Особливості формування пізнавальної активності дітей середнього дошкільного віку засобом нескладних дослідів
DOI:
https://doi.org/10.15587/2519-4984.2022.263615Ключові слова:
пізнавальна активність, діти середнього дошкільного віку, дослідиАнотація
У статті розкритий зміст поняття пізнавальної активності дітей середнього дошкільного віку, що розглядався через призму особистісного розвитку дитини та її впливу на інтелектуальну сферу дитини, тому пізнавальна діяльність розвивається через пізнавальну активність. Проаналізовано особливості використання нескладних дослідів у закладі дошкільної освіти, що створюють передумови для формування пізнавальної активності, інтepecy до природи та розуміння її значення, набуття навичок дослідження природи. Визначені компоненти пізнавальної активності: мотиваційний, когнітивний, діяльнісний, оцінювальний. Для проведення педагогічної діагностики рівнів сформованості пізнавальної активності дітей середнього дошкільного віку були використані такі методи (бесіди з вихователями, анкетування) та методики дослідження: методика діагностики пізнавального розвитку «Які предмети заховані в малюнках?» (Р. Немова), методика діагностики психосоціальної зрілості поведінки дітей (О. Таран), методика Д. Годовікової, методика обстеження пізнавального розвитку дітей Е. Стребелевої. Представлені результати експериментального дослідження особливостей формування пізнавальної активності дітей середнього дошкільного віку показали переважно середній та низький рівень розвитку. Описана методика формування пізнавальної активності дітей середнього дошкільного віку засобом нескладних дослідів передбачала низку спеціально відібраних нескладних дослідів, що були включені до занять з різних розділів програми. Підібрані досліди, спрямовані на формування пізнавальної активності дітей середньої групи, були різноманітними за тематикою та тривалістю. Результати спостереження за дітьми після впровадження методики продемонстрували підвищення інтересу до пізнавальної діяльності, мотивацію до самостійного пошуку причин та наслідків різних природних явищ тощо
Посилання
- Pirozhenko, T., Ladyvir, S., Vovchyk-Blakitna, O., Blakytna, I., Karabaieva, K., Karasova, O. et. al.; Pirozhenko, T. O. (Ed.) (2012). Stanovlennia vnutrishnoi kartyny svitu doshkilnyka. Kirovohrad: Imeks-LTD, 236.
- Bazovyi komponent doshkilnoi osvity (2021). Nakaz MON No. 33. 12.01.2021. Available at: https://mon.gov.ua/storage/app/media/rizne/2021/12.01/Pro_novu_redaktsiyu%20Bazovoho%20komponenta%20doshkilnoyi%20osvity.pdf
- Tovkach, I. Ye. (2017). Indyvidualni osoblyvosti piznavalnoi aktyvnosti starshykh doshkilnykiv. Kyiv: In-t psykh. imeni H.S, Kostiuka, 23.
- Dovbnia, S. O., Shulihina, R. A. (2019). Theoretical and methodological leading of preschool children play activity. Pedagogical Sciences Reality and Perspectives, 1(72), 171–176. doi: https://doi.org/10.31392/npu-nc.series5.2020.72-1.38
- Zahorodnia, L. (2021). Dytyna v pryrodnomu dovkilli. Doshkilne vykhovannia, 6, 3–6.
- Seliuk, I., Holosiienko, K. (2021). U kozhnii hrani vidkryttia y kliuch do tsikavoho zhyttia! Doshkilne vykhovannia, 1, 35.
- Sliusar, A., Hrynko, V. (2021). Sekrety Pryrodnychoi laboratorii. Doshkilne vykhovannia, 6, 12-14.
- Lystopad, O. A. (2021). Teoretyko-metodychni zasady formuvannia hotovnosti maibutnikh vykhovateliv do vykorystannia informatsiino-komunikatsiinykh tekhnolohii v orhanizatsii piznavalnoi diialnosti doshkilnykiv. Odesa: Bukaiev Vadym Viktorovych, 305.
- Sadova, T. A., Rudakova, A. O. (2017). Formuvannia piznavalnoi aktyvnosti doshkilnykiv yak psykholoho-pedahohichna problema. Molodyi vchenyi, 10, 49–52.
- Luchuk, V. (1999). Aktyvizatsiia piznavalnoi diialnosti. Rozkazhit onuku, 17-18, 26–29.
- Ladyvir, S. (2002). Piznavalnyi rozvytok: poshuk efektyvnykh shliakhiv. Doshkilne vykhovannia, 10, 4–6.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Oksana Stupak, Maria Dyachuk
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.