Роль і місце навчальної дисципліни історії математики у ХХІ століттi

Автор(и)

  • Лівіа Василівна Месарош Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці ІІ, Україна https://orcid.org/0000-0002-5073-8260

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4984.2022.261307

Ключові слова:

історія математики, історія науки, науковий світогляд, навчальна дисципліна, іноваційні технології, освітній процес, вища освіта

Анотація

Запорукою успішності реалізації освітньої реформи є всебічна і ґрунтовна підготовка майбутнього фахівця будь-якої галузі, з широким науковим світоглядом і високим рівнем культури. Для якісної підготовки майбутніх фахівців розпочався новий етап, що характеризується появою інноваційних технологій в освітньому процесі. У вищиx нaвчaльниx зaклaдax, які готують майбутніх фахівців, cпocтеpiгaєтьcя зaцiкaвленicть у модернізацiї нaвчaльнoго пpoцеcу. ХХІ століття це час диференціації наук, раніше цілісна наука розділилася на дрібніші частини, з'являлися нові галузі, вузькоспеціалізовані вчені, індивідуальні дослідження поступаються місцем колективним зусиллям. У такому вирі подій втрачається бажання вивчати детально і глибоко будь-яку начальну дисципліну, тим більше історію її становлення та розвитку. За браком часу історико-математичні відомості поступово стають другорядними, а повинні були б бути послідовні, зрозумілі, цілісні й викликати в учнів інтерес до досліджуваного предмета.

Саме тому важливо наголосити на деяких історичних аспектах розвитку, проблемі викладання та навчання, та можливих шляхах їх вирішення для дисципліни «історія математики».

У дослідженні використовувалися методи наукового пізнання: системний та порівняльний аналіз літератури, робочих програм, силабусів, педагогічного процесу з проблеми дослідження, узагальнення та систематизації.

З'ясовано, що методи викладання і навчання змінилися, хоча, маємо можливість працювати з новітніми комп'ютерними технологіями, проте роль, як дієвий засіб навчання, та місце, як складова частина загальнолюдської наукової спадщини - залишається незмінними.

Показанo, що історія математики і надалі служить тією дисципліно яка є своєрідною ланкою між гуманітарними, технічними та природничими науками, сприяє виробленню наукового світогляду формує ерудицію

Біографія автора

Лівіа Василівна Месарош, Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці ІІ

Кандидат фізико-математичних наук,   доцент

Кафедра математики та інформатики

Посилання

  1. Panova, S. O. (2017). Purpose and objectives of the educational discipline «history of mathematics» as a propaedeutic course in the professional preparation system of future teachers of mathematics. Visnyk Cherkaskoho universytetu, 12, 54–61.
  2. Hodovaniuk, T. L. (2009). Metodyka indyvidualnoho navchannia istorii matematyky studentiv pedahohichnykh universytetiv. Kyiv: NPU. im. M. P. Drahomanova, 20.
  3. Karp, A., Furinghetti, F. (2018). History of Mathematics Teaching and Learning Achievements, Problems, Prospect. ICME-13 Topical Surveys. Springer Nature, 48. doi: http://doi.org/10.1007/978-3-319-31616-1
  4. Brückler, F. M. (2018). Geschichte der Mathematik. Berlin: Springer Spektrum, 164. doi: http://doi.org/10.1007/978-3-662-55574-3
  5. Diachuk, M. V. (2017). Znachennia istoryko-matematychnykh znan dlia vchytelia ta vykladacha matematyky. Available at: https://vseosvita.ua/library/znacenna-istoriko-matematicnih-znan-dla-vcitela-ta-vikladaca-matematiki-21144.html
  6. Sverchevska, I. A. (2017). Istoryko-henetychnyi pidkhid u fakhovii pidhotovtsi maibutnikh uchyteliv matematyky. Fizyko- matematychna osvita, 4 (14), 82–86.
  7. Clark, K. M. (2019). History and pedagogy of mathematics in mathematics education: History of the field, the potential of current examples, and directions for the future. Eleventh Congress of the European Society for Research in Mathematics Education. Utrecht: Utrecht University, 28.
  8. Puzyrov, V. Ye. (2015). Vykorystannia istorychnoho materialu pry vykladanni vyshchoi matematyky – odyn z chynnykiv rozvytku piznavalnoho interesu studentiv. Naukovi zapysky Kirovohradskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu im. V. Vynnychenka, 8, 47–52.
  9. Besov, L. M. (2004). Istoriia nauky i tekhniky. Kharkiv: NTU, 382.
  10. Roslova, L. O., Bachurina, M. A. (2019). Mathematical education content in the context of mathematical literacy. EEIA 2019. Education Environment for the Information Age, 673–681. doi: http://doi.org/10.15405/epsbs.2019.09.02.77
  11. Shestopal, O. V. (2014). Istorychni khvylynky yak diievyi zasib motyvatsii do vyvchennia matematyky. Available at: http://acup.poltava.ua/?page_id=84
  12. Gazda, I. (2013). Hungarian literature of the universal history of mathematics. Journal of History of Culture, Science and Medicine, 4 (6), 134–141.
  13. Suntola, T. (2018). The short history of science– or the long path to the union of metaphysics and empiricism. CreateSpace, 256.
  14. Kyslenko, D. P. (2018). Place and role of innovation technologies in professional training of future guarding expert. Naukovyi visnyk UzhNU, 1 (42), 96–100.
  15. Mesarosh, L. V. (2021). Research of the online technologies influence on the perception of visual information in physics. Pedagogical Sciences Reality and Perspectives, 1 (79), 206–210. doi: http://doi.org/10.31392/npu-nc.series5.2021.79.1.44

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-07-29

Як цитувати

Месарош, Л. В. (2022). Роль і місце навчальної дисципліни історії математики у ХХІ століттi. ScienceRise: Pedagogical Education, (4(49), 35–39. https://doi.org/10.15587/2519-4984.2022.261307

Номер

Розділ

Педагогічна освіта