Аналіз ролі батьків і громади в ціннісній освіті та громадянській освіті

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4984.2021.226040

Ключові слова:

роль батьків та суспільства, ціннісна освіта, громадянська освіта

Анотація

Ця стаття має на меті описати, наскільки батьки та суспільство беруть участь у ціннісній та громадянської освіти. Використовуючи якісні методи цілісного кейсу, це дослідження було проведено у двох селах, які стали центром дослідження, а саме: Тавалі та Банта, підрайон Вера, Регенція Біма, серед суб’єктів, серед яких батьки та керівники громад; також Молодь; Релігія. Збір даних за допомогою інтерв’ю та техніки документування. Методи тріангуляції в цьому дослідженні використовуються для перевірки достовірності будь-яких даних та інформації, які отримують дослідники про випадки, що є предметом дослідження, перевіряючи дані та інформацію з одного джерела за допомогою різних методів. Дослідники провели аналіз даних із використанням методів тріангуляції джерел, щоб отримати однакові дані з різних джерел. Далі дані подаються у вигляді розповіді у формі аргументів із конкретними передумовами про явища та факти, які є предметом дослідження для досягнення загальних висновків, отже, індуктивних. Отримані результати показують, що середовище сім’ї та громади, як доведено, є змінною, яка впливає на зусилля дітей формувати та розвивати цінності, як ті, які вони отримують від своїх батьків, так і від оточуючих.

