Особливості метакогнітивних переконань юнаків з високим рівнем особистісної тривожності
DOI:
https://doi.org/10.15587/2519-4984.2022.268177Ключові слова:
особистісна тривожність, метакогніції, симптоми тривожності, негативні думки, метакогнітивні переконанняАнотація
Стаття містить аналіз проблематики особистісної тривожності юнаків. Тривожність розглянуто як властивість особистості, яка виявляється в когнітивному аспекті, емоційній реакції, фізичній реакції та поведінці особистості. Загальна мета дослідження полягала в виявлені метакогнітивних переконань юнаків з високим рівнем особистісної тривожності і була втілена завдяки реалізації таких завдань як: виокремлення юнаків з високим рівнем особистісної тривожності, вивчення особистого ставлення до симптомів, визначення і порівняння метакогнітивних переконань юнаків з різним рівнем особистісної тривожності, визначення прогностичної сили метакогніцій юнаків з високим рівнем особистісної тривожності.
Представлені результати дослідження розповсюджененості реактивної та особистісної тривожності юнаків, проведений порівняльний аналіз власної думки щодо наявності симптомів і результатів тестування юнаків з високим рівнем особистісної тривожності. Запропоновано новий підхід вивчення особистісної тривожності в ракурсі метакогнітивних переконань, який будується на засадах когнітивно-поведінкової психології. Метакогніції визначено підґрунтям автоматичних думок, емоційних і фізичних реакцій, а роль метакогнітивних процесів в інтерпритації інформації щодо рівню безпеки, формуванні суджень, оцінок. В статті доведено, що метакогніції юнаків з високим рівнем особистісної тривожності позбавляють їх гнучкості у поведінці, обмежуючи варіативність життєвого досвіду. Схарактеризований метакогнітивний портрет юнаків з високим рівнем особистісної тривожності, зокрема: впевненість, що тривожність є захистом від важких емоцій в очікуванні негативних подій; позитивне ставлення до власних тривожних переживань підкріплене бажанням попередити негативні результати. В результаті проведеного дослідження відкрито перспективи розробки методу цілеспрямованого психологічного впливу у межах когнітивно-поведінкового підходу.
Посилання
- References
- Metcalfe, J. (2009). Metacognitive Judgments and Control of Study. Current Directions in Psychological Science, 18 (3), 159–163. doi: https://doi.org/10.1111/j.1467-8721.2009.01628.x
- Dotsevych, T. I. (2016). Metakohnityvna kompetentnist sub’iekta pedahohichnoi diialnosti u vyshchii shkoli. Kyiv, 42.
- Vatan, Yu. P. (2022). Structure and nature of metacognitive activity. Scientific Bulletin of Uzhhorod National University. Series: Psychology, 3, 10–14. doi: https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2021.3.2
- Brown, A. L. (1997). Knowing when, where, and how to remember: a problem of metacognition. Illinois, 152.
- Zaitseva, O. O. (2020). Motyvatsiini chynnyky rozvytku meta kohnityvnoi aktyvnosti u strukturi akademichnoi samorehuliatsii studentiv. Kharkiv, 228.
- Bokhonkova, Yu. O. (2020). Osobystisna tryvozhnist yak sotsialno-psykholohichna problema. Fundamental and applied research in the modern world. Boston: BoScience Publisher, 205.
- Haliieva, O. M. (2019). Conceptual differentiation of «worry» and «anxiety». Psychology and Social Work, 24 (1 (49)). doi: https://doi.org/10.18524/2707-0409.2019.1(49).185763
- Geiser, F., Kleiman, A., Albus, C., Conrad, R. (2012). Angststörungen. Der Internist, 53 (11), 1289–1295. doi: https://doi.org/10.1007/s00108-012-3069-7
- Levitt, E. E. (2015). The psychology of anxiety. Routledge, 187. doi: https://doi.org/10.4324/9781315673127
- Pauschardt, J., Remschmidt, H., Mattejat, F. (2010). Assessing child and adolescent anxiety in psychiatric samples with the Child Behavior Checklist. Journal of Anxiety Disorders, 24 (5), 461–467. doi: https://doi.org/10.1016/j.janxdis.2010.03.002
- Spielberger, C. D. (2013). Anxiety and behavior. Academic press, 413.
- Spielberger, C. D.; Spielberger, C. D. (Ed.) (2013). Conceptual and Methodological Issues in Anxiety Research. Anxiety: Current Trends in Theory and Research. Vol. 2, 481–493. doi: https://doi.org/10.1016/b978-0-12-657402-9.50013-2
- Zhyvtsova, H. A. (2021). Psykhokorektsiia tryvozhnosti zasobamy tilesno-oriientovanoi terapii. Kherson, 74.
- Petrenko, V. Ye. (2015). Psykholohichna korektsiia tryvozhnosti starshoklasnykiv riznykh typiv zahalnoosvitnikh navchalnykh zakladiv. Kyiv, 273.
- Dolhopolova, O. V., Tereshchenko, N. M. (2017). Kompleksna prohrama psykhokorektsii sotsialnoi tryvozhnosti v pidlitkiv. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Seriia: Psykholohichni nauky, 4 (2), 26–30.
- Werner-Seidler, A., Perry, Y., Calear, A. L., Newby, J. M., Christensen, H. (2017). School-based depression and anxiety prevention programs for young people: A systematic review and meta-analysis. Clinical Psychology Review, 51, 30–47. doi: https://doi.org/10.1016/j.cpr.2016.10.005
- Freud, S. (1922). The Unconscious. The Journal of Nervous and Mental Disease, 56 (3), 291–294. doi: https://doi.org/10.1097/00005053-192209000-00046
- Merlin, V. S. (2005). Psikhologiia individualnosti. Moscow, 542.
- Aseev, V. G., Elkonin, D. B., Davydov, V. V., Markova, A. K., Ilin, E. P., Kovalev, V. I., Khekkhauzen, Kh. (2018). Sootnoshenie motivatcii uspekha, boiazni neudachi i uspeshnosti uchebnoi deiatelnosti podrostkov, 30, 346.
- Brodovska, A. (2015). Do vyznachennia poniattia «tryvozhnist» u psykholohichnii literaturi. Psykholohichni pratsi, 21.
- Krasnova, V. V., Kholmogorova, A. B. (2011). Sotcialnaia trevozhnost i studencheskaia dezadaptatciia. Psikhologicheskaia nauka i obrazovanie, 1, 140–150.
- Holowka, D. W., Dugas, M. J., Francis, K., Laugesen, N. (2000). Measuring beliefs about worry: A psychometric evaluation of the Why Worry-II Questionnaire. Poster presented at the 34 Annual Convention of the Association for the Advancement of Behavior Therapy. New Orleans.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Olena Sereda
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.