Взаємодія спеціального педагога та батьків дитини з особливими освітніми потребами у процесі психолого-педагогічного супроводу в інклюзивному просторі

Анотація

У статті розглядається проблема побудови ефективної взаємодії між спеціальним педагогом та батьками дитини з особливими освітніми потребами, що є необхідної умовою психолого-педагогічного супроводу в інклюзивному освітньому середовищі. Актуальність дослідження зумовлена реформуванням системи освіти в Україні щодо закономірностей інклюзивного навчання та доцільністю створення ефективних способів взаємодії учасників освітнього процесу. Здійснено аналіз психологічних умов, що забезпечують оптимальну співпрацю педагогів з батьками. Визначено основні проблеми у комунікації та способи їх подолання. Приділяється особлива увага психоемоційній безпеці батьків як передумові, що визначає їх готовність до комунікації з педагогами. Розкрито важливі аспекти компетентнісного підходу щодо організаційних особливостей психолого-педагогічного супроводу. А це обумовлює не лише супровід самої дитини, а й системну підтримку сім’ї у прийнятті особливостей розвитку дитини та формуванні раціональних виховних стратегій. Представлено різні моделі психолого-педагогічної підтримки у системі інклюзивного навчання. З’ясовано організаційні та методичні засади супроводу, що враховують потреби як дитини, так і її сім’ї. Акцентовано увагу на необхідності професійної підготовки майбутніх педагогів до роботи з батьками дітей з особливими потребами, формування у них фахових та спеціальних компетенцій. На основі результатів аналізу виокремлено ключові принципи побудови партнерських стосунків педагогами та сім'ями, що сприяють оптимізації освітнього процесу та забезпечують цілісність супроводу дитини в різних середовищах її життєдіяльності