Аналіз ефективності методики проєктування хмаро орієнтованого середовища дистанційного навчання біології в умовах неформальної освіти
DOI:
https://doi.org/10.15587/2519-4984.2024.303977Ключові слова:
хмаро орієнтовне середовище, дистанційне навчання біології, методика проєктування, факторно-критеріальна модельАнотація
Стаття містить аналіз дослідження щодо проєктування хмаро орієнтованого середовища для дистанційного навчання біології, набуття вчителями досвіду проєктування хмаро орієнтованих середовищ сприяє розвитку дистанційних форм навчання у закладах загальної середньої освіти та широкому впровадженню в освітню практику електронних засобів. При організації дистанційного навчання з природничих наук необхідно врахувати можливості платформи та сервісів для розвитку природничо-наукового мислення учнів, проведення спостереження, лабораторних та практичних досліджень, реалізації експериментальних завдань. Поєднання хмарних сервісів та методики дистанційного навчання біології дозволяє забезпечити візуалізацію біологічних процесів, пошуковий характер діяльності, організувати науково-дослідницькі проєкти на єдиній платформі, використовувати медіаресурси, інтерактивні симулятори, інтегрувати віртуальний зміст з фізичним середовищем та використовувати програми для якісного моніторингу знань. Метою дослідження є розробка методики проєктування вчителями хмаро орієнтованого освітнього середовища для дистанційного навчання біології учнів в умовах неформальної освіти, перевірка її ефективності на основі результатів оцінювання за факторно-критеріальною моделлю та розробка рекомендацій щодо підвищення кваліфікації вчителів з проєктування хмаро орієнтованих середовищ в умовах неформальної освіти. Для досягнення поставленої мети застосовані теоретичні та емпіричні методи, що передбачали вивчення попередніх досліджень у сфері проєктування дистанційних освітніх середовищ та інтеграції хмарних сервісів у навчальний процес. Для аналізу результатів опитування вчителів з фокус-групи використані методи математичної статистики. Ефективність розробленої методики перевірено за факторно-критеріальною моделлю, що включає чотири фактори: організаційний, методичний, процесуальний та змістовний. За допомогою експертного оцінювання ефективності методики було встановлено, що ефективність проєктування хмаро орієнтованого середовища дистанційного навчання біології вчителями біології закладів загальної середньої освіти, які були учасниками фокус групи становить 0,79, що свідчить про високий рівень
Посилання
- Monitorynh yakosti orhanizatsii dystantsiinoho navchannia u zakladakh zahalnoi serednoi osvity (2022). Derzhavna sluzhba yakosti osvity Ukrainy. Available at: https://sqe.gov.ua/diyalnist/monitoringovi-doslidzhennya/monitoring-yakosti-organizacii-dista/
- Lytvynova, S. H. (2016). Teoretyko-metodychni osnovy proektuvannia khmaro oriientovanoho navchalnoho seredovyshcha zahalnoosvitnoho navchalnoho zakladu [Doctoral dissertation].
- Spirin, O. M., Kolos, K. R. (2020). Technology for organization of distance learning for students in quarantine conditions on the basis of the moodle platform. Information Technologies and Learning Tools, 79 (5), 29–58. https://doi.org/10.33407/itlt.v79i5.4090
- Ovcharuk, O. V. (2023). Monitoring the readiness of teachers to use digital tools during the war in Ukraine. Information Technologies and Learning Tools, 98 (6), 52–65. https://doi.org/10.33407/itlt.v98i6.5478
- Shyshkina, M., Nosenko, Yu. (2022). Cloud technologies of open science in the process of continuous training of ICT in education. Physical and Mathematical Education, 37 (5), 69–74. https://doi.org/10.31110/2413-1571-2022-037-5-010
- Vodopian, N. I. (2023). Design of a cloud-oriented environment for distance learning of biology in general secondary education institutions. Innovate Pedagogy, 1 (57), 236–244. https://doi.org/10.32782/2663-6085/2023/57.1.47
- Kukharenko, V. M., Bondarenko, V. V. (2020). Ekstrene dystantsiine navchannia v Ukraini. Kharkiv: Vyd-vo KP "Miska drukarnia", 409.
- Lytvynova, S. (2014). Cloud computing, virtualization, mobility ― the main directions of development of general secondary education of the XXI century. Pedahohika vyshchoi ta serednoi shkoly, 40, 206–213.
- Bykov, Yu., Shyshkina, M. P. (2016). Teoretyko-metodolohichni zasady formuvannia khmaro oriientovanoho seredovyshcha vyshchoho navchalnoho zakladu. Teoriia i praktyka upravlinnia sotsialnymy systemamy, 2, 30–52.
- Vakaliuk, T. A. (2013). Mozhlyvosti vykorystannia khmarnykh tekhnolohii v osviti. Aktualni pytannia suchasnoi pedahohiky. Kherson: Vydavnychyi dim «Helvetyka», 97–99.
- Viina ta osvita. Bryf za rezultatamy doslidzhennia (2024). Kyiv, 38. Available at: https://mon.gov.ua/storage/app/media/news/2024/02/10/Bryf.Viyna.ta.osvita.Dva.roky.povnomasshtabnoho.vtorhnennya.2024.ukr-10.02.2024.pdf
- Ohiienko, O. I. (2012). Dystantsiina pedahohichna osvita: zarubizhnyi ta vitchyznianyi dosvid. Kyiv: Instytut pedahohichnoi osvity i osvity doroslykh NAPN Ukrainy.
- Yelnykova, H. V., Riabova, Z. V. (2008). Monitorynh yak efektyvnyi zasib otsiniuvannia yakosti zahalnoi serednoi osvity v navchalnomu zakladi. Obrii, 1 (26), 5–12.
- Resnik, S. (2022). Toolkit for internal audit of the educational activities of the institution of general secondary education. Academic Notes Series Pedagogical Science, 1 (204), 167–172. https://doi.org/10.36550/2415-7988-2022-1-205-167-172
- Khytko, M., Kulyk, A. (2022). Global experience of development of distance forms of education. Visnyk Dniprovskoi akademii neperervnoi osvity "Publichne upravlinnia ta administruvannia", 1 (2), 72–78.
- Lytvynova, S. H., Vodopian, N. I. (2021). Pidhotovka vchyteliv do proektuvannia khmaro oriientovanoho seredovyshcha dystantsiinoho navchannia v umovakh neformalnoi osvity. Neperervna osvita: aktualni dyskursy. Uzhhorod: ZIPPO. 102–105.
- Marienko, M. (2020). The Current State of using the Cloud-based Systems of Open Science by Teachers of General Secondary Education. Proceedings of the 1st Symposium on Advances in Educational Technology, 2, 466–472. https://doi.org/10.5220/0010932900003364
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Nataliia Vodopian, Svitlana Lytvynova
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
