Features of metacognitive beliefs of adolescents with a high level of personal anxiety

Олена Юріївна Середа

doi:10.15587/2519-4984.2022.268177

Автор(и)

Олена Юріївна Середа Університет Ґрацу, Австралія https://orcid.org/0000-0003-2179-2740

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4984.2022.268177

Ключові слова:

особистісна тривожність, метакогніції, симптоми тривожності, негативні думки, метакогнітивні переконання

Анотація

Стаття містить аналіз проблематики особистісної тривожності юнаків. Тривожність розглянуто як властивість особистості, яка виявляється в когнітивному аспекті, емоційній реакції, фізичній реакції та поведінці особистості. Загальна мета дослідження полягала в виявлені метакогнітивних переконань юнаків з високим рівнем особистісної тривожності і була втілена завдяки реалізації таких завдань як: виокремлення юнаків з високим рівнем особистісної тривожності, вивчення особистого ставлення до симптомів, визначення і порівняння метакогнітивних переконань юнаків з різним рівнем особистісної тривожності, визначення прогностичної сили метакогніцій юнаків з високим рівнем особистісної тривожності.

Представлені результати дослідження розповсюджененості реактивної та особистісної тривожності юнаків, проведений порівняльний аналіз власної думки щодо наявності симптомів і результатів тестування юнаків з високим рівнем особистісної тривожності. Запропоновано новий підхід вивчення особистісної тривожності в ракурсі метакогнітивних переконань, який будується на засадах когнітивно-поведінкової психології. Метакогніції визначено підґрунтям автоматичних думок, емоційних і фізичних реакцій, а роль метакогнітивних процесів в інтерпритації інформації щодо рівню безпеки, формуванні суджень, оцінок. В статті доведено, що метакогніції юнаків з високим рівнем особистісної тривожності позбавляють їх гнучкості у поведінці, обмежуючи варіативність життєвого досвіду. Схарактеризований метакогнітивний портрет юнаків з високим рівнем особистісної тривожності, зокрема: впевненість, що тривожність є захистом від важких емоцій в очікуванні негативних подій; позитивне ставлення до власних тривожних переживань підкріплене бажанням попередити негативні результати. В результаті проведеного дослідження відкрито перспективи розробки методу цілеспрямованого психологічного впливу у межах когнітивно-поведінкового підходу.

Біографія автора

Олена Юріївна Середа, Університет Ґрацу

Кандидат психологічних наук

Інститут дослідження освіти та педагогічної освіти, підрозділ інклюзивної освіти

Посилання

References
Metcalfe, J. (2009). Metacognitive Judgments and Control of Study. Current Directions in Psychological Science, 18 (3), 159–163. doi: https://doi.org/10.1111/j.1467-8721.2009.01628.x
Dotsevych, T. I. (2016). Metakohnityvna kompetentnist sub’iekta pedahohichnoi diialnosti u vyshchii shkoli. Kyiv, 42.
Vatan, Yu. P. (2022). Structure and nature of metacognitive activity. Scientific Bulletin of Uzhhorod National University. Series: Psychology, 3, 10–14. doi: https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2021.3.2
Brown, A. L. (1997). Knowing when, where, and how to remember: a problem of metacognition. Illinois, 152.
Zaitseva, O. O. (2020). Motyvatsiini chynnyky rozvytku meta kohnityvnoi aktyvnosti u strukturi akademichnoi samorehuliatsii studentiv. Kharkiv, 228.
Bokhonkova, Yu. O. (2020). Osobystisna tryvozhnist yak sotsialno-psykholohichna problema. Fundamental and applied research in the modern world. Boston: BoScience Publisher, 205.
Haliieva, O. M. (2019). Conceptual differentiation of «worry» and «anxiety». Psychology and Social Work, 24 (1 (49)). doi: https://doi.org/10.18524/2707-0409.2019.1(49).185763
Geiser, F., Kleiman, A., Albus, C., Conrad, R. (2012). Angststörungen. Der Internist, 53 (11), 1289–1295. doi: https://doi.org/10.1007/s00108-012-3069-7
Levitt, E. E. (2015). The psychology of anxiety. Routledge, 187. doi: https://doi.org/10.4324/9781315673127
Pauschardt, J., Remschmidt, H., Mattejat, F. (2010). Assessing child and adolescent anxiety in psychiatric samples with the Child Behavior Checklist. Journal of Anxiety Disorders, 24 (5), 461–467. doi: https://doi.org/10.1016/j.janxdis.2010.03.002
Spielberger, C. D. (2013). Anxiety and behavior. Academic press, 413.
Spielberger, C. D.; Spielberger, C. D. (Ed.) (2013). Conceptual and Methodological Issues in Anxiety Research. Anxiety: Current Trends in Theory and Research. Vol. 2, 481–493. doi: https://doi.org/10.1016/b978-0-12-657402-9.50013-2
Zhyvtsova, H. A. (2021). Psykhokorektsiia tryvozhnosti zasobamy tilesno-oriientovanoi terapii. Kherson, 74.
Petrenko, V. Ye. (2015). Psykholohichna korektsiia tryvozhnosti starshoklasnykiv riznykh typiv zahalnoosvitnikh navchalnykh zakladiv. Kyiv, 273.
Dolhopolova, O. V., Tereshchenko, N. M. (2017). Kompleksna prohrama psykhokorektsii sotsialnoi tryvozhnosti v pidlitkiv. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Seriia: Psykholohichni nauky, 4 (2), 26–30.
Werner-Seidler, A., Perry, Y., Calear, A. L., Newby, J. M., Christensen, H. (2017). School-based depression and anxiety prevention programs for young people: A systematic review and meta-analysis. Clinical Psychology Review, 51, 30–47. doi: https://doi.org/10.1016/j.cpr.2016.10.005
Freud, S. (1922). The Unconscious. The Journal of Nervous and Mental Disease, 56 (3), 291–294. doi: https://doi.org/10.1097/00005053-192209000-00046
Merlin, V. S. (2005). Psikhologiia individualnosti. Moscow, 542.
Aseev, V. G., Elkonin, D. B., Davydov, V. V., Markova, A. K., Ilin, E. P., Kovalev, V. I., Khekkhauzen, Kh. (2018). Sootnoshenie motivatcii uspekha, boiazni neudachi i uspeshnosti uchebnoi deiatelnosti podrostkov, 30, 346.
Brodovska, A. (2015). Do vyznachennia poniattia «tryvozhnist» u psykholohichnii literaturi. Psykholohichni pratsi, 21.
Krasnova, V. V., Kholmogorova, A. B. (2011). Sotcialnaia trevozhnost i studencheskaia dezadaptatciia. Psikhologicheskaia nauka i obrazovanie, 1, 140–150.
Holowka, D. W., Dugas, M. J., Francis, K., Laugesen, N. (2000). Measuring beliefs about worry: A psychometric evaluation of the Why Worry-II Questionnaire. Poster presented at the 34 Annual Convention of the Association for the Advancement of Behavior Therapy. New Orleans.