Дискурсивні особливості опису мовленнєвих порушень у сучасній науковій літературі

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4984.2024.318997

Ключові слова:

дискурс-аналіз, мовленнєві порушення, логопедія, термінологія, комунікативні стратегії, міждисциплінарна комунікація

Анотація

Стаття присвячена аналізу дискурсивних особливостей опису мовленнєвих порушень у сучасній науковій літературі. У дослідженні акцентується увага на важливості термінологічної точності, структурованості та стилістичної адаптивності наукових текстів, які спрямовані на опис мовленнєвих порушень і корекційної роботи в логопедичній практиці. Основою роботи став якісний дискурс-аналіз текстів, відібраних із рецензованих українських фахових видань, опублікованих протягом останніх п’яти років. Метою дослідження є визначення ключових характеристик, що впливають на сприйняття та ефективність використання таких текстів науковцями, практиками й фахівцями суміжних галузей.

Аналіз структури, термінології, жанрових та стилістичних особливостей текстів дозволив виявити низку викликів і тенденцій у сучасній логопедичній літературі. Зокрема, дослідження виявило суттєві відмінності у використанні термінів, що нерідко створює бар’єри для міждисциплінарної співпраці. Відзначено також недостатню адаптацію багатьох текстів для потреб практиків, що ускладнює їх використання у реальній професійній діяльності. Жанровий аналіз продемонстрував розрив між теоретичними дослідженнями, які часто не містять конкретних рекомендацій, та емпіричними роботами, які фокусуються на вузьких аспектах без узагальнень.

Запропоновано низку рекомендацій для вдосконалення наукових текстів, які включають стандартизацію термінології, інтеграцію практичних прикладів, спрощення стилю викладу та адаптацію змісту до різних категорій аудиторії. Удосконалення дискурсивних стратегій сприятиме підвищенню ефективності міждисциплінарної комунікації, поліпшенню якості навчальних матеріалів і розширенню практичного застосування наукових досліджень у сфері логопедії. Результати дослідження можуть бути використані для розробки методичних рекомендацій, що забезпечать інтегративний підхід до вирішення завдань логопедичної науки

Біографія автора

Вікторія Валеріївна Апухтіна, Запорізький національний університет

Доктор філософії, старший викладач

Кафедра соціальної педагогіки та спеціальної освіти

Посилання

  1. Ivanenko, I. (2014). Analiz ukrainskoi lohopedychnoi terminosystemy. Komparatyvni doslidzhennia slovianskykh mov i literatur. Pamiati akademika Leonida Bulakhovskoho, 25, 47–52.
  2. Palatovska, O. (2021). Arkhitektonika suchasnoho ukrainskoho naukovoho dyskursu. Linhvistychni doslidzhennia, 55, 175–179. http://doi.org/10.34142/23127546.2021.55.16
  3. Biriukova, V., Korniiets, K. (2020). Lohopedychnyi tekst yak aktyvizator intelektualnoi diialnosti dytyny. Ukrainskyi svit u naukovykh paradyhmakh, 7, 158–160.
  4. Grinenko, I. V., Koval, A. H. (2020). Discourse analysis as a sign of the language code in the society. Scientific Notes of Taurida National V.I. Vernadsky University, Series Philology. Social Communications, 3, 111–118. https://doi.org/10.32838/2663-6069/2020.3-3/18
  5. Imafuku, R., Saiki, T., Woodward-Kron, R. (2022). Revisiting discourse analysis in medical education research. International Journal of Medical Education, 13, 138–142. https://doi.org/10.5116/ijme.6278.c1b7
  6. Cowperthwaite, E. (2023). Situational and systemic dialogues around «Selective Mutism»: An exploration of discourse among Educational Psychologists, Speech & Language Therapists and Secondary Teachers. [Doctoral dissertation; Cardiff University].
  7. Armstrong, E., Hersh, D. (2024). Speaking Up and Being Heard: The Importance of Functional Communication and Discourse Principles in Aphasia Intervention. Seminars in Speech and Language, 4 5(4), 356–367. https://doi.org/10.1055/s-0044-1788981
  8. Tracy, K. (2005). Discourse analysis in communication. The Handbook of Discourse Analysis, 725–749. https://doi.org/10.1002/9780470753460.ch38
  9. Humeniuk, O., Patsula, I., Pavliuk, A. (2022). Psychological and pedagogical characteristics of children with general speech development and the role of psychological and pedagogical characteristics in the organization of the corrective and developmental process with children. Prospects and innovations of science, 9 (14), 113–126. https://doi.org/10.52058/2786-4952-2022-9(14)-113-126
  10. Chernichenko, L. (2022). Correction of speech disorders in preschool children by logorithmic. Acta Paedagogica Volynienses, 1 (1), 234–238. https://doi.org/10.32782/apv/2022.1.1.37
  11. Melnychuk, I. (2019). Interactive technologies in training future speech therapists. Mountain School of Ukrainian Carpaty, 20, 102–105. https://doi.org/10.15330/msuc.2019.20.102-105
  12. Orlenko, I. M., Balbuza, O. M., Asieieva, Yu. O. (2023). Determining the characteristics of communication of preschoolers with speech disorders. Habitus, 50, 52–57. https://doi.org/10.32782/2663-5208.2023.50.9
  13. Lukianenko, A. (2021). Teoretychnyi aspekt intehratyvnoi medyko-psykholoho-pedahohichnoi dopomohy osobam iz porushenniamy movlennia orhanichnoho henezu. Osvita osib z osoblyvymy potrebamy: shliakhy rozbudovy, 19, 69–83.
  14. Nemeriuk, Yu. (2024). Readiness of specialists for a remote format of corrective work with children who have speech disorders as a consequence of ptsd in wartime. Prospects and innovations of science, 4 (38), 965–976. https://doi.org/10.52058/2786-4952-2024-4(38)-965-976
  15. Grigoreva, I., Makarenko, I., Makhukova, T. (2020). Organization of Speech Therapy Practice in the System of Training Competitive Specialists in the Field of Special Education. Bulletin of Luhansk Taras Shevchenko National University, 5 (336), 77–87. https://doi.org/10.12958/2227-2844-2020-5(336)-77-87
  16. Mamicheva, O., Nemeriuk, Yu. (2024). Psychocorrection of speech disorders in children with post-traumatic stress disorder: challenges and opportunities. Education of Persons With Special Needs: Ways of Development, 1 (24), 149–163. https://doi.org/10.33189/epsn.v1i24.245
  17. Pronina, O., Dehtiar, V. (2021). Using neural networks to correct speech defects in children. Computer-integrated technologies: education, science, production, 44, 127–133. https://doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-44-20
  18. Matveieva, N. (2019). The factors of the impact on speech disorders in primary school children. Educational space of Ukraine, 17, 153–159. https://doi.org/10.15330/esu.1.153-159
  19. Lastochkina, O., Lytvynenko, V., Buhaienko, T. (2020). Current issues of professional training of future speech therapist. Humanities Science Current Issues, 2 (32), 146–151. https://doi.org/10.24919/2308-4863.2/32.214688
  20. Soroka, L., Oros, M. (2024). The effect of early intervention on the prediction of cognitive abilities in children with speech delay. Prospects and innovations of science, 6 (40), 1314–1325. https://doi.org/10.52058/2786-4952-2024-6(40)-1314-1325
  21. Shapochka, K. A., Trubaieva, K. A. (2022). To the question of identifying the concept of psychological correction of speech. Scientific Bulletin of KSU Series Psychological Sciences, 2, 117–123. https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2022-2-16
  22. Kryvenko, K. (2023). To the problem of studying sound pronunciation correction in children with cleft lip and palate failure using information technologies. Education of Persons With Special Needs: Ways of Development, 1 (22), 14–32. https://doi.org/10.33189/epsn.v1i22.218
  23. Halushchenko, V. I. (2020). Features of implementation of tasks for development of emotional vocabulary in children with speech disorders in quarantine. Actual problems of the correctional education, 59–67. https://doi.org/10.32626/2413-2578.2020-16.59-67
  24. Bystranivska, O. S. (2021). Features of the complex approach to the correction of the junior school children’s speech disorders. Innovate Pedagogy, 2 (31), 93–96. https://doi.org/10.32843/2663-6085/2021/31-2.17
  25. Nikolaiesku, I., Bondar, V., Maryniaka, R. (2024). Osoblyvosti formuvannia movlennievoho rozvytku ditei starshoho doshkilnoho viku. Visnyk nauky ta osvity, 10 (28), 1060–1070. https://doi.org/10.52058/2786-6165-2024-10(28)-1060-1070
  26. Kupina, I. O., Radchenia, I. V., Tytarenko, L. I. (2023). Training of future teachers of primary grades to work with students with speech disabilities. Innovate Pedagogy, 1 (67), 197–200. https://doi.org/10.32782/2663-6085/2023/67.1.43
  27. Syzko, H. I., Anastasova, N. M. (2019). Psykholoho-pedahohichni aspekty formuvannia profesiinoi kompetentnosti spetsialnoho pedahoha. Naukovyi chasopys NPU imeni M. P. Drahomanova. Seriia 19. Korektsiina pedahohika ta spetsialna psykholohiia, 38, 201–207.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-30

Як цитувати

Апухтіна, В. В. (2024). Дискурсивні особливості опису мовленнєвих порушень у сучасній науковій літературі. ScienceRise: Pedagogical Education, (4(61), 48–53. https://doi.org/10.15587/2519-4984.2024.318997

Номер

№ 4(61) (2024)

Розділ

Педагогічна освіта

Ліцензія

Авторське право (c) 2024 Viktoriia Apukhtina

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.