Питання хорового ансамблю в процесі формування професійних компетентностей майбутнього педагога-музиканта
DOI:
https://doi.org/10.15587/2519-4984.2022.261308Ключові слова:
ормування професійних якостей майбутніх учителів-музикантів, хоровий ансамбль, види хорового ансамблюАнотація
Порушено питання про особливе значення педагога-музиканта у розвиткові хорової культури, що істотно впливає на збереження духовних цінностей молодого покоління. Висвітлюється питання хорового ансамблю у процесі становлення професійних якостей студентів музичних спеціальностей педагогічних закладів освіти. Однією з професійних компетентностей вчителя-музиканта визначено здатність до організації та керування вокально-хоровою діяльністю учнів. Зазначено, що для успішної професійної діяльності учителю-хормейстеру необхідно розуміти значення хорового ансамблю у роботі з хоровими колективами, вміти використовувати різні види ансамблю для якісного звучання хорового виконання. Особливе місце у роботі з хором займає відчуття ансамблю, вміння корегувати хорову звучність у відповідності з авторським задумом для розкриття художнього образу твору.
Визначено сутність поняття «хоровий ансамбль» та охарактеризовано основні види хорового ансамблю. Уточнено, що хоровий ансамбль – це художня єдність усіх компонентів хорового звучання та злитність за силою і тембральним забарвленням окремих голосів у складі однієї хорової партії та рівновага звучання між усіма партіями хору. Розкрито значення оперування такими поняттями як частковий та загальний, природний та штучний ансамбль у підготовці майбутніх вчителів-музикантів. До часткових ансамблів віднесено ансамблі інтонаційний, стройовий, тембровий, динамічний, метроритмічний, агогічний, дикційно-орфоепічний і теситурний. Зазначено які фактори впливають на вибір того чи іншого виду хорового ансамблю. Висвітлено ряд закономірностей ансамблю, які випливають з фактури музичного твору. На прикладах хорових творів детально описано використання різних видів хорового ансамблю на практиці
Посилання
- Garnett, L. (2005). Сhoral singing as bodily regime. IRASM. Croatian Musicological Society, 36 (2), 249–269.
- Strimple, N. (2002). Choral Music in the Twentieth Century. Portland: Amadeus Press, 298.
- Puchko-Kolesnyk, Yu. V. (2009). Diialnist dyryhenta-khormeistera yak sotsiokulturnyi fenomen. Kyiv, 18.
- Chai, J. J. (2019). Postminimalist choral music: a pedagogical perspective. Theses and Dissertations-Music, 135. doi: http://doi.org/10.13023/etd.2019.101
- Doroniuk, V. D. (2010). Dyryhent shkilnoho khoru. Ivano-frankivsk: PNU im. V. Stefanyka, 61–78.
- Tkach, Y. (2012). The particularity of the conducts interpretation in the choir performance. Available at: https://parafia.org.ua/biblioteka/kultura/spetsyfika-dyryhentskoji-interpretatsiji-u-horovomu-vykonavstvi/
- Kazachkov, S. A. (1990). Ot uroka k kontcertu. Kazan: Izd-vo Kazanskogo unmversiteta, 343.
- Sbitnieva, O. F. (2017). Khoroznavstvo. Starobilsk: Vyd-vo DZ «LNU imeni Tarasa Shevchenka», 86.
- Yatlo, L. P. (2009). Teoriia ta metodyka roboty z dytiachym khorom. Uman: RVTs «Sofiia», 120–126.
- Kushnir, K. V., Sidorova, I. S. (2021). Khoroznavstvo ta khorove aranzhuvannia. Vinnytsia: Tvory, 191.
- Gregorio, D. (2012). An Analysis of Two Choral Compositions With Strings by Tarik O’Regan. University of Southern California, 99.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Iryna Sidorova
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.