Освітній хаб як простір розвитку професійно-практичної компетентності фахівців з екологічної безпеки

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4984.2022.253044

Ключові слова:

освітній хаб, інноваційні методи навчання, професійно-практичні компетентності, фахівців з екологічної безпеки

Анотація

Стаття містить результати наукових досліджень у сфері застосування освітнього хабу в процесі підготовки фахівців з екологічної безпеки. Здійснено аналіз чинної української нормативної документації щодо реалізації домінант Стратегії сталого розвитку та виконання положень Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» через екологічну освіту суспільства. Актуалізовано проблему формування та розвитку професійно-практичної компетентності фахівців з екологічної безпеки в неперервній освіті з огляду на безперервно змінювані вимоги щодо екологічної безпеки на підприємстві та території його впливу. Здійснено аналіз професійно-практичної компетентності фахівців з екологічної безпеки за інтегральною, загальною і спеціальною складовими. Визначена роль освітніх хабів для здобувачів освіти через забезпечення освітньо-наукових сесій різної тривалості та інтенсивності з використанням різних стилів навчання (кооперативного і конкурентного, когнітивного і емоційного, діяльнісного і спостерігаючого, практичного і теоретичного). Створено методику впровадження освітнього хабу в процес підготовки фахівців з екологічної безпеки. Встановлено, що процес реалізації освітнього хабу має чотири етапи: інформаційно-організаційний, оцінювально-аналітичний, практично-технологічний, підсумково-узагальнюючий. Доведено результативність впровадженого освітнього хабу через забезпечення можливості замовникам освітніх послуг з урахуванням колективного інтегрованого досвіду провадження професійної діяльності створювати більш складні освітньо-наукові та професійно-практичні продукти через обмін і співробітництво. Розроблено модель оцінки сформованості професійно-практичних компетентностей у фахівців з екологічної безпеки за індикаторами, що включають особистісно-професійні якості, практично-технологічні та організаційно-управлінські навички

Біографії авторів

Наталія Сергіївна Бордюг, Поліський національний університет

Доктор педагогічних наук, професор

Кафедра «Екології»

Світлана Вікторівна Толочко, Інститут проблем виховання Національної академії педагогічних наук України

Доктор педагогічних наук

Лабораторія позашкільної освіти

Тетяна Василівна Лесь, Поліський національний університет

Кафедра «Іноземних мов»

