Навчальні платформи як засіб формування математичної компетентності учнів старшої школи

Автор(и)

  • Валентин Валерійович Риндюк Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Україна https://orcid.org/0009-0008-1026-4401

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4984.2026.350989

Ключові слова:

математична компетентність, навчальні платформи, цифрове освітнє середовище, GeoGebra, Moodle, Desmos, формувальне оцінювання, діяльнісний підхід, старша школа, математична освіта

Анотація

У статті представлено результати теоретичного дослідження педагогічного потенціалу освітніх платформ у формуванні математичної компетентності учнів старших класів. Під час дослідження було виявлено, що інтерактивна візуалізація, динамічне моделювання, адаптивність навчального середовища, діагностичне тестування та персоналізація траєкторій навчання є ключовими педагогічними можливостями освітніх платформ, які потенційно сприяють розвитку компетентнісних навичок, а також створюють умови для ефективного використання платформи. Основними з цих умов є активне спрямування навчальних завдань, проблемно-орієнтований характер діяльності, поєднання індивідуальної та групової роботи, впровадження цифрових інструментів у структуру уроку та власне методична підготовка вчителя. У ході роботи було визначено напрямки найбільш доцільного застосування освітніх платформ у навчанні математики, зокрема організація дослідницької діяльності, вирішення прикладних задач та підтримка мислення та рефлексії учнів. Наукова новизна дослідження полягає в організації педагогічного потенціалу освітніх платформ у контексті формування математичної компетентності старшокласників, а також у теоретичному обґрунтуванні умов їх ефективного застосування. Результати можуть слугувати основою для подальших емпіричних досліджень та розробки методичних рекомендацій щодо використання цифрових платформ у математичній освіті старшої школи

Біографія автора

Валентин Валерійович Риндюк, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

Аспірант

Кафедра «Алгебри і методики навчання математики»

Посилання

  1. Ministerstvo osvity i nauky Ukrainy. (2016). Nova ukrainska shkola: kontseptualni zasady reformuvannia serednoi osvity. Kyiv. Available at: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf
  2. Pro deiaki pytannia derzhavnykh standartiv povnoi zahalnoi serednoi osvity (2020). Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy No. 898. 30.09.2020. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-2020-%D0%BF
  3. Cherepukhin, M. (2025). The use of the online calculator «GeoGebra» in mathematics lessons. Rozvytok profesiinoi osvity v umovakh viiny, povoiennoho vidnovlennia ta yevropeiskoi intehratsii Ukrainy, 777–783. Available at: https://conference.ivet.edu.ua/index.php/1/article/download/545/519/1540
  4. Khrushch, L., Lototskyi, V. (2019). Application of the geogebra program for the organization of educational and cognitive pupil’s activities. Mountain School of Ukrainian Carpaty, 20, 19–27. https://doi.org/10.15330/msuc.2019.20.19-27
  5. Husak, L., Radzihovska, L., Hrynchuk, T. (2024). Using the geogebra environment in the mathematical trainingof economic students. Modern Information Technologies and Innovation Methodologies of Education in Professional Training Methodology Theory Experience Problems, 70, 24–34. https://doi.org/10.31652/2412-1142-2023-70-24-34
  6. Hoyles, C. (2018). Transforming the mathematical practices of learners and teachers through digital technology. Research in Mathematics Education, 20 (3), 209–228. https://doi.org/10.1080/14794802.2018.1484799
  7. Engelbrecht, J., Borba, M. C. (2023). Recent developments in using digital technology in mathematics education. ZDM – Mathematics Education, 56 (2), 281–292. https://doi.org/10.1007/s11858-023-01530-2
  8. Digital Education Action Plan (2021–2027): Resetting education and training for the digital age (2020). European Commission. Available at: https://education.ec.europa.eu/sites/default/files/document-library-docs/deap-factsheet-sept2020_en.pdf
  9. Gurmu, F., Tuge, C., Hunde, A. B. (2024). Effects of GeoGebra-assisted instructional methods on students’ conceptual understanding of geometry. Cogent Education, 11 (1). https://doi.org/10.1080/2331186x.2024.2379745
  10. Selimi, A., Saracevic, M., Useini, A. (2020). Impact of Using Digital Tools in High School Mathematics: A Case Study in North Macedonia. Universal Journal of Educational Research, 8 (8), 3615–3624. https://doi.org/10.13189/ujer.2020.080838
  11. Drijvers, P. H. M.; Cho, S. J. (Ed.) (2015). Digital technology in mathematics education: Why it works (or doesn’t). Selected Regular Lectures from the 12th International Congress on Mathematical Education. Springer, 135–151. http://doi.org/10.1007/978-3-319-17187-6_8
  12. Hoyles, C., Lagrange, J.-B. (Eds.) (2010). Mathematics Education and Technology – Rethinking the Terrain. Springer, 450. http://doi.org/10.1007/978-1-4419-0146-0
  13. Psycharis, S., Chalatzoglidis, G., Kalogiannakis, M. (2013). Moodle as a learning environment in promoting conceptual understanding for secondary school students. Eurasia Journal of Mathematics, Science and Technology Education, 9 (1), 11–21. http://doi.org/10.12973/eurasia.2013.912a
  14. Tong, D. H., Uyen, B. P., Diem Kieu, H. T., Ngan, L. K. (2021). The effectiveness of using GeoGebra software in mathematics classrooms: A case study of teaching continuous functions in high schools. Journal of Hunan University Natural Sciences, 48 (9), 256–268. Available at: https://jonuns.com/index.php/journal/article/view/742
  15. Munyaruhengeri, J. P. A., Umugiraneza, O., Ndagijimana, J. B., Hakizimana, T. (2025). Exploring Teachers’ Perceptions of GeoGebra’s Usefulness for Learning Limits and Continuity: A Gender Perspective. Social Sciences & Humanities Open, 11, 101412. https://doi.org/10.1016/j.ssaho.2025.101412
  16. Pavlova, N. (2024). Tsyfrove osvitnie seredovyshche u konteksti tsyfrovizatsii osvity. SCIENTIA. Zagreb, 72–75. Available at: https://previous.scientia.report/index.php/archive/article/view/1988
  17. Bykov, V. Yu., Burov, O. Yu. (2020). Digital learning environment: new technologies and requirements for knowledge students. Suchasni informatsiini tekhnolohii ta innovatsiini metodyky navchannia v pidhotovtsi fakhivtsiv: metodolohiia, teoriia, dosvid, problemy, 55, 11–25. https://doi.org/10.31652/2412-1142-2020-55-11-22
  18. Matiash, O., Ryndiuk, V. (2025). Using digital learning platforms in mathematics education: the experience of Denmark. Scientific innovations and advanced technologies, 2 (42), 1503–1514. https://doi.org/10.52058/2786-5274-2025-2(42)-1503-1514
  19. Matiash, O., Panasenko, O., Horiashyn, A. (2023). Learning platforms in the training of future mathematics teachers: analysis of foreign experience. ScienceRise: Pedagogical Education, 4 (55), 9–14. https://doi.org/10.15587/2519-4984.2023.284676
  20. Matiash, O., Ryndiuk, V. (2023). Teaching mathematics with the use of digital learning platforms: analysis of foreign experience. Physical and Mathematical Education, 38 (3), 43–49. https://doi.org/10.31110/2413-1571-2023-038-3-006
  21. Ryndiuk, V. (2024). Teaching mathematics using digital learning platforms: analysis of local experience. Dydaktyka Matematyky: Teoriia, Dosvid, Innovatsii, 1, 72–80. https://doi.org/10.31652/3041-2277-2024-1-72-80

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-02-26

Як цитувати

Риндюк, В. В. (2026). Навчальні платформи як засіб формування математичної компетентності учнів старшої школи . ScienceRise: Pedagogical Education, (1 (66), 4–10. https://doi.org/10.15587/2519-4984.2026.350989

Номер

№ 1 (66) (2026)

Розділ

Педагогічна освіта

Ліцензія

Авторське право (c) 2026 Valentyn Ryndiuk

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons Attribution 4.0 International License для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3. Автори мають право зберігати остаточну прийняту версію статті в інституційному, тематичному або будь-якому іншому репозитарії з метою забезпечення видимості та доступності.