Використання музейної педагогіки в підготовці вчителів суспільствознавчих дисциплін

Анотація

В статті визначено музейну педагогіку як міждисциплінарну освітню технологію, яка розвивається у сфері академічної та неформальної освіти, охоплюючи різні форми комунікації, актуальні просвітницькі програми та культурні практики і є базовим елементом програмно-цільового управління діяльністю здобувачів і науково-педагогічних працівників у музейно-педагогічному середовищі, засобом її практичної реалізації, своєрідним планом діяльності, у якому чітко встановлено зв’язки визначеної мети та механізмів її досягнення; окреслено загальні принципи, на які необхідно спиратися в застосуванні музейної педагогіки в процесі підготовки вчителя суспільствознавчих дисциплін; представлено поняття «ресурс музею» як здатність нарощувати потужність професійно-педагогічного потенціалу, відтворювати, поглиблювати в експозиції зміст навчальних програм, бути доступним і придатним для реалізації в умовах навчального процесу, зрозумілим для більшості споживачів музейної інформації, важливими компонентами якого, що сприяють професійній підготовці майбутнього вчителя історії, є: музейно-педагогічна інформація, яка містить відомості про конкретні музейно-педагогічні й освітні програми та їх специфіку; навчально-методичне забезпечення програм; форми й методи педагогічної діяльності в музейному середовищі; результати педагогічного процесу й підсумки дослідно-експериментальної роботи; експертні оцінки фахівців тощо; «музейне середовище» як певний активний простір навчання й виховання здобувачів педагогічних спеціальностей і досконалий засіб здійснення продуктивних змін у підготовці вчителя, що забезпечує безпосереднє «спілкування» із оригінальними музейними предметами й активну участь у різних видах діяльності, організованих на базі музеїв, спроможність пробудити в майбутніх учителів прагнення до професійної й особистісної самореалізації, сформувати стійкі гуманістичні орієнтації, свідоме позитивне ставлення до суспільства, дітей, педагогічної діяльності й самого себе, що спричинює більш глибоку особистісну професіоналізацію і створює умови для корекції професійного зростання; обгрунтовано напрямки роботи зі студентською аудиторією, організаційні форми, методи, прийоми використання в освітній діяльності музеїв; запропоновано передбачити в освітньо-професійній програмі підготовки істориків освітню компоненту «Основи музейно-архівної справи» та створити комплекс методичного забезпечення запропонованої дисципліни