Посилання

  1. Stratehiia staloho rozvytku «Ukraina – 2020» (2015). Ukazo Prezydenta Ukrainy No. 5/2015. 12.01.2015. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5/2015#Text
  2. Pro okhoronu navkolyshnoho pryrodnoho seredovyshcha (1991). Zakon Ukrainy No. 1264-XII. 25.06.1991. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text
  3. Pro vnesennia zmin do Polozhennia pro poriadok zdiisnennia innovatsiinoi osvitnoi diialnosti (2017). Nakaz Ministerstva osvity i nauky Ukrainy No. 994. 11.07.2017. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1171-17#Text Last accessed: 04.08.2020
  4. Standart vyshchoi osvity za spetsialnistiu 183 «Tekhnolohii zakhystu navkolyshnoho seredovyshcha» haluzi znan 18 «Vyrobnytstvo ta tekhnolohii» dlia pershoho (bakalavrskoho) rivnia vyshchoi osvity No. 1241. 13.11.2018 (2018). Available at: https://mon.gov.ua/ua/osvita/visha-osvita/naukovo-metodichna-rada-ministerstva-osviti-i-nauki-ukrayini/zatverdzheni-standarti-vishoyi-osviti
  5. Standart vyshchoi osvity za spetsialnistiu 183 «Tekhnolohii zakhystu navkolyshnoho seredovyshcha» haluzi znan 18 «Vyrobnytstvo ta tekhnolohii» dlia druhoho (mahisterskoho) rivnia vyshchoi osvity No. 378. 04.03.2020 (2020). Available at: https://mon.gov.ua/storage/app/media/vishcha-osvita/zatverdzeni%20standarty/2020/03/183-technology-zachisty-seredovisa-M.pdf
  6. Artomov, I. V. (Ed.) (2015). Innovatsii u vyshchii osviti: hlosarii terminiv i poniat. Uzhhorod: PP «AUTDOR – ShARK», 160.
  7. Ohiienko, O. I. (Ed.) (2016). Innovatsiina diialnist vchytelia. Kyiv: NAPN Ukrainy, 120.
  8. Natsionalnyi osvitno-naukovyi hlosarii (2018). Kyiv: TOV «KONVI PRINT», 524.
  9. Pearce, J. (2019). Teaching Science by Encouraging Innovation in Appropriate Technologies for Sustainable Development. Available at: https://hal.archives-ouvertes.fr/hal-02120521
  10. Tolochko, S. (2020). Teacher-innovator as an organizer of educational activity in the conditions of student-centered teaching. Academic Notes Series Pedagogical Science, 189, 79–84. doi: http://doi.org/10.36550/2415-7988-2020-1-189-79-84
  11. Kraus, N. M., Kraus, K. M., Kryvoruchko, O. S. (2017). Osvitni innovatsiini khaby: teoretychnyi kontent ta pozytyvni ochikuvannia yikh funktsionuvannia. Strategic Systems in Management. Madrid: EDEX, 78–86.
  12. Nait, Dzh. (2015). Obrazovatelnie khabi: kto vkladivaet sredstva v iikh razvytye? Mezhdunarodnoe visshee obrazovanye, 79, 8–10.
  13. Goodman, J. (2015). Library, community campus, learning hub: the community educational development challenge. The Australian Library Journal, 64 (3), 217–223. doi: http://doi.org/10.1080/00049670.2015.1041218
  14. Knight, J. (2018). International Education Hubs. Knowledge and Space. Springer Nature, 637–655. doi: http://doi.org/10.1007/978-3-319-75593-9_21
  15. Bordіug, N. (2017). Role of interdisciplinary integration in the formation of professional competence in future ecologists. ScienceRise: Pedagogical Education, 4 (12), 26–30. doi: http://doi.org/10.15587/2519-4984.2017.100185
  16. Tolochko, S. V., Shkodyn, A. (2017). Formuvannia ekolohichnoi kompetentnosti studentiv ahrotekhnichnykh spetsialnostei VNZ. Ekolohichni nauky, 18-19, 165–172.
  17. Bordiug, N., Rashchenko, A., Les, T. (2020). Workshop as a method of training future experts in techogenic and environmental safety. ScienceRise: Pedagogical Education, 3 (36), 38–41. doi: http://doi.org/10.15587/2519-4984.2020.200263
  18. Tolochko, S., Lymar, V. (2016). Innovation aspects of the postindustrial society. Trends in Education, 9 (1), 253–258. doi: http://doi.org/10.5507/tvv.2016.037
  19. Sivarajah, R. T., Curci, N. E., Johnson, E. M., Lam, D. L., Lee, J. T., Richardson, M. L. (2019). A Review of Innovative Teaching Methods. Academic Radiology, 26 (1), 101–113. doi: http://doi.org/10.1016/j.acra.2018.03.025
  20. Subramanian, D. V., Kelly, P. (2019). Effects of introducing innovative teaching methods in engineering classes: A case study on classes in an Indian university. Computer Applications in Engineering Education, 27 (1), 183–193. doi: http://doi.org/10.1002/cae.22067
  21. Orazbayevaa, K. (2016). Professional Competence of Teachers in the Age of Globalization. International Journal of Environmental & Science Education, 11 (9), 2659–2672.
  22. Foulger, T. S., Graziano, K. J., Schmidt-Crawford, D. A., Slykhuis, D. A. (2017). Teacher Educator Technology Competencies. Jl. of Technology and Teacher Education, 25 (4), 413–448.
  23. Suyudi, M., Suyatno, S., Rahmatullah, A. S., Rachmawati, Y., Hariyati, N. (2022). The Effect of Instructional Leadership and Creative Teaching on Student Actualization: Student Satisfaction as a Mediator Variable. International Journal of Instruction, 15 (1), 113–134. doi: http://doi.org/10.29333/iji.2022.1517a
  24. Xhomara, N. (2022). Critical thinking: student-centred teaching approach and personalised learning, as well as previous education achievements, contribute to critical thinking skills of students. International Journal of Learning and Change, 14 (1), 101–120. doi: http://doi.org/10.1504/ijlc.2022.119513
  25. Ouh, E. L., Irawan, Y. (2019). Applying case-based learning for a postgraduate software architecture course. Annual Conference on Innovation and Technology in Computer Science Education, ITiCSE, 457–463. doi: http://doi.org/10.1145/3304221.3319737
  26. Pérez-Sanagustín, M., Kotorov, I., Teixeira, A., Mansilla, F., Broisin, J., Alario-Hoyos, C. et. al. (2022). A Competency Framework for Teaching and Learning Innovation Centers for the 21st Century: Anticipating the Post-COVID-19 Age. Electronics, 11 (3), 413. doi: http://doi.org/10.3390/electronics11030413
  27. Maslov, Y. V., Pypenko, I. S., Melnyk, Y. B. (2021). The Impact of COVID Pandemic Consequences on Public Demand for Competence Formation in Humanitarian Education. Rupkatha Journal on Interdisciplinary Studies in Humanities, 13 (4). doi: http://doi.org/10.21659/rupkatha.v13n4.26
  28. Medina Rivilla, A., Ruiz-Cabezas, A., Pérez Navío, E., Medina Domínguez, M. C. (2019). Diagnóstico de un programa de formación de docentes en competencias para el primer año de universidad. Aula Abierta, 48 (2), 239–250. doi: http://doi.org/10.17811/rifie.48.2.2019.239-250
  29. Bordiug, N. (2019). Criteria and formation levels of professional competences of specialists of the nature protection branch in ecological monitoring. ScienceRise: Pedagogical Education, 4 (31), 4–7. doi: http://doi.org/10.15587/2519-4984.2019.174106

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-01-31

Як цитувати

Бордюг, Н. С., Толочко, С. В., & Лесь, Т. В. (2022). Освітній хаб як простір розвитку професійно-практичної компетентності фахівців з екологічної безпеки. ScienceRise: Pedagogical Education, (1(46), 12–17. https://doi.org/10.15587/2519-4984.2022.253044

Номер

№ 1(46) (2022)

Розділ

Педагогічна освіта

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 Nataliia Bordіug, Svitlana Tolochko, Tetyana Les

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.