Проблема визначення особливостей розуміння поняття «духовна культура» як складової самореалізаціїї особистості

Автор(и)

  • Лариса Миколаївна Ліхіцька Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського, Україна https://orcid.org/0000-0002-0883-7628
  • Леся Василівна Старовойт Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського, Україна https://orcid.org/0000-0002-5888-1651

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4984.2022.253615

Ключові слова:

духовність, духовне становлення особистості студента, духовне виховання, гуманізація

Анотація

Проаналізовано особливості етапу суспільного розвитку індивідів та їх складові, які стають дедалі актуальнішими на духовно-культурній ниві. Метою статті є спроба визначити термін «духовна культура» в процесі самореалізації особистості як передумови її становлення, коли людина, здійснюючи вільну, активну перетворюючу діяльність, освоює духовні надбання людства як суб’єкт культури. Оскільки українське суспільство переживає критичний період змішаної війни, анексії та територіальної окупації, змінюється не тільки економічна та політична сфера соціального розвитку, але й духовна сфера. Не дивно, що сучасний процес самореалізації особистості, чітко відображає широкий спектр гострих проблем у духовно-культурній галузі. Це проблема універсальної девальвації цінностей, загального стану обізнаності громадськості, особливо особистих проблем пошуку духовного фундаменту. Це стосується і заміни пріоритетів у творчій діяльності - справжня творчість (завдяки натхненню) замінює "послідовну творчість", цінність якої вимірюється передусім розміром вкладених коштів. Не менш важливою є і уявна свобода вибору, коли особистості пропонується вибирати з розмаїття «дешевих» за глибиною змісту і не вельми дешевих за ціною товарів «масового духовного виробництва. Відбувається домінування популярної культури скрізь: на телевізійних екранах, в кінотеатрах, на сторінках друкованих видань, на концертах; втрата впевненості в ідеалах суспільства та можливості його реалізації. З одного боку, "іноземна" культура, намагається впровадити свої модні тенденції, не замислюючись над їх доцільністю на національному ґрунті (наприклад запровадження таких свят як Хелловін або День всіх закоханих), з іншого боку, це застаріле і примітивне використання національної культурної спадщини, коли скарби культури України підмінюються псевдонародними селянськими та (або) козацькими елементами.

Актуальні питання духовного та культурного розвитку включають питання особистого духовного та культурного розвитку, а також конструктивну роль держави та соціальних інститутів у подоланні негативних явищ у цій галузі та запобіганні його подальшому поширенню.

Суспільство потребує творчої та духовно багатої людини, яка окреслює соціальний, політичний, правовий та економічний розвиток країни, а також відповідає за підтримку духовної культури людей

Біографії авторів

Лариса Миколаївна Ліхіцька, Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського

Кандидат педагогічних наук, доцент

Кафедрa мистецьких дисциплін дошкільної та початкової освіти

Леся Василівна Старовойт, Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського

Кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри

Кафедрa мистецьких дисциплін дошкільної та початкової освіти

Посилання

  1. Bekh, I. D. (2003). Vykhovannia osobystosti. Osobystisno-oriientovanyi pidkhid: naukovo-praktychni zasady. Kyiv: Lybid, 344.
  2. Vasyliuk, R. A. (2014). Dukhovnyi svit suchasnoi ukrainskoi molodi: aspekty, problemy, perspektyvy. Available at: https://urok.osvita.ua/materials/education/38899/
  3. Vysotska, A. M. (2010). Osnovni napriamy diialnosti vykhovatelia spetsialnoho navchalnoho zakladu dlia rozumovo vidstalykh ditei. Aktualni problemy navchannia ta vykhovannia liudei z osoblyvymy potrebamy, 7, 246–254. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apnvlop_2010_7_35
  4. Voronkova, V. H. (2000). Metafizychni vymiry liudskoho buttia (problemy liudyny na zlami tysiacholit). Zaporizhzhia: Pavel, 176.
  5. Voronkova, V. H. (2012). Filosofiia rozvytku suchasnoho suspilstva: teoretyko-metodolohichnyi kontekst. Zaporizhzhia: RVV ZDIA, 262.
  6. Hryva, I. A. (2014). Formuvannia zahalnoliudskykh moralnykh tsinnostei, dukhovnyi rozvytok uchniv na urokakh movy ta literatury, pryrodoznavstva. Shostka, 89.
  7. Desiatnyk, K. (2016). Dukhovnist osobystosti: aksiolohichnyi vymir. Skhidnoievropeiskyi natsionalnyi universytet imeni Lesi Ukrainky. Pedahohichnyi chasopys Volyni, 2 (3).
  8. Ziaziun, I. A. (2003). Dukhovna elita u suspilstvi: intelihentnist i hromadianskist. Problemy ta perspektyvy formuvannia natsionalnoi humanitarno-tekhnichnoi elity, 1 (5), 32–41.
  9. Melnyk, V. V. (2011). Sotsialno-filosofskyi analiz vzaiemovplyvu i vzaiemodii osobystosti i hlobalizovanoho sotsiumu. Humanitarnyi visnyk Zaporizkoi derzhavnoi inzhenernoi akademii, 46, 96–108.
  10. Deutsch, K. W. (2019). Tides among Nations. New York: Free Press, 301–305.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-01-31

Як цитувати

Ліхіцька, Л. М., & Старовойт, Л. В. (2022). Проблема визначення особливостей розуміння поняття «духовна культура» як складової самореалізаціїї особистості. ScienceRise: Pedagogical Education, (1(46), 28–32. https://doi.org/10.15587/2519-4984.2022.253615

Номер

Розділ

Педагогічна освіта