Біографії авторів

Rahmat Nurul Walidaini, Yogyakarta State University

Pancasila and Citizenship Education Postgraduate Program

Faculty of Social Sciences

Marzuki Marzuki, Yogyakarta State University

Lecturer

Pancasila and Citizenship Education Postgraduate Program

Faculty of Social Sciences

Посилання

  1. Baudrillad, J. (1983). Simulations. Columbia Uniersity New York City, 1–124.
  2. Febriana, M. (2017). Hiperrealitas “ endorse ” dalam instagram studi fenomenologi tentang dampak media sosial di kalangan mahasiswa Universitas Sebelas Maret. Jurnal Analisa Sosiologi, 6 (2), 18–29. doi: http://doi.org/10.20961/jas.v6i2.18098
  3. Tamborini, R., Eden, A., Bowman, N. D., Grizzard, M., Weber, R., Lewis, R. J. (2013). Predicting Media Appeal From Instinctive Moral Values. Mass Communication and Society, 16(3), 325–346. doi: http://doi.org/10.1080/15205436.2012.703285
  4. Fikri, A. (2019). Pengaruh Globalisasi dan Era Disrupsi terhadap Pendidikan dan Nilai-Nilai Keislaman. Sukma: Jurnal Pendidikan, 3 (1), 117–136. doi: http://doi.org/10.32533/03106.2019
  5. Bahri, S. (2015). Implementasi Pendidikan Karakter dalam Mengatasi Krisis Moral di Sekolah. Ta’allum: Jurnal Pendidikan Islam, 3 (1), 57–76. doi: http://doi.org/10.21274/taalum.2015.3.1.57-76
  6. Carden, C. (2018). Reading to the soul: narrative imagery and moral education in early to mid-twentieth-century Queensland. History of Education, 47 (2), 269–284. doi: http://doi.org/10.1080/0046760x.2017.1420242
  7. Birx, H. J. (2010). 21st Century. Sage publiications Ltd, 21. doi: http://doi.org/10.4135/9781412979283
  8. Brown, R. M. (2015). The nathan syndrome : stories with a moral intention. Religion & Literature, 16 (1), 49–59.
  9. Zakiyah, Y, Q., Rusdiana, H. A. (20014). Pendidikan nilai: Kajian teori dan praktik di sekolah. Pustaka Setia, 1–26.
  10. Wening, S. (2012). Pembentukan karakter bangsa melalui pendidikan nilai. Jurnal Pendidikan Karakter, 2(1), 55–66.
  11. McLaughlin, T. H. (1992). Citizenship, Diversity and Education: a philosophical perspective. Journal of Moral Education, 21 (3), 235–250. doi: http://doi.org/10.1080/0305724920210307
  12. Crick, B.; Arthur, C. J., Davies, I., Hahn, C. (Eds.) (2010). Democracy. The SAGE handbook of education for citizenship and democracy democracy. Sage Publiications, 13–19. doi: http://doi.org/10.4135/9781849200486.n2
  13. Kerr, D. Schulz, W. Ainlay, J. Fraillon, J, B. L. (2010). ICCS 2009 International Report : Civic knowledge, attitudes, and engagement among lower- secondary school students in 38 countries. Available at: https://eric.ed.gov/?id=ED520018
  14. Setiawan, J. A., Suparno, S., Sahabuddin, C., Tasrif, T., Ramadhan, S. (2020). The Role of Parents on the Character Education of Kindergarten Children Aged 5-6 Years in Bima. Universal Journal of Educational Research, 8 (3), 779–784. doi: http://doi.org/10.13189/ujer.2020.080307
  15. Rakhmawati, I. (2015). Peran keluarga dalam pengasuhan anak. Jurnal Bimbingan Konseling Islam, 6 (1), 1–18.
  16. Holden, G, W. (2014). Parenting: A dynamic perspective. Sage publication. doi: http://doi.org/10.4135/9781452204000
  17. Aitken, S. C. (2000). Fathering and faltering : “Sorry , but you don’t have the necessary accoutrements”. Enviroment and Planing, 32, 581–598. doi: http://doi.org/10.1068/a3236
  18. Millar, J., Ridge, T. (2013). Lone mothers and paid work: the “family-work project.” International Review of Sociology, 23 (3), 564–577. doi: http://doi.org/10.1080/03906701.2013.856161
  19. Ramadhan, S., Nasran, S. A., Utomo, H. B., Musyadad, F., Ishak, S. (2019). The implementation of generalisability theory on physics teachers’ competency assessment instruments development. International Journal of Scientific and Technology Research, 8 (7), 333–337.
  20. Valentine, G., Jayne, M., Gould, M. (2012). Do as I Say, Not as I Do: The Affective Space of Family Life and the Generational Transmission of Drinking Cultures. Environment and Planning A: Economy and Space, 44 (4), 776–792. doi: http://doi.org/10.1068/a4446
  21. Thomson, A. L., Siegel, J. T. (2013). A moral act, elevation, and prosocial behavior: Moderators of morality. The Journal of Positive Psychology, 8 (1), 50–64. doi: http://doi.org/10.1080/17439760.2012.754926
  22. Egbert, J., Roe, M. F. (2020). The power of why : connecting curriculum to students’ lives. Childhood Education, 90 (4), 251–258. http://doi.org/10.1080/00094056.2014.933665
  23. Matthew D. Liebermen. (2013). Social: Why our brains are wired to connect. Oxford University Press, 374.
  24. Wihardjo, R. S. D., Nurani, Y., Ramadhan, S. (2020). The Comparison between the Effectiveness of Guided Discovery Model and Inquiry Model for Early Childhood Education Students. International Journal of Innovation, Creativity and Change, 11 (3), 409–418.
  25. Liem, G. A. D., MCINerney, D. M. M. C. I. (2011). Indonesian students and their citizenship- related attributes : implications for instructional strategies and pedagogical practices in civic education. Citizenship Pedagogies in Asia and the Pasific, 149–173. doi: http://doi.org/10.1007/978-94-007-0744-3_8
  26. Winataputra, U. S. (2014). Diskursus aktual tentang paradigma kewarganegaraan (PKn) dalam konteks kurikulum 2013. Jurnal PPKn, 2 (1).
  27. Wihardjo, R. S. D., Pitri, F., Hasanah, U., Nurani, Y., Ramadhan, S. (2020). Social Behavior of Social Prone Women Related to Norms, Ethics and Environmental Aesthetics in Prumpung. International Journal of Psychosocial Rehabilitation, 24 (8).
  28. Liem, G. A. D., Chua, B. L. (2013). An expectancy-value perspective of civic education motivation, learning and desirable outcomes. Educational Psychology, 33 (3), 283–313. doi: http://doi.org/10.1080/01443410.2013.776934
  29. Neufeld, B., Davis, G. (2010). Civic Respect, Civic Education, and the Family. Educational Philosophy and Theory, 42 (1), 94–111. doi: http://doi.org/10.1111/j.1469-5812.2008.00506.x
  30. Cogan, J. J., Derricott, R. (1998). Citizenship for the 21st century: an international perspective on education. Choice Reviews Online, 36 (3), 36–1701. doi: http://doi.org/10.5860/choice.36-1701
  31. Nuryadi, T. (2017). Pendidikan pancasila dan kewarganegaraan. Jakarta: Pusat kurikulum dan perbukuan, 20–21.
  32. Ainley, J., Schulz, W., Friedman, T. (2009). ICCS 2009 Encyclopedia Approaches to civic and citizenship education. Available at: https://research.acer.edu.au/civics/20
  33. Kennedy, K. J., Brunold, A. (Eds.) (2015). Regional contexts and citizenship educational in Asia and Europe. Routledge, 200. doi: http://doi.org/10.4324/9781315694795
  34. Thompson, B., Mazer, J. P. (2012). Development of the Parental Academic Support Scale: Frequency, Importance, and Modes of Communication. Communication Education, 61 (2), 131–160. doi: http://doi.org/10.1080/03634523.2012.657207
  35. Shaleh, S., Zamroni, Z., Mukminan, M., Ashadi, A., Sudrajat, A., Supaat, S. et. al. Mapping the Threat of Radicalism Symptoms among Upper-Secondary Students: A Mix Methode Approach. International Journal of Advanced Science and Technology, 29 (4), 3055–3068
  36. Subianto, J. (2013). Peran keluarga, sekolah, dan masyarakat dalam pembentukan karakter berkualitas. Edukasia: Jurnal Penelitian Pendidikan Islam, 8 (2), 331–354. doi: http://doi.org/10.21043/edukasia.v8i2.757

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-05-31

Як цитувати

Nurul Walidaini, R., & Marzuki, M. (2021). Аналіз ролі батьків і громади в ціннісній освіті та громадянській освіті. ScienceRise: Pedagogical Education, (3(42), 22–26. https://doi.org/10.15587/2519-4984.2021.226040

Номер

№ 3(42) (2021)

Розділ

Педагогічна освіта

Ліцензія

Авторське право (c) 2021 Rahmat Nurul Walidaini, Marzuki

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.