Гуманітарна підготовка як ресурс професійної ефективності майбутнього менеджера
DOI:
https://doi.org/10.15587/2519-4984.2026.352715Ключові слова:
гуманітарне знання, критеріальний аналіз, гуманітарна підготовка, гуманітарна освіта, гуманітарна компетентністьАнотація
Соціально-психологічний та соціокультурний підходи є необхідною умовою для розгляду особистості, і водночас, морально-етичним підґрунтям її духовних цінностей. Це зумовлює необхідність докорінного перегляду підходів до підготовки управлінських кадрів. Особливої актуальності набуває розвиток індивідуально-особистісного потенціалу майбутніