Потенціал локально орієнтованого навчання в аспекті деколонізації освіти
DOI:
https://doi.org/10.15587/2519-4984.2023.297000Ключові слова:
деколонізація, локально орієнтована освіта, національна ідентичність, громадянське виховання, середня освітаАнотація
Виклики, що постали перед Україною внаслідок російсько-української війни, зумовлюють необхідність суттєвих змін підходів до освіти, зокрема, в аспекті деколонізації та утвердження української ідентичності. У цьому контексті корисним є врахування педагогічного досвіду розвинених країн, які свого часу стикнулися з аналогічними проблемами. Передусім, мова йде про використання освітніх практик педагогічного підходу локально орієнтованої освіти (Place-based Education), напряму, що виник наприкінці ХХ ст., засадничими принципами якого є занурення навчання у місцевий контекст, встановлення міцних зв’язків між школою і територіальною громадою, посилена увага до національно-патріотичного і громадянського виховання, а пріоритетними дидактичними технологіями – інтегроване і проєктне навчання. Мета дослідження полягає у розкритті потенціалу локально орієнтованого навчання в аспекті деколонізації освіти і передбачає вирішення таких завдань, як аналіз зарубіжних освітніх практик локально орієнтованої освіти, що сприяють деколонізації, виявлення проблем формування національної ідентичності української учнівської молоді, формулювання пропозицій шляхів подолання виявлених проблем. Методологія дослідження містить комплекс теоретичних методів з метою осмислення світового досвіду локально орієнтованої совіти, аналізу перспектив упровадження локально орієнтованої освіти в українську шкільну освіту. Визначено позитивні наслідки упровадження локально орієнтованої освіти, а саме: активізація взаємодії між школою, громадою і суспільством, виховання прихильності до рідного краю, любові до мови та культури, набуття історичних знань. Доведено, що локально орієнтована освіта сприяє формуванню національної ідентичності і громадянськості молоді. Перспективи подальших досліджень вбачаємо у дослідженні напрямів упровадження локально орієнтованої освіти
Посилання
- Boone, J. (2019). Place-Based Education and Reconciliation. Department of Education Dordt University Sioux Center. Iowa. Available at: https://digitalcollections.dordt.edu/med_theses/137
- Fornear, D., Gregerson, R. (2022). Decolonizing Place-Based Education through Indigenous-Led Learning. University of Oklahoma HR 5880-999: Human Relations Capstone Diversity, Equity & Social Justice. Available at: https://discoverourimpact.oucreate.com/wp-content/uploads/2022/11/Assignment-3-Final-Research-Analysis.pdf
- Fu, S. (2023). Reclaiming Linnentown: a critical place-based approach to decolonize social studies curriculum. Social Studies Research and Practice. doi: https://doi.org/10.1108/ssrp-09-2023-0048
- Henry, E. (2014). A Search for Decolonizing Place-Based Pedagogies: An Exploration of Unheard Histories in Kitsilano Vancouver, B.C. Canadian Journal of Environmental Education, 19, 18–30.
- Scully, A. (2012). Decolonization, reinhabitation and reconciliation: Aboriginal and place-based education. Canadian Journal of Environmental Education, 17, 148–158.
- Pro osnovni zasady derzhavnoi polityky u sferi utverdzhennia ukrainskoi natsionalnoi ta hromadianskoi identychnosti (2022). Zakon Ukrainy No. 2834-IX. 13.12.2022. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/2834-20/conv
- Bazhan, O. H.; Smolii, V. (Ed.) (2022). U chomu poliahaie dekolonizatsiia v ukrainskomu publichnomu prostori v umovakh rosiisko-ukrainskoi viiny? Perelom: viina Rosii proty Ukrainy u chasovykh plastakh i prostorakh mynuvshyny. Dialohy z istorykamy. Kyiv: Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy, 1, 109–111.
- Kovalova, O. (2023). Rezoliutsiia za pidsumkamy kruhloho stolu «Osvita obdarovanykh uchniv: podolannia suchasnykh vyklykiv ta yevrointehratsiia» (Kyiv, 30 travnia 2023 r.). Pedahohichni innovatsii: idei, realii, perspektyvy. Seriia «Psykholohichni nauky», 38–45.
- Kushnir, O. (2019). Ukraina yak post-kolonialna kraina: instytutsii, media, osvita. Ukrainskyi Katolytskyi Universytet. Lviv. Available at: https://www.academia.edu/41404505/_presentation_
- Makarenko, N. (2018). Natsionalna identychnist: osoblyvosti rehionalnoho vymiru. Naukovi zapysky IPiEND im. I. F. Kurasa NAN Ukrainy, 46, 100–116.
- Pometun, O. (2023). Current issues of forming the students’ national identity in teaching history and civic education. National and patriotic education of children and youth under martial law and post-war reconstruction of Ukraine: strategies and tasks. Herald of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine, 5 (1), 1-4. doi: https://doi.org/10.37472/v.naes.2023.5116
- Khalamendyk, V. B. (2017). Nova shkola ta yii rol v podolanni naslidkiv postkolonializmu. Vyklyky postkolonializmu: filosofiia, relihiia, osvita. Kyiv, 43–44.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Viktoria Perevozniuk
![Creative Commons License](http://i.creativecommons.org/l/by/4.0/88x31.png)
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.