Навчальні платформи у підготовці майбутніх учителів математики: аналіз закордонного досвіду

Автор(и)

  • Ольга Іванівна Матяш Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Україна https://orcid.org/0000-0002-7149-9545
  • Олексій Борисович Панасенко Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Україна https://orcid.org/0000-0003-1403-2241
  • Антон Сергійович Горяшин Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Україна https://orcid.org/0000-0002-2511-6531

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4984.2023.284676

Ключові слова:

вчителі математики, навчальні платформи, інформаційні технології, освітній процес, цифрова компетентність

Анотація

Аналіз досвіду використання навчальних платформ в освіті майбутніх фахівців у різних країнах світу є актуальним для усвідомлення та пояснення позитивних та негативних аспектів використання навчальних платформ у процесі фахової підготовки майбутніх учителів в Україні. Аналізуємо закордонний досвід (США, Латвія, Велика Британія, Туреччина, Колумбія, Нідерланди) використання навчальних платформ у підготовці майбутніх учителів математики.

В дослідженні використовувався контент-аналіз інтернет-ресурсів; аналіз, синтез, порівняння, систематизація й узагальнення результатів досліджень відображених у публікаціях закордонних авторів щодо використання навчальних платформ у підготовці майбутніх учителів математики.

Виокремлюємо такі ключові позиції авторів закордонних досліджень: невикористання вчителями навчальних платформ, з одного боку, демонструє бажання вчителів зберегти монопольний контроль над навчанням учнів і недовіру вчителів до самостійного навчання учнів, а з іншого боку може демонструвати невміння вчителів ефективно використовувати навчальні платформи; навчальні платформи можуть відкрити для вчителів математики широкий вибір можливостей з підвищення ефективності навчання учнів математики; вчителі не відчувають себе добре підготовленими до використання цифрових технологій у проведенні уроків; спеціальна підготовка до грамотного використання вчителями цифрових технологій у навчанні учнів, має бути сформована під час фахової підготовки в університеті, щоб вчителі-практики не гаяли на це час під час професійної діяльності.

Висновки. Спостерігається все більша інтеграція інформаційних технологій у процес фахової підготовки майбутніх учителів. Поєднання закордонного досвіду використання навчальних платформ у підготовці майбутніх фахівців з потенціалом досліджень українських учених є одним з напрямів подолання актуальних проблем дистанційного/змішаного навчання, подальшого впровадження інноваційних технологій в українську систему освіти

Біографії авторів

Ольга Іванівна Матяш, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

Доктор педагогічних наук, професор

Кафедра алгебри і методики навчання математики

Олексій Борисович Панасенко, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

