Методи і засоби розвитку педагогічної майстерності викладачів загальноосвітніх дисциплін закладів професійної освіти

Автор(и)

  • Марина Юріївна Кабиш Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка, Україна https://orcid.org/0000-0002-0454-6065

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4984.2024.298508

Ключові слова:

педагогічна майстерність, професійна освіта, загальноосвітня підготовка, методи, засоби, прийоми, викладач

Анотація

Проблема становлення професіоналізму педагогів сьогодні належить до ключових напрямів досліджень у галузі сучасної педагогічної науки. Висока якість викладання у системі професійної освіти залежить від рівня знань, педагогічної майстерності викладача, його професійної зрілості. На підставі проведеного аналізу обґрунтовано, що ефективність розвитку педагогічної майстерності викладачів загальноосвітніх дисциплін закладів професійної освіти залежить як від правильного визначення цілей і змісту, так і від способів досягнення мети – методів навчання.

Метою статті є теоретичне обґрунтування основних методів і засобів розвитку педагогічної майстерності викладачів загальноосвітніх дисциплін закладів професійної освіти.

У роботі охарактеризовано основні функцій методів навчання, проаналізовано їх основні класифікації, досліджено узвичаєні, традиційні методи (лекційний метод, розповідь, пояснення, тренувальні вправи, пояснювальна бесіда, дискусія, самостійна робота, інструктаж тощо), так і інноваційні: імітаційно-ігрові методи, метод мозкового штурму, проблемні методи, метод проєктів, кейс-метод, майстер-клас, робота в парах, робота в групах, консультації, портфоліо, метод ситуаційного аналізу, коучінг, тьюторство тощо.

У дослідженні з’ясовано, що вдосконалення професійної майстерності викладачів загальноосвітніх дисциплін закладів професійної освіти – складний процес. Професійна майстерність педагога є індивідуальним стилем у поєднанні з високою професійною компетентністю, що зумовлює вміння застосовувати традиційні та інноваційні технології, здійснювати професійну діяльність незалежно від умов соціального середовища та особливостей учнів. Саме тому і пояснювально-ілюстративні, і репродуктивні, і проблемні методи навчання (традиційні та інноваційні) мають поступово, цілеспрямовано реалізовувати пізнавальну активність, розвивати, вдосконалювати професійну майстерність в межах формальної, неформальної та інформальної безперервної педагогічної освіти викладачів загальноосвітніх дисциплін закладів професійної освіти

Біографія автора

Марина Юріївна Кабиш , Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка

Кандидат філологічних наук

Кафедра «Української мови, літератури та методики навчання»

Посилання

  1. Honcharenko, S. U. (2012). Pedahohichni zakony, zakonomirnosti, pryntsypy. Suchasne tlumachennia. Rivne: Volynski oberehy, 192.
  2. Kabysh, M. (2021). The essence and structure of the pedagogical skills of the teacher of general educational disciplines of the institution of vocational education. Professional Pedagogics, 2 (23), 108–118. https://doi.org/10.32835/2707-3092.2021.23.108-118
  3. Knowles, M. S., Holton, E. E., Swanson, R. A. (2005). The Adult Learner: The Definitive Classic in Adult Education and Human Resource Development. London; New York : ELSEVIER Butterworth Heinemann.
  4. Jones, F. H., Jones, P., Lynn, J., Jone, F., Jones, B. T. (2007). Tools for Teaching: Discipline, Instruction, Motivation with Patrick Jones. Fredric H. Jones & Associates.
  5. Lemov, D. (2012). Teach Like a Champion: 49 Techniques That Put Students on the Path to College. Your Coach in A Box.
  6. Teodoro, V., Mesquita, M. (2014). ModellingSpace. Space of ideas' expression, modelling and collaboration for the development of imagination, reasoning and learning. Development of Pedagogical Methodology. Faculdade de Ciências e Tecnologia (UNL).
  7. İnönü, G. N., Demircan, H. Ö. (2023). Questioning as an instructional method: Exploring beliefs and reported practices of early childhood educators. Teaching and Teacher Education, 135, 104351. https://doi.org/10.1016/j.tate.2023.104351
  8. Butler, D. L., Lauscher, H. N., Jarvis-Selinger, S., Beckingham, B. (2004). Collaboration and self-regulation in teachers’ professional development. Teaching and Teacher Education, 20 (5), 435–455. https://doi.org/10.1016/j.tate.2004.04.003
  9. Vescio, V., Ross, D., Adams, A. (2008). A review of research on the impact of professional learning communities on teaching practice and student learning. Teaching and Teacher Education, 24 (1), 80–91. https://doi.org/10.1016/j.tate.2007.01.004
  10. Bakkenes, I., Vermunt, J. D., Wubbels, T. (2010). Teacher learning in the context of educational innovation: Learning activities and learning outcomes of experienced teachers. Learning and Instruction, 20 (6), 533–548. https://doi.org/10.1016/j.learninstruc.2009.09.001
  11. Harris, A., Jones, M. (2010). Professional learning communities and system improvement. Improving Schools, 13 (2), 172–181. https://doi.org/10.1177/1365480210376487
  12. Dolfing, R., Prins, G. T., Bulte, A. M. W., Pilot, A., Vermunt, J. D. (2020). Strategies to support teachers’ professional development regarding sense‐making in context‐based science curricula. Science Education, 105 (1), 127–165. https://doi.org/10.1002/sce.21603
  13. Schiering, D., Sorge, S., Keller, M. M., Neumann, K. (2023). A proficiency model for pre-service physics teachers' pedagogical content knowledge (PCK). What constitutes high-level PCK? Journal of Research in Science Teaching, 60 (1), 136–163. https://doi.org/10.1002/tea.21793
  14. George, J. M., Lubben, F. (2002). Facilitating teachers’ professional growth through their involvement in creating context-based materials in science. International Journal of Educational Development, 22 (6), 659–672. https://doi.org/10.1016/s0738-0593(01)00033-5
  15. Pieters, J., Voogt, J., Roblin, N. P. (Eds.) (2019). Collaborative curriculum design for sustainable innovation and teacher learning. Springer Nature Switzerland AG. https://doi.org/10.1007/978-3-030-20062-6
  16. Tsilmak, O. M. (2017). Pedahohichna kompetentnist vykladacha vyshchoho navchalnoho zakladu. Odesa: ODUVS, 124.
  17. Bondar, V. I. (2005). Dydaktyka. Kyiv: Lybid, 264.
  18. Luzan, P. H. (2003). Metody i formy orhanizatsii navchannia u vyshchii ahrarnii shkoli. Kyiv: Ahrarna osvita, 224.
  19. Domin, O. A. (2021). Teoretychni i metodychni osnovy profesiinoi pidhotovky bakalavriv iz ahroinzhenerii. Instytut profesiino-tekhnichnoi osvity NAPN Ukrainy.
  20. Kononenko, A. V., Liubchak, Yu. S. (2017). Tradytsiini ta innovatsiini metody vykladannia v systemi ukrainskoi osvity: perspektyvy, rezultatyvnist, nedoliky. Vinnytsia, 28. Available at: http://inmad.vntu.edu.ua/portal/static/99950E9A-497C-4E05-9BE8-2C025F32AFFF.pdf
  21. Bahrii, K. L. (2016). Visibility in teaching and its importance in educational process. Educational problems and the methods of teaching in higher educational establishments, 1 (61), 260–268.
  22. Koshuk, O. B. (2018). Formuvannia profesiinoi kompetentnosti maibutnikh fakhivtsiv iz ahroinzhenerii: teoriia i metodyka. Kyiv: Komprynt.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-02-29

Як цитувати

Кабиш , М. Ю. (2024). Методи і засоби розвитку педагогічної майстерності викладачів загальноосвітніх дисциплін закладів професійної освіти. ScienceRise: Pedagogical Education, (1 (58), 15–21. https://doi.org/10.15587/2519-4984.2024.298508

Номер

Розділ

Педагогічна освіта