитку лексико-граматичного компоненту мовлення молодших підлітків в умовах основної школи, як складового компоненту формування мовленнєвої компетентності. Обґрунтовано необхідність розвитку спеціального мовленнєвого оточення в умовах школи, учасниками якого мають стати як об’єкти освітнього впливу (підлітки) так і педагоги, спеціалісти залучені до освітнього простору основної школи. Доводиться необхідність компетентнісної спрямованості навчально-виховного рідномовного процесу найсприятливішим освітнім середовищем, необхідною складовою якого для розвитку мовної особистості підлітків в умовах закладів загальної освіти є сприятливе мовленнєво-комунікативне середовище. З’ясовано необхідності врахування індивідуальних потреб підлітків, що отримують освіту в умовах інклюзивного навчання, в процесі створення мовленнєвого середовища основної школи.
За результатами експерименту визначаються особливості розвитку лексико-граматичної сторони мовлення молодших підлітків, перебуваючих в інклюзивному середовищі основної школи. Здійснено аналіз особливостей впливу рівня сформованості лексико-граматичної сторони мовлення на формування негативних рис характеру підлітків. Доведено необхідність корекції порушень мовлення підлітків з метою попередження ускладнень в процесі навчання та соціалізації особистості, що, в свою чергу, наголошує на необхідності логопедичного супроводу молодших підлітків в умовах основної школи
Посилання
Pro Natsionalnu stratehiiu rozvytku osvity v Ukraini na period do 2021 roku (2013). Ukaz Prezydenta Ukrainy No. 344/2013. 25.06.2013. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/344/2013#Text
Pro osnovni kompetentsii dlia navchannia protiahom usoho zhyttia (2006). Rekomendatsiia 2006/962/YeS Yevropeiskoho Parlamentu ta Rady (YeS). 18.12.2006. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_975#Text
Nikolaieva, S. Yu. (Ed.) (2003). Zahalnoievropeiski Rekomendatsii z movnoi osvity: vyvchennia, vykladannia, otsiniuvannia. Kyiv: Lenvit, 273.
Makhinov, V. (2015). Rozvytok profesiinoho movlennia studentiv yak zasib formuvannia movnoi osobystosti maibutnoho vchytelia. Pedahohika vyshchoi ta serednoi shkoly, 44, 84–91.
Hubar, O. (2018). Pereoriientatsiia zmistu lohopedychnoi roboty z pidlitkom v umovakh hlobalizatsiinykh protsesiv. Vytoky pedahohichnoi maisternosti. Poltava, 22, 68–73.
Kalmykova, L. O., Kalmykov, H. V., Lapshyna, I. M., Kharchenko, N. V; Kalmykova, L. O. (Ed.) (2008). Psykholohiia movlennia i psykholinhvistyka: Navchalnyi posibnyk dlia studentiv vyshchykh navchalnykh zakladiv. Kyiv: PereiaslavKhmelnytskyi pedahohichnyi instytut, v-vo “Feniks”, 245.
Kasianova, O. V. (2011). Formuvannia komunikatyvnoi kompetentnosti molodshykh pidlitkiv u hromadskykh dytiachykh obiednanniakh. Kyiv: Instytut problem vykhovannia NAPN Ukrainy, 21.
Tsaryk, O. M. (2015). Metodychni aspekty formuvannia kultury movlennia u shkolakh Halachyny mizhvoiennoho periodu KhKh st. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia: Pedahohika. Sotsialna robota, 37, 189–192.
Stefanyshyn, K. (2017). Robota nad pryimennykom u 5 klasi yak pidhotovchyi etap do usvidomlennia yoho komunikatyvnoi roli u strukturi movlennia. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia : Pedahohika. Sotsialna robota, 1 (40), 276–278.
10.Van Ek, J. A. (1986). Objectives for foreign language learning. Vol. 1: Scope. Strasbourg Council of Europe Press, 89.
Pentyliuk, M., Bakum, Z., Horoshkina, O., Karaman, S., Karaman, O. et. al.; Pentyliuk, M. (Ed.) (2011). Praktykum z metodyky navchannia ukrainskoi movy v zahalnoosvitnikh zakladakh: modulnyi kurs. Kyiv: Lenvit, 366.
Kalinina, L. M., Meleshko, V. V., Osadchyi, I. H., Parashchenko, L. I., Topuzov, M. O.; Kalinina, L. M. (Ed.) (2018). Upravlinnia vsebichnymy navchalnymy zakladamy yak aktyvnymy systemamy: modeli ta mekhanizmy. Kyiv: Pedahohichna dumka, 224.
Holub, N. (2008). Rytoryka u vyshchii shkoli:monohrafiia. Cherkasy: Brama Ukrainy, 318.
Kostolovych, T. V. (2019). Formuvannia komunikatyvnoi kompetentnosti maibutnikh uchyteliv ukrainskoi movy i literatury u protsesi navchannia fonetyky y orfoepii. Kyiv: Kyivskyi universytet imeni Borysa Hrinchenka, 24.
Chebotarova, I. O. (2018). Formuvannia komunikatyvnoi kompetentnosti maibutnikh kerivnykiv zakladiv osvity v umovakh mahistratury. Kharkiv: Ukrainska inzhenerno-pedahohichna akademiia, 26.
Prohramy dlia zahalnoosvitnikh navchalnykh zakladiv «Ukrainska mova. 5–12 klasy» Lyst MON vid 23.12.2004 No. 1/11-6611. Kyiv: Rerun, 192.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Ольга Григорьевна Губарь
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.