Кандидат фізико-математичних наук, старший викладач

Кафедра алгебри і методики навчання математики

Антон Сергійович Горяшин, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

Аспірант

Кафедра алгебри і методики навчання математики

Посилання

  1. Soroko, N. (2017). Using cloud computing for developing teachers’ information and communication competency (the experience of the Baltic States). Naukovi zapysky. Seriia: Problemy metodyky fizyko-matematychnoi tekhnolohichnoi osvity, 2 (11), 45–53. Available at: https://phm.cuspu.edu.ua/ojs/index.php/NZ-PMFMTO/article/view/1141
  2. Bondarenko, L. (2017). The use of internet technologies in preparation of future teachers of physics. Fizyko-matematychna osvita, 1 (11), 138–142. Available at: http://dspace.luguniv.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/2926/1/2017_1-11-Bondarenko_Scientific_journal_FMO.pdf
  3. Sadovyi, M., Koval, P. (2016). Vykorystannia internet-resursiv u fakhovii pidhotovtsi uchyteliv fizyky. Naukovi zapysky Seriia: Problemy metodyky fizyko-matematychnoi osvity i tekhnolohichnoi, 9 (III), 169–172. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nz_pmfm_2016_9(3)__45
  4. Khomutenko, M. (2015). Metodyka orhanizatsii «perevernutoho navchannia z fizyky z vykorystanniam khmarnykh tekhnolohii. Naukovi zapysky Kirovohradskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Vynnychenka. Seriia: Problemy metodyky fizyko-matematychnoi i tekhnolohichnoi osvity, 8 (1), 158–162. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nz_pmfm_2015_8(1)__40
  5. Popel, M. (2019). Tendentsii rozvytku i vykorystannia khmaro oriientovanykh system u pidhotovtsi vchyteliv krain Yevropy. Informatsiino-tsyfrovyi osvitnii prostir Ukrainy: transformatsiini protsesy i perspektyvy rozvytku. Kyiv, 243–250. Available at: https://lib.iitta.gov.ua/716717/1/Popel%20M.V.%20Metod%20Semin%204.04.2019.pdf
  6. Soroko, N. (2015). Assessment methods of teachers’ information-communication competence (Estonia experience). Vidkryte osvitnie e-seredovyshche suchasnoho universytetu, 1, 83–90. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/oeeemu_2015_1_10
  7. Vakaliuk, T. (2014). Pidkhody do stvorennia riznykh vydiv navchalnoho seredovyshcha u zakladakh zarubizhzhia. Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, II (16 (33)), 38–41.
  8. Vakaliuk, T. (2017). Zarubizhnyi dosvid rozvytku khmaro oriientovanoho navchalnoho seredovyshcha vyshchoho navchalnoho zakladu. Naukovi zapysky. Seriia: Problemy metodyky fizyko-matematychnoi i tekhnolohichnoi osvity, 11 (2), 16–23. Available at: https://phm.cuspu.edu.ua/ojs/index.php/NZ-PMFMTO/article/view/1137
  9. Dotsenko, S. (2021). Dosvid orhanizatsii dystantsiinoho navchannia v Kytai. Pedahohichnyi almanakh, 47, 26–34. Available at: https://dspace.hnpu.edu.ua/items/57060296-69ba-447a-b854-014b239f97a1
  10. Durdu, L., Dag, F. (2017). Pre-Service Teachers’ TPACK Development and Conceptions through a TPACK-Based Course. Australian Journal of Teacher Education, 42 (11), 150–171. doi: https://doi.org/10.14221/ajte.2017v42n11.10
  11. Rūdolfa, A., Daniela, L.; Scaradozzi, D., Guasti, L., Di Stasio, M., Miotti, B., Monteriù, A., Blikstein, P. (Eds.) (2021). Learning Platforms in the Context of the Digitization of Education: A Strong Methodological Innovation. The Experience of Latvia. Makers at School, Educational Robotics and Innovative Learning Environments. Lecture Notes in Networks and Systems. Springer, 240, 213–221. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-030-77040-2_28
  12. Powers, R., Blubaugh, W. (2005). Technology in Mathematics Education: Preparing Teachers for the Future. Contemporary Issues in Technology and Teacher Education, 5 (3), 254–270. Available at: https://www.learntechlib.org/primary/p/5474/
  13. Principles and standards for school mathematics (2000). National Council of Teachers of Mathematics. Reston.
  14. Hossain, M., Aydin, H. (2013). Еxamining prospective u.s.preservice secondary mathematics teachers’ contributions to an online discussion board of a blogging activity. International Journal of Education, Learning and Development, 1, (1), 1–21.
  15. Mistretta, R. (2005) Integrating technology into the mathematics classroom: The role of teacher preparation programs. The Mathematics Educator, 15 (1), 18–24. Available at: https://files.eric.ed.gov/fulltext/EJ845844.pdf
  16. Watts-Taffe, S., Gwinn, C., Johnson, J., Horn, M. (2003) Preparing preservice teachers to integrate technology with the elementary literacy program: The experiences of three beginning teachers raise important issues for teacher educators. The Reading Teacher, 57 (2), 130–139.
  17. Wang, Y.-M. (2002). When Technology Meets Beliefs: Preservice teachers’ perception of the teacher’s role in the classroom with computers. Journal of Research on Technology in Education, 35 (1), 150–161. doi: https://doi.org/10.1080/15391523.2002.10782376
  18. Gómez-Zermeño, M., Franco-Gutiérrez, H. (2018). The use of educational platforms as teaching resource in mathematics. Journal of Technology and Science Education, 8 (1), 63–71. doi: https://doi.org/10.3926/jotse.337
  19. Twidle, J., Sorensen, P., Childs, A., Godwin, J., Dussart, M. (2006). Issues, challenges and needs of student science teachers in using the Internet as a tool for teaching. Technology, Pedagogy and Education, 15 (2), 207–221. doi: https://doi.org/10.1080/14759390600769680
  20. Kirschner, P., Davis, N. (2003). Pedagogic benchmarks for information and communications technology in teacher education. Technology, Pedagogy and Education, 12 (1), 125–147. doi: https://doi.org/10.1080/14759390300200149
  21. Matiash, O., Mykhailenko, L., Voievoda, A. (2022). Current aspects of international research on the use of information technologies of learning in the field of mathematical education. Modern Information Technologies and Innovation Methodologies of Education in Professional Training Methodology Theory Experience Problems, 60, 81–90. doi: https://doi.org/10.31652/2412-1142-2021-60-81-90
  22. Matiash, O., Mykhailenko, L., Voievoda, A., Nakonechna, L., Kalashnikov, I., Olshevskyi, V. (2020). Usage of Information Communication Technologies for Training Prospective Mathematics Teachers in the Context of Dual System of Education in Ukraine. Universal Journal of Educational Research, 8 (12), 6641–6650. doi: https://doi.org/10.13189/ujer.2020.081228

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-07-31

Як цитувати

Матяш, О. І., Панасенко, О. Б., & Горяшин, А. С. . (2023). Навчальні платформи у підготовці майбутніх учителів математики: аналіз закордонного досвіду. ScienceRise: Pedagogical Education, (4(55), 9–14. https://doi.org/10.15587/2519-4984.2023.284676

Номер

№ 4(55) (2023)

Розділ

Педагогічна освіта

Ліцензія

Авторське право (c) 2023 Olha Matiash, Oleksii Panasenko, Anton Horiashyn

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.