Готовність учителів до імплементації підходу «навчання через гру» у Новій українській школі: пілотне дослідження
DOI:
https://doi.org/10.15587/2519-4984.2022.264230Ключові слова:
початкова школа, реформування освіти, професійна готовність, професійна ідентичність, навчання через груАнотація
Досліджується проблема професійної готовності вчителів до впровадження ігрових, діяльнісних методів навчання, підходу «навчання через гру» в українській початковій школі в контексті цілісного реформування шкільної освіти - запровадження Концепції Нової української школи. Сучасна шкільна реформа, яка розпочалась з 2018 року, внесла зміни у всі аспекти шкільного навчання в Україні. Однак основні відмінності пов'язані з підходом до викладання та навчання. У професійну діяльність вчителів початкової школи увійшла нова освітня стратегія, що ґрунтується на інтегративному підході «навчання через гру», який поєднує принципи та методи активного навчання, експериментального навчання та навчання керованих відкриттів, навчання за запитами, проблемного та проектного навчання, Монтессорі педагогіки. Результати проведеного дослідження свідчать, що більшість опитаних українських вчителів початкових класів виявляють недостатній рівень професійної готовності до впровадження ігрових, діяльнісних методів навчання через: негативне ставлення до гри у навчанні; недостатнє усвідомлення ними розвивальних, дидактичних та інших функцій гри у всебічному розвитку людини на всіх етапах її життя; домінування авторитарного стилю спілкування з учнями тощо. З’ясовано, що існує виражене протиріччя між переважно високим рівнем самооцінки учителями початкових класів власної готовності до реалізації ігрових методів навчання та негативним ставленням до необхідності змінити власну професійну діяльність. Виявлені за результатами проведеного дослідження труднощі дають змогу внести корективи у систему вищої та післядипломної педагогічної освіти задля розбудови української шкільної освіти на принципах пріоритету індивідуальних потреб дитини, компетентнісного підходу, партнерства, безпечного освітнього середовища
Посилання
- Winthrop, R., McGivney, E., Barton, A. (2017). Can we Leapfrog? The potential of educational innovations to rapidly accelerate progress. Centre for Universal Education at Brookings. Washington. Available at: https://files.eric.ed.gov/fulltext/ED583015.pdf
- Nova ukrainska shkola: poradnyk dlia vchytelia (2018). Kyiv: Litera LTD, 207.
- Parker, R., Thomsen, B. S. (2019). Learning through play at school. A study of playful integrated pedagogies that foster children’s holistic skills development in the primary school classroom. White paper. The LEGO Foundation, 75.
- Pyle, A., Danniels, E. (2016). A Continuum of Play-Based Learning: The Role of the Teacher in Play-Based Pedagogy and the Fear of Hijacking Play. Early Education and Development, 28 (3), 274–289. doi: https://doi.org/10.1080/10409289.2016.1220771
- Walsh, G., McGuinness, C., Sproule, L. (2019). ‘It’s teaching … but not as we know it’: using participatory learning theories to resolve the dilemma of teaching in play-based practice. Early Child Development and Care, 189 (7), 1162–1173. doi: https://doi.org/10.1080/03004430.2017.1369977
- Zosh, J. M., Hopkins, E. J., Jensen, H., Liu, C., Neale, D., Hirsh-Pasek, K., Solis, S. L., Whitebread, D. (2017). Learning through play: A review of the evidence. White paper. The LEGO Foundation, 40.
- Vygotsky, L. S. (1978). Mind in society: The development of higher psychological processes. Cambridge: Harvard University Press.
- Jay, J., Knaus, M. (2018). Embedding Play-Based Learning into Junior Primary (Year 1 and 2) Curriculum in WA. Australian Journal of Teacher Education, 43 (1), 112–126. doi: https://doi.org/10.14221/ajte.2018v43n1.7
- Goodson, I. F., Ümarik, M. (2019). Changing policy contexts and teachers´ work-life narratives: the case of Estonian vocational teachers. Teachers and Teaching, 25 (5), 589–602. doi: https://doi.org/10.1080/13540602.2019.1664300
- Fisher, K., Hirsh-Pasek, K., Golinkoff, R. M., Singer, D. G., Berk, L.; Pellegrini, A. D. (Ed.) (2011). Playing around in school: Implications for learning and educational policy. Oxford library of psychology. The Oxford handbook of the development of play. Oxford University Press, 341–360. doi: http://doi.org/10.1093/oxfordhb/9780195393002.013.0025
- Elkonin, D. B. (1989). Razmyshleniia o perestroike sovetskoi sistemy obrazovaniia. Izbrannye psikhologicheskie trudy. Moscow: Pedagogika, 94–121.
- Lerner, I. Ya. (1991). Pressure points of the learning process. Soviet Pedagogy, 5, 24–29.
- Hura, O. I. (2006). Psykholoho-pedahohichna kompetentnist vykladacha vyshchoho navchalnoho zakladu: teoretyko-metodolohichnyi aspekt. Zaporizhzhia: HU ZIDMU, 322.
- Shchudlo, S., Zabolotna, O., Lisova, T. (2018). Ukrainski vchyteli ta navchalne seredovyshche. Rezultaty Vseukrainskoho monitorynhovoho opytuvannia vykladannia ta navchannia sered dyrektoriv i vchyteliv zahalnoosvitnikh navchalnykh zakladiv (za metodolohiieiu TALIS). Drohobych: UADO; TzOV «TrekLTD», 20.
- Elkin, O., Masalitina, O., Minkovska I. (2019). Navchaty i navchatysia: yak i kudy zrostaty ukrainskomu vchytelstvu? Rezultaty doslidzhennia sfery pidvyshchennia kvalifikatsii y sertyfikatsii u ramkakh spilnoi initsiatyvy rukhu EdCamp Ukraine i Ministerstva osvity i nauky Ukrainy. Kharkiv: Dim Reklamy, 120.
- Rezapkina, G. V. (2009). Psikhologicheskii portret uchitelia: opyt samodiagnostiki. Psikhologiia i shkola, 1, 64–75.
- Povarenkov, Iu. P., Grigoreva, A. A. (2014). Problemy realizatcii meropriiatii profilaktiki upotrebleniia psikhoaktivnykh veshchestv v razlichnykh tipakh obrazovatelnykh uchrezhdenii. Klinicheskaia i meditcinskaia psikhologiia: issledovaniia, obuchenie, praktika, 4 (6). Available at: http://medpsy.ru/climp/2014_4_6/article04.php
- Mardell, B., Lynneth Solis, S., Bray, O. (2019). The state of play in school: defining and promoting playful learning in formal education settings. International Journal of Play, 8 (3), 232–236. doi: http://doi.org/10.1080/21594937.2019.1684157
- Biesta, G., Priestley, M., Robinson, S. (2015). The role of beliefs in teacher agency. Teachers and Teaching, 21 (6), 624–640. doi: http://doi.org/10.1080/13540602.2015.1044325
- Garner, J. K., Kaplan, A. (2018). A complex dynamic systems perspective on teacher learning and identity formation: an instrumental case. Teachers and Teaching, 25 (1), 7–33. doi: http://doi.org/10.1080/13540602.2018.1533811
- Halvorsen Ø. W., Eide L., Ulvik M. (2019). Extension and remodeling of teachers’ perceived professional space. Teachers and Teaching, 25, 1030–1042. doi: http://doi.org/10.1080/13540602.2019.1702519
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Tetiana Gura, Oleksandr Gura, Patricia Castanheira, Oksana Roma
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
