Як змінилась гра дітей в умовах війни в Україні очима батьків

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4984.2024.311448

Ключові слова:

гра, війна, дошкільники, батьки, травматичний вплив, заклад дошкільної освіти

Анотація

У статті здійснюється аналіз результатів дослідження особливостей ігрової діяльності дітей дошкільного віку в умовах війни в Україні, що проведено у різних регіонах країни, які суттєво відрізняються характеристиками перебігу воєнних дій, життєдіяльності населення, а також формами організації освітнього процесу у закладів дошкільної освіти. Завдання дослідження полягали у: з’ясуванні змін у змісті, видах та організаційних формах ігрової діяльності дітей дошкільного віку в умовах війни за результатами спостережень батьків; визначенні характерних особливостей ігрової діяльності дітей дошкільного віку у загальному та регіональному контексті. Здійснений аналіз результатів проведеного дослідження дає змогу виокремити такі особливості гри дітей дошкільного віку в умовах війни в Україні: 1) домінування різних сюжетів воєнного життя (найчастіше - повітряні тривоги, облаштування бомбосховища та перебування в укритті) та воєнних дій (боротьба з окупантами, захист близьких, допомога постраждалим, робота блокпостів та ін.) у змісті ігрової діяльності дітей із різних регіонів України; 2) переважання серед улюблених іграшок (з-поміж м’яких іграшок, ляльок у дівчат та конструктора LEGO® у хлопчиків) іграшкової зброї, військової техніки, військових роботів, військової будівельної техніки, солдатиків-військових ЗСУ у хлопчиків та м’яких іграшок-обіймашок (собака Хібуки, гусь-обіймусь) у дівчат; 3) набуття гри дітей таких ознак як: - більша емоційність з проявами тривожності, занепокоєності, страху, жорстокості, агресивності, що виявляється у використанні дитиною ненормативної лексики та потребі дитини подолати свої складні емоційні стани завдяки іграшкам-обіймашкам, тематичним м’яким іграшкам та іграшкам-антистресам; - переважно одноосібний характер, на одинці, що, насамперед, зумовлено неможливістю очного відвідування дитиною дитячого садка, взаємодії із однолітками; - здійснення у закритому приміщенні, що характерно як для дітей із міської, так і сільської місцевості; 4) збільшення часу на ігри у гаджетах (телефоні та планшеті), у тому числі, - воєнної тематики

Біографії авторів

Тетяна Євгеніївна Гура, Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Доктор психологічних наук, професор, проректор з наукової роботи та міжнародної діяльності

Oksana Roma, The LEGO Foundation

PhD, Lead Programme Specialist

Посилання

  1. Hazer, L., Gredebäck, G. (2023). The effects of war, displacement, and trauma on child development. Humanities and Social Sciences Communications, 10 (1). https://doi.org/10.1057/s41599-023-02438-8
  2. Garbarino, J., Kostelny, K., Dubrow, N. (1991). No place to be a child: growing up in a war zone. Lexington: Massachusetts Lexington Books, 177.
  3. Farajallah, I. (2022). Continuous Traumatic Stress in Palestine: The Psychological Effects of the Occupation and Chronic Warfare on Palestinian Children. World Social Psychiatry, 4 (2), 112–120. https://doi.org/10.4103/wsp.wsp_26_22
  4. Macksoud, M. S., Aber, J. L. (1996). The War Experiences and Psychosocial Development of Children in Lebanon. Child Development, 67 (1), 70–88. https://doi.org/10.1111/j.1467-8624.1996.tb01720.x
  5. Manzanero, A. L., Crespo, M., Barón, S., Scott, T., El-Astal, S., Hemaid, F. (2017). Traumatic Events Exposure and Psychological Trauma in Children Victims of War in the Gaza Strip. Journal of Interpersonal Violence, 36 (3-4), 1568–1587. https://doi.org/10.1177/0886260517742911
  6. Scharpf, F., Saupe, L., Crombach, A., Haer, R., Ibrahim, H., Neuner, F. et al. (2022). The network structure of posttraumatic stress symptoms in war‐affected children and adolescents. JCPP Advances, 3 (1). https://doi.org/10.1002/jcv2.12124
  7. Punamäki, R.-L., Qouta, S. R., Peltonen, K. (2017). Family systems approach to attachment relations, war trauma, and mental health among Palestinian children and parents. European Journal of Psychotraumatology, 8 (7). https://doi.org/10.1080/20008198.2018.1439649
  8. Tol, W. A., Song, S., Jordans, M. J. D. (2013). Annual Research Review: Resilience and mental health in children and adolescents living in areas of armed conflict – a systematic review of findings in low‐ and middle‐income countries. Journal of Child Psychology and Psychiatry, 54 (4), 445–460. https://doi.org/10.1111/jcpp.12053
  9. Thabet, A. A. M., Thabet, S. S. (2017). Coping With Trauma Among Children in South of Gaza Strip. Psychology and Cognitive Sciences, 3 (2), 36–47. https://doi.org/10.17140/pcsoj-3-122
  10. Warren, Z., Etcoff, N., Wood, B., Taylor, C., Marci, C. D. (2009). Preservation of differences in social versus non-social positive affect in children exposed to war. The Journal of Positive Psychology, 4 (3), 234–242. https://doi.org/10.1080/17439760902819576
  11. Bankova, P. (2017). Children play war. The Belogradchik Journal for Local History, Cultural Heritage and Folk Studies, 8 (1), 113–132.
  12. Caillois, R. (2001). Man, Play, and Games. University of Illinois Press, 224.
  13. Eisen, G. (1990). Children and Play in the Holocaust: Games among the Shadows. University of Massachusetts Press, 168.
  14. Feldman, D. (2019). Children’s Play in the Shadow of War. American Journal of Play, 11 (3), 288–307.
  15. Heikkilä, M. (2021). Boys, weapon toys, war play and meaning-making: prohibiting play in early childhood education settings? Early Child Development and Care, 192 (11), 1830–1841. https://doi.org/10.1080/03004430.2021.1943377
  16. Hyder, T. (2005). War, conflict and play Maidenhead. Open University Press, 113.
  17. Diane, L. E., Carlsson-Paige, N. (2006). The War Play Dilemma: What Every Parent and Teacher Needs to Know. Teachers College Press, 124.
  18. Heizinha, Y. (1994). Homo Ludens. Kyiv: Osnovy, 250.
  19. Gura, T., Roma, O. (2023). Children’s play during wartime in Ukraine from the preschool teacher’s perspective. ScienceRise: Pedagogical Education, 1 (52), 17–22. https://doi.org/10.15587/2519-4984.2023.275023
  20. Omelchenko, I., Kobylchenko, V. (2022). The phenomenon of a favourite toy in the structure of communicative activities of preschoolers with mental developmental delay. Psychology and Personality, 1, 115–130. https://doi.org/10.33989/2226-4078.2022.1.252061
  21. Lutsiv, N. V. (2020). State, problems and prospects of the children’s toys market development in Ukraine. Herald of Lviv University of Trade and Economics. Technical Sciences, 23, 180–186. https://doi.org/10.36477/2522-1221-2020-23-24

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-09-19

Як цитувати

Гура, Т. Є., & Roma, O. (2024). Як змінилась гра дітей в умовах війни в Україні очима батьків. ScienceRise: Pedagogical Education, (3(60), 47–53. https://doi.org/10.15587/2519-4984.2024.311448

Номер

№ 3(60) (2024)

Розділ

Педагогічна освіта

Ліцензія

Авторське право (c) 2024 Tetiana Gura, Oksana Roma

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.