Вікіноміка у вищій освіті: необхідність використання засобів та інструментів

Автор(и)

  • Вадим Валерійович Швед Вінницький інститут Університету «Україна», Україна https://orcid.org/0000-0001-5497-0975
  • Ірина Григорівна Саранча Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Україна https://orcid.org/0000-0002-5715-6271
  • Олена Валеріївна Омельченко Вінницький інститут Університету «Україна», Україна https://orcid.org/0000-0002-5121-0222

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4984.2022.259205

Ключові слова:

вікіноміка, вища освіта, освітні курси, онлайн-платформи, пірінг, інформальна освіта, неформальна освіта

Анотація

Стаття присвячена розгляду можливості використання новітніх управлінських моделей у сучасній вищій освіті. Аналізується нова економічна модель, яка заснована на використанні інформаційних технологій – модель під назвою «Вікіноміка».

Визначається сутність даної моделі – а саме пірінг тобто співпраця рівних, як основа існування всієї вікіномістичної парадигми. Вивчаються ключові принципи функціонування вікіноміки: відкритості, обміну ідеями, рівності і глобальності, а також адаптується їх зміст для можливості використання у наданні освітніх послуг вищої освіти.

Аналізується можливість використання у вищій освіті інструментів сучасних управлінських моделей, а саме вікіноміки. Розглядається механізм функціонування онлайн-платформ освітніх курсів та визначається їх відповідність існуючим вимогам вищої освіти. Вивчається можливість унормування використання вікіномістичних підходів у вищій освіті через неформальну та інформальну освіту. Розглядається сутність неформальної та інформальної освіти та доводиться теза, що вікіноміка є проявом інформальної освіти. Доводиться важливість дотримання вікіномістичних принципів у інформальній освіті. Постулюється необхідність існування освітніх онлайн-платформ як інструменту побудови індивідуальної освітньої траєкторії.

Доводиться теза, що освітні курси, які розташовані на визнаних онлайн-платформах можуть і мають розглядатися як повноцінні освітні компоненти освітніх програм.

Обґрунтовується необхідність використання принципів та підходів вікіноміки у вищій освіті як запоруки швидкого реагування на зміну вимог ринку праці та як дієвого інструменту зростання конкурентоспроможності сучасного студента

Біографії авторів

Вадим Валерійович Швед, Вінницький інститут Університету «Україна»

Кандидат економічних наук, професор

Кафедра Бізнесу та права

Ірина Григорівна Саранча, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

Кандидат педагогічних наук, доцент

Кафедра психології та соціальної роботи

Олена Валеріївна Омельченко, Вінницький інститут Університету «Україна»

Кафедра Бізнесу та права

Посилання

  1. Tapscott, D., Williams, A. (2009). Wikinomics. How Mass Collaboration Changes Everything. BestBusinessBooks.
  2. Gliva, A. (2010). Nestrimnii postup «Vіkіnomіki». Available at: http://www.management.com.ua/review/rev305.html
  3. Kniazev, D. (2010). «Vikinomika» v kratkom izlozhenii. Available at: http://habrahabr.ru/blogs/books/92766/
  4. Lombardi, R. (2006). Znakomtes: «Vikinomika». Available at: http://www.osp.ru/cw/2006/07/376011/
  5. Shved, V. (2011). Vikinomika kak novaia vekha v upravlenii. Ekonomika Kryma, 1, 234–237.
  6. Shved, V. (2017). Teoriia kollektivnykh deistvii i vikinomika: analiz istoricheskoi transformatcii. Problemi ekonomіki, 1, 315–319.
  7. Shved, V. (2012). Vikinomika yak nova hlobalna stratehiia biznesu. Stratehyia ekonomycheskoho razvytyia stran v uslovyiakh hlobalyzatsyy, 1. Available at: http://confcontact.com/2012_02_17/2012_strategy1/58_Shved.htm
  8. Shved, V. (2018). Vykorystannia instrumentiv povedinkovoi ekonomiky v osvitnii diialnosti. Zbirnyk naukovykh prats Khmelnytskoho instytutu sotsialnykh tekhnolohii Universytetu «Ukraina», 16, 18–22.
  9. Zhemchugov, A. (2014). Vikinomika kak biznes-model. Problemy teorii i praktiki upravleniia, 10, 121–125.
  10. Marchenko, O. S. (2015). Institutionalization of the new economy of mass collaboration: problems and foreign experience. Ekonomichna teoriia ta pravo, 3 (22), 55–66. Available at: http://econtlaw.nlu.edu.ua/wp-content/uploads/2015/11/%E2%84%96-3-55-66.pdf
  11. Zaiarna, V.S. (2015). Problema neformalnoi osvity ditei i molodi v YeS u konteksti doslidnytskykh tendentsii ukrainskoi pedahohichnoi nauky. Science and Education a New Dimension. –Pedagogy and Psychology, III (34 (69)), 49–32.
  12. Ivkina, O. (2012). Hromadianska osvita v shkolakh Ukrainy. Shcho tse? Available at: http://deti.zp.ua/show_article.php?a_id=506263
  13. Kaplan, A. M., Haenlein, M. (2016). Higher education and the digital revolution: About MOOCs, SPOCs, social media, and the Cookie Monster. Business Horizons, 59 (4), 441–450. doi: http://doi.org/10.1016/j.bushor.2016.03.008
  14. Ainsworth, H. L., Sarah, E. (2010). Formal, Non-Formal and Informal learningin the sciences. Onate Pres. Available at: http://w.eatonintl.com/www.eatonintl.com/Research_files/Formal,%20non-formal%20and%20informal%20learning%20in%20the%20sciences.pdf
  15. Rogers, А. (2004) Non-formal education: Flexible Schooling Or Participatory Education? Comparative Education Research Centre, 316. Available at: https://books.google.com.ua/books/about/Non_formal_education.html?id=H-ieAAAAMAAJ&redir_esc=y
  16. Roitblat, O. (2013) Razvytye neformalnoho obrazovanyia v sovremennom sotsyokulturnom prostranstve Rossyy. Chelovek y obrazovanye, 1, 25–28.
  17. Callanan, M., Cervantes, C., Loomis, M. (2011). Informal learning. Wiley Interdisciplinary Reviews: Cognitive Science, 2 (6), 646–655. doi: http://doi.org/10.1002/wcs.143
  18. Rogoff, B., Callanan, M., Gutiérrez, K. D., Erickson, F. (2016). The Organization of Informal Learning. Review of Research in Education, 40 (1), 356–401. doi: http://doi.org/10.3102/0091732x16680994
  19. Zhukevych, I. (2017). Informalna osvita yak faktor transformatsii suchasnoi osvity. Zbirnyk naukovykh prats Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Pedahohichni nauky, 79 (1), 140–144.
  20. Bugaichuk, K. (2013). Formalnoe, neformalnoe i informalnoe distantcionnoe obuchenie: sushchnost, sootnoshenie, perspektivy. Available at: https://sites.google.com/site/relarn2010/glavnaa-stranica/tezisy-relarn-2013/bugajcuk-konstantin-formalnoe-neformalnoe-i-informalnoe-distancionnoe-obucenie-susnost-sootnosenie-perspektivy-1
  21. Shved, V., Medvedkin, R. (2018). Use of shering technologies in educational activity. Podilskyi naukovyi visnyk, 1, 112–115.
  22. Pro osvitu (2017). Zakon No. 2145-VIII. 05.09.2017. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/2145-19
  23. International Standard Classification of Education (2011). Available at: http://uis.unesco.org/sites/default/files/documents/international-standard-classification-of-education-isced-2011-en.pdf
  24. Richnyi zvit natsionalnoho ahentstva iz zabezpechennia yakosti vyshchoi osvity za 2021 rik. Available at: https://naqa.gov.ua/wp-content/uploads/2022/02/%D0%97%D0%B2%D1%96%D1%82-2021.pdf

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-07-29

Як цитувати

Швед, В. В., Саранча, І. Г., & Омельченко, О. В. (2022). Вікіноміка у вищій освіті: необхідність використання засобів та інструментів . ScienceRise: Pedagogical Education, (4(49), 40–46. https://doi.org/10.15587/2519-4984.2022.259205

Номер

№ 4(49) (2022)

Розділ

Педагогічна освіта

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 Vadym Shved, Iryna Sarancha, Olena Omelchenko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.