На шляху до гендерної рівності: жіноче лідерство у секторі вищої освіти

Автор(и)

  • Тетяна Євгенівна Храбан Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут, Україна https://orcid.org/0000-0001-5169-5170
  • Оксана Вікторівна Вигівська Житомирський військовий інститут імені С. П. Корольова, Україна https://orcid.org/0000-0002-2395-5577

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4984.2024.303271

Ключові слова:

жіноче лідерство, вища освіта, гендер, організаційна культура, феміністський підхід

Анотація

Мета статті – у рамках систематичного огляду наукових джерел та літератури висвітлити наукові знання щодо жіночого лідерства у сфері вищої освіти. Дане дослідження проводилося у квітні 2024 року і ґрунтувалося на статтях наукового характеру, що були відібрані на порталі Academia.edu. У дослідженні було використано неекспериментальний дизайн дослідження. Представництво жінок на керівних і лідерських позиціях у секторі вищої освіти значно збільшилося, але тільки на академічних посадах із правом викладання, а не на керівних посадах із більшою відповідальністю. Стереотипна чоловіча культура, яка існує у сфері вищої освіти, перешкоджає просуванню жінок на вищі керівні позиції з таких причин, як структурні обмеження, конкурентні вимоги до роботи, складний графік роботи і необхідність поєднання роботи та сімейного життя. Така ситуація тільки погіршується в умовах створення культури підзвітності та розробки складних інструментів акредитації та вимірювання робочих процесів, гіперпродуктивності та постійного оцінювання. Незважаючи на підвищену увагу до гендерних питань, спостерігається відтворення і поглиблення негативних гендерних стереотипів щодо жінок. Причини зафіксованої в соціологічних опитуваннях негативної динаміки слід шукати y стані гендерної ідеології, просвіти та освіти y суспільстві. Тенденції економічної активності, статусів зайнятості та заробітної плати чоловіків та жінок також не сприяють суттєвим змінам як гендерних стереотипів, так і соціально-економічного становища жінок. Перелічені чинники підводять до питання стосовно забезпечення феміністського підходу до призначень на керівні та лідерські позиції у вищих навчальних закладах. Однак, слід брати до уваги, що ролі та обов’язки лідерів у вищих навчальних закладах можуть бути різними. Як чоловічі, так і жіночі лідери (в доповнення до їхніх стилів керівництва) у вищій освіті є надзвичайно важливими для її організаційної культури. Кожен окремий заклад вищої освіти потребує власної оцінки, щоб зрозуміти своє поточне становище і те, як його керівники/лідери сприяють загальному організаційному успіху. Позитивні заходи, які можуть здійснювати заклади вищої освіти з метою використання жіночого лідерського потенціалу в секторі вищої освіти, пов’язані з розробкою інституційної політики в академічному просторі, що враховує гендерні аспекти. На часі створення механізму гендерної оцінки, що ґрунтується на гендерному підході, для забезпечення справедливої конкуренції між жінками-керівниками та чоловіками в процесі відбору на керівні та лідерські позиції

Біографії авторів

Тетяна Євгенівна Храбан, Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут

Кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри

Кафедрa іноземних мов

Оксана Вікторівна Вигівська, Житомирський військовий інститут імені С. П. Корольова

Кандидат історичних наук, доцент

Кафедра суспільних наук

Посилання

  1. Altbach, P. G.; Altbach, P. G., Salmi, J. (Eds.) (2011). The Past, Present, and Future of the Research University. The Road to Academic Excellence. Washington: The World Bank, 11–32. https://doi.org/10.1596/9780821388051_ch01
  2. A. Black, S. (2015). Qualities of Effective Leadership in Higher Education. Open Journal of Leadership, 4 (2), 54–66. https://doi.org/10.4236/ojl.2015.42006
  3. Haidar, N. (2018). Gender Leadership and Excellence: The Case of Higher Education in Lebanon. Administrative Sciences, 8 (4), 78. https://doi.org/10.3390/admsci8040078
  4. Khraban, T., Silko, O. (2023). Women’s leadership in the armed forces: challenges and expectations. Bulletin of National Defense University of Ukraine, 74 (4), 161–168. https://doi.org/10.33099/2617-6858-2023-74-4-161-168
  5. Hughes, R. L., Ginnett, R., Curphy, G. (2015). Leadership: Enhancing the Lesson of Experience. NewYork: McGraw-Hill Education.
  6. Women in Higher Education: Has the Female Advantage Put an End to Gender Inequalities? (2021). Paris: UNESCO, 14–17. Available at: https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000377182 Last accessed: 22.04.2024
  7. Eagly, A. H. (2020). Once more: The rise of female leaders. How gender and ethnicity affect the electability and success of women as political leaders. Available at: https://www.apa.org/topics/women-girls/female-leaders Last accessed: 22.04.2024
  8. Hakiem, R. A. D. (2021). Advancement and subordination of women academics in Saudi Arabia’s higher education. Higher Education Research & Development, 41 (5), 1528–1541. https://doi.org/10.1080/07294360.2021.1933394
  9. Meza-Mejia, M. del C., Villarreal-García, M. A., Ortega-Barba, C. F. (2023). Women and Leadership in Higher Education: A Systematic Review. Social Sciences, 12 (10), 555. https://doi.org/10.3390/socsci12100555
  10. Carli, L. L., Eagly, A. H. (2016). Women face a labyrinth: an examination of metaphors for women leaders. Gender in Management: An International Journal, 31 (8), 514–527. https://doi.org/10.1108/gm-02-2015-0007
  11. Faruk, A. (2021). Analysing the glass ceiling and sticky floor effects in Bangladesh: evidence, extent and elements. SN Business & Economics, 1 (9). https://doi.org/10.1007/s43546-021-00123-z
  12. Grangeiro, R. da R., Rodrigues, M. S., Silva, L. E. N., Esnard, C. (2021). Scientific Metaphors and Female Representativeness in Leadership Positions: a Bibliometric Analysis. Revista Psicologia: Organizações & Trabalho, 21 (1), 1157–1166. https://doi.org/10.5935/rpot/2021.1.19839
  13. Stolz, C., Reinhard, M.-A., Ende, L. (2022). Mean girls, queen bees and iron maidens? Female leadership and accusations of workplace bullying. Open Psychology, 4 (1), 249–264. https://doi.org/10.1515/psych-2022-0127
  14. Howard, D. D. (2023). Gender Leadership Styles in Higher Education: A Transformational Leadership Study. Open Journal of Leadership, 12 (4), 543–561. https://doi.org/10.4236/ojl.2023.124024
  15. Khraban, T. (2022). Social and communication construction of gender identity bywomen serving in the Armed Forces of Ukraine. Social Communications: Theory and PracticeS, 14 (1), 182–195. https://doi.org/10.51423/2524-0471-2022-14-1-6
  16. Wolfram, H. J., Alfermann, D., Athenstaedt, U.; Zimmermann, K. (Ed.) (2020). Gender, Gender Self-perceptions, and Workplace Leadership. Handbook of Labor, Human Resources and Population Economics. Cham: Springer, 1–27. https://doi.org/10.1007/978-3-319-57365-6_22-1
  17. Bian, L., Leslie, S-J., Cimpian, A. (2018). Evidence of bias against girls and women in contexts that emphasize intellectual ability. American Psychologist, 73, 1139–1153. https://doi.org/10.1037/amp0000427
  18. Singer, L., Bilimoria, D., Qammar, H., Shaffer, A. (2019). IDEAL: Institutions Developing Excellence in Academic Leadership. SSRN Electronic Journal. https://doi.org/10.2139/ssrn.3344656
  19. Edmonds, W., Kennedy, T. (2017). An Applied Guide to Research Designs: Quantitative, Qualitative, and Mixed Methods. Sage. https://doi.org/10.4135/9781071802779
  20. Park, S. (2020). Seeking changes in ivory towers: The impact of gender quotas on female academics in higher education. Women’s Studies International Forum, 79, 102346. https://doi.org/10.1016/j.wsif.2020.102346
  21. Sayler, M. F., Pedersen, J., Smith, M. C., Cutright, M. (2017). Hidden leaders: results of the national study of associate deans. Studies in Higher Education, 44 (7), 1119–1129. https://doi.org/10.1080/03075079.2017.1418309
  22. Semela, T., Bekele, H., Abraham, R. (2017). Navigating the river Nile: the chronicle of female academics in Ethiopian higher education. Gender and Education, 32 (3), 328–346. https://doi.org/10.1080/09540253.2017.1400522
  23. Harford, J. (2020). The path to professorship: reflections from women professors in Ireland. Irish Educational Studies, 39 (2), 193–204. https://doi.org/10.1080/03323315.2019.1698445
  24. Neale, J., White, K. (2014). Australasian university management, gender and life course issues. Equality, Diversity and Inclusion: An International Journal, 33 (4), 384–395. https://doi.org/10.1108/edi-05-2013-0024
  25. Peterson, H. (2015). Is managing academics “women’s work”? Exploring the glass cliff in higher education management. Educational Management Administration & Leadership, 44 (1), 112–127. https://doi.org/10.1177/1741143214563897
  26. Renigunta, S., Mohammed, L. A., Amidi, A. (2022). Gender and Styles of Leadership in Higher Education. International Journal of Emerging Issues in Social Science, Arts, and Humanities, 1 (1), 45–51. https://doi.org/10.60072/ijeissah.2022.v1i01.004
  27. Оксамитна, С. (2020). Гендерні відмінності y сфері зайнятості, освіти та навчання в Україні в контексті Угоди про асоціацію. Київ: ГO “Український центр європейської політики”, 34.
  28. Farhan, B. Y. (2022). Women leadership effectiveness: competitive factors and subjective and objective qualities. Cogent Social Sciences, 8 (1). https://doi.org/10.1080/23311886.2022.2140513
  29. Qiu, S., Dooley, L. (2018). Gender differences in leadership style: A study on graduate students’ task and relationship orientations. International Journal on Leadership, 6, 1–13.
  30. Mackay, F. (2020). Dilemmas of an Academic Feminist as Manager in the Neoliberal Academy: Negotiating Institutional Authority, Oppositional Knowledge and Change. Political Studies Review, 19 (1), 75–95. https://doi.org/10.1177/1478929920958306
  31. Peterson, H. (2019). A Women-Only Leadership Development Program: Facilitating Access to Authority for Women in Swedish Higher Education? Social Sciences, 8 (5), 137. https://doi.org/10.3390/socsci8050137
  32. Bhatti, A. & Ali, R. (2021). Women’s Leadership Pathways in Higher Education: Role of Mentoring and Networking. Asian Women, 37, 25–50. https://doi.org/10.14431/aw.2021.9.37.3.25
  33. Hill, L., Wheat, C. (2017). The Influence of Mentorship and Role Models on University Women Leaders’ Career Paths to University Presidency. The Qualitative Report, 22 (8), 2090–2111. https://doi.org/10.46743/2160-3715/2017.2437
  34. Khraban, T., Khraban, M. (2024). Leadership as a precondition for effective learning in the military higher education system. Bulletin of National Defense University of Ukraine, 77 (1), 165–172. https://doi.org/10.33099/2617-6858-2024-77-1-165-172
  35. Khraban, T., Khraban, M. (2024). Media coverage of the impact of the war on gender segregation in the Ukrainian labor market. Sociology: theory, methods, marketing, 2, 65–80, https://doi.org/10.15407/sociology2024.02.65
  36. Grant, M. J., Booth, A. (2009). A typology of reviews: an analysis of 14 review types and associated methodologies. Health Information & Libraries Journal, 26 (2), 91–108. https://doi.org/10.1111/j.1471-1842.2009.00848.x

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-05-31

Як цитувати

Храбан, Т. Є., & Вигівська, О. В. (2024). На шляху до гендерної рівності: жіноче лідерство у секторі вищої освіти. ScienceRise: Pedagogical Education, (2(59), 29–34. https://doi.org/10.15587/2519-4984.2024.303271

Номер

№ 2(59) (2024)

Розділ

Педагогічна освіта

Ліцензія

Авторське право (c) 2024 Tetiana Khraban, Oksana Vyhivska

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.