Формування міжкультурної компетентності як педагогічна проблема
DOI:
https://doi.org/10.15587/2519-4984.2021.238018Ключові слова:
міжкультурна компетентність, компетентнісна освіта, культура, військова освіта, іншомовна підготовка, іноземні мовиАнотація
Оскільки знання англійської мови стає пріоритетним напрямком розвитку Збройних Сил України, перед сучасним військовим фахівцем ставиться ряд вимог, одна з яких формування професійно спрямованої міжкультурної компетентності. Таким чином, курсант, що володіє певним понятійно-термінологічним апаратом за своєю спеціалізацією, має можливість перевірити власні знання та вміння, провести самоаналіз рівня сформованості як міжкультурної, так і предметних компетентностей, а також отримати об’єктивні відгуки від іноземних фахівців щодо готовності до професійної діяльності.
У статті розглянуто основні концепти, що розкривають понятійне поле міжкультурної компетентності. Визначено поняття «компетентність», «компетенція», «культура», «міжкультурна компетентність» та здійснено їх історико-порівняльний аналіз. Встановлено, що професійна підготовка курсантів здійснюється як комплексний педагогічний вплив, метою якого є формування ряду компетентностей, серед яких пріоритетною вважається міжкультурна компетентність. З’ясовано сутність поняття «компетентність» та варіації її трактування науковцями, а також диференціацію із поняттям «компетенція». Підкреслено роль гуманітарної складової загалом та іноземної мови зокрема у розвитку професійних компетентностей військових фахівців.
Зазначено про універсальну функцію компетентнісного підходу, який поєднує множину традиційних підходів. Міжкультурна компетентність представлена як система взаємопов’язаних елементів, що позиціонують особистість у взаємодії з соціумом за допомогою спілкування, що, у свою чергу, є засобом адаптації до культурних цінностей суспільства та набуття освітніх компетентностей для формування кваліфікованого випускника вищого військового навчального закладу.
Визначено ієрархію компетентностей, що складається із трьох рівнів: загального, спеціального і професійного, які представлені інтегральними, загальними і фаховими компетентностями відповідно
Посилання
- Sadokhin, A. P. (2009). Mezhkulturnaya kommunikatsiya. Moscow: «Akademiya», 340.
- Novitskaya, A. V. (2012). Formirovanie obschekulturnoy kompetentnosti aspirantov v sisteme mnogourovnevogo obrazovaniya. Stavropol, 24.
- Pro osvitu (2017). Zakon Ukrainy No. 2145-VIII. 05.09.2017. Available at: http://ru.osvita.ua/legislation/law/2231/
- Pro vyshchu osvitu (2014). Zakon Ukrainy No. 1556-VII. 01.07.2014. Available at: https://urst.com.ua/download_act/pro_vyshchu_osvitu
- Common European Framework of Reference for Languages (CEFR). Available at: https://www.coe.int/en/web/common-european-framework-reference-languages/documents#Language_policy
- Natsionalna stratehiia rozvytku osvity v Ukraini na period do 2021 roku (2013). Ukaz Prezydenta Ukrainy No. 344/2013. 25.06.2013. Available at: http://www.vnz.univ.kiev.ua/uploads/p_4_58429238.doc
- Derzhavna natsionalna prohrama «Osvita» (Ukraina KhKhI stolittia) (1993). Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy No. 896. 03.11.1993. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/896-93-%D0%BF#Text
- Antonova, O. Ye., Maslak, L. P. (2011). Profesiina pedahohichna osvita: kompetentnisnyi pidkhid. Zhytomyr: Vyd-vo ZhDU im. I. Franka, 81–109.
- Bermus, A. G. (2005). Problemy i perspektivy realizatsii kompetentnostnogo podkhoda v obrazovanii. Eydos. Available at: https://studfile.net/preview/6268118/
- Polozhennia pro osoblyvosti orhanizatsii osvitnoi diialnosti u vyshchykh viiskovykh navchalnykh zakladakh Ministerstva oborony Ukrainy ta viiskovykh navchalnykh pidrozdilakh zakladiv vyshchoi osvity (2020). Nakaz Ministerstva oborony Ukrainy No. 4. 09.01.2020. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0250-20#Text
- Merriam-Webster's dictionary of English usage (1994). Springfield.: Merriam-Webster, Inc, 992.
- Hornby, A. S., Ashby, M., Wehmeier, S. (2000). Oxford advanced learner's dictionary of current English. Oxford: Oxford University Press.
- Nordhaug, O. (1993). Human Capital in Organizations. Oslo: Scandinavian University Press, 278.
- Daniels, M. (2011). Developing and assessing professional competencies: a pipe dream? Oppsola University.
- Dana-Kristin Mah, M. A. (2017). Toward a Model of Academic Competencies to Enhance First-Year Student Retention in Higher Education. Berlin, 186.
- Lipych, L., Khilukha, O., Kushnir, M. (2019). The interface of concepts competency and competence. Scientific Opinion: Economics and Management, 3 (65), 151–159. doi: http://doi.org/10.32836/2521-666x/2019-65-18
- Khomskiy, N. (1972). Aspekty teorii sintaksisa. Moscow, 251.
- Sadokhin, A. P. (2008). Kompetentnostniy podkhod v dialoge kultur: suschnost i bazovye pokazateli. Mezhkulturniy i mezhreligiozniy dialog v tselyakh ustoychivogo razvitiya. Moscow: Izd-vo RAGS, 251–255.
- Dubaseniuk, O. A. (2013). Zahalnokulturna kompetentnist: sutnist ta naukovi pidkhody. Formuvannia zahalnokulturnoi kompetentnosti maibutnikh fakhivtsiv. Zhytomyr: Vyd-vo ZhDU im. I. Franka, 5–10.
- Sydorchuk, N. H.; Dubaseniuk, O. A. (Ed.) (2016). Systema profesiino-pedahohichnoi pidhotovky studentiv universytetiv yak zasib formuvannia akmekompetentnosti u konteksti yedynoho yevropeiskoho osvitnoho prostoru. Akamedosiahnennia naukovtsiv Zhytomyrskoi naukovo-pedahohichnoi shkoly. Zhytomyr: Vyd-vo ZhDU im. I. Franka, 260–298.
- Danylova, H. S. (1995). Upravlinnia protsesom stanovlennia profesiinoi kompetentnosti metodysta. Kyiv: UIPKKKO, 80.
- Dubaseniuk, O. A. (2017). Competence approach as a factor of professionalization of higher education. Onovlennia zmistu, form ta metodiv navchannia i vykhovannia v zakladakh osvity, 15, 161–164. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ozfm_2017_15_52
- Yahupov, V. V., Svystun, V. I. (2007). Competence approach to the training of specialists in the system of higher education. Naukovi zapysky NaUKMA, 71, 3–8.
- Raven, J., Stephenson, J. (Eds.) (2001). Competence in the Learning Society. New York: Peter Lang.
- Rychen, D. S., Salganik, L. H. (Eds.) (2003). Key competences for a successful life and a well-functioning of society. Hogrefe & Huber Publishers, 205.
- Sadokhin, A. P. (2007). Mezhkulturnaya kompetentnost: ponyatie, struktura, puti formirovaniya. Sotsialnye kommunikatsii. ZHurnal sotsiologii i sotsialnoy antropologii, 10 (1). Available at: http://www.twirpx.com/file/678095/
- Rozov, M. V. (1992). Metodologicheskie printsipy tsennostnogo prognozirovaniya obrazovaniya. Sotsialno-filosofskie problemy obrazovaniya. Moscow, 18–26.
- J. Liddicoat, A. (2019). Critical perspectives in intercultural language learning. Elia, 19, 17–38. doi: http://doi.org/10.12795/elia.mon.2019.i19.02
- Klak, T., Martin, P. (2003). Do university-sponsored international cultural events help students to appreciate “difference”? International Journal of Intercultural Relations, 27 (4), 445–465. doi: http://doi.org/10.1016/s0147-1767(03)00033-6
- Pascarella, E., Edison, M., Nora, A., Hagedorn, L., Terenzini, P. (1996). Influences on Students' Openness to Diversity and Challenge in the First Year of College. The Journal of Higher Education, 67 (2), 174–195. doi: http://doi.org/10.2307/2943979
- Deardorff, D. K. (2006). Identification and Assessment of Intercultural Competence as a Student Outcome of Internationalization. Journal of Studies in International Education, 10 (3), 241–266. doi: http://doi.org/10.1177/1028315306287002
- Podolska, Ye. A., Lykhvar, V. D., Ivanova, K. A. (2003). Kulturolohiia. Kyiv: Tsentr navchalnoi literatury, 288.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Nataliia Nechyporuk
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.