Історичні віхи української логопедії: від витоків до сучасності
DOI:
https://doi.org/10.15587/2519-4984.2025.337636Ключові слова:
логопедія, мовленнєві порушення, спеціальна освіта, історія логопедії, логопедична допомога, особи з особливими освітніми потребамиАнотація
Мета дослідження полягає в історико-педагогічному аналізі становлення та розвитку логопедичної допомоги в Україні, з урахуванням соціокультурних змін, трансформацій у системі освіти та впливу міжнародного досвіду. Акцент зроблено на виявленні ключових етапів інституційного оформлення логопедії як галузі наукового знання та напряму фахової підготовки, а також на окресленні сучасних тенденцій у логопедичній практиці.
Методологічну основу становлять принципи історизму, системності, міждисциплінарності, що дозволяють розглядати логопедію як комплексне явище, що розвивалося на перетині медицини, психології, педагогіки. Застосовано сукупність наукових методів, зокрема: історико-порівняльний, структурно-функціональний, аналіз нормативно-правових актів, наукових публікацій українських дослідників у галузі спеціальної педагогіки. Джерельну базу склали архівні матеріали, освітні програми, наукові праці, статистичні звіти та хронологічні огляди розвитку дефектологічної освіти в Україні.
У результаті дослідження виокремлено основні періоди розвитку логопедичної допомоги: від античності до початку ХХ ст., радянський (1920–1991 рр.) та незалежний український етап (від 1991 р. до сьогодення). Охарактеризовано внесок ключових постатей, зокрема І. Сікорського, І. Дьоміної, Є. Соботович, О. Гопіченко, у формування теоретико-методичних основ логопедії. Проаналізовано інституціалізацію логопедичної освіти: відкриття кафедр логопедії в педагогічних університетах, створення лабораторій логопедії в системі НАПН України, розроблення спеціальних освітніх програм. Визначено роль міжнародної співпраці, зокрема інтеграції у європейський освітній простір, у трансформації української логопедії та переосмисленні професійної ідентичності логопеда.
Історичний розвиток логопедичної допомоги в Україні засвідчує її поступове становлення як окремої науково-практичної галузі. Від емпіричних форм допомоги до сучасної системи науково обґрунтованої логопедичної освіти і практики – цей шлях був зумовлений численними викликами, соціальними потребами та міждисциплінарними пошуками. Сучасна логопедія в Україні активно орієнтується на європейські стандарти, впроваджує інноваційні підходи до діагностики та корекції мовленнєвих порушень, забезпечує високий рівень підготовки фахівців. Дослідження історичних засад розвитку логопедії дає змогу глибше осмислити здобутий досвід і використати його для стратегічного планування подальшого розвитку логопедичної допомоги в контексті нових викликів сучасного суспільства
Посилання
- Korniev, S. I. (2009). Problemy korektsiinoi pedahohiky u tvorchii spadshchyni I. O. Sikorskoho. [Extended Abstract of Doctoral Thesis; National Pedagogical Dragomanov University].
- Kovalchuk, Zh. M. (2020). Stanovlennia ta rozvytok teoretychnykh zasad lohopedii v Ukraini (druha polovyna XX stolittia –pochatok XXI stolittia). [Doctoral Dissertation; Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University].
- Bondar, V., Zolotoverkh, V. (2004). Interpretatsiia evoliutsii spetsialnoi osvity: zarodzhennia, stanovlennia, rozvytok (do desiatyrichchia Instytutu spetsialnoi pedahohiky APN Ukrainy). Defektolohiia, 1, 2–10.
- Sobotovych, Ye. F.(2015). Vybrani pratsi z lohopedii. Kyiv, 305.
- Sheremet, M. K., Martynenko, I. V. (2006). Khrestomatiia z lohopedii. Kyiv: KNH, 360.
- Bernyk, T. L. (2006). Rozvytok dyferentsiiovanykh form lohopedychnoi dopomohy ditiam z vadamy movlennia v Ukraini (1945–2000). [Extended abstract of PhD thesis; Mykola Yarmachenko Institute of Special Education and Psychology].
- Potapenko, O. M. (2010). Teoriia i praktyka pidhotovky lohopedychnykh kadriv v Ukraini (druha polovyna XX stolittia). [PhD Dissertation; National Pedagogical Dragomanov University].
- Fedorenko, S. V. (2012). Stanovlennia ta rozvytok vitchyznianoi tyflopedahohiky. [Doctoral Dissertation; National Pedagogical Dragomanov University].
- Lyndinа, Y. (2024). Formation and development of the system of training speech therapy personnel (late XIX – early XXI century). ScienceRise: Pedagogical Education, 1 (58), 8–14. https://doi.org/10.15587/2519-4984.2024.298564
- Shevchenko, V. M. (2006). Vynyknennia i rozvytok v Ukraini spetsialnykh shkil dlia hlukhonimykh v druhii polovyni XXIX – pochatku XX stolittia. [Extended Abstract of PhD Thesis; National Pedagogical Dragomanov University].
- Lyndina, Y. (2021). Historical information on speech therapy: ancient world. Scientific Papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical Sciences, 1 (1), 34–40. https://doi.org/10.31494/2412-9208-2021-1-1-34-40
- Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv vyshchykh orhaniv vlady ta orhaniv derzhavnoho upravlinnia Ukrainy /TsDAVOV/. F.166. Op.2. Spr. 1706. Ark.71-72.
- Dopomizhni shkoly (1940). Zbirka dyrektyvnykh materialiv pro shkoly z osoblyvym rezhymom: dopomizhni, hlukhonimykh i slipykh. Kyiv.
- Kozynets, O. V. (2015). Problemy korektsiinoi pedahohiky u tvorchii spadshchyni Rudolfa Henrikhovycha Kraievskoho. [Extended Abstract of PhD Thesis; National Pedagogical Dragomanov University].
- Suprun, M. (2005). Korektsiine navchannia uchniv dopomizhnykh zakladiv osvity: vytoky, stanovlennia ta rozvytok (druha polovyna XXIX – persha polovyna XX st.). Kyiv: Vyd-vo Palyvoda A. V.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Yevheniia Lyndina, Svitlana Fedorenko

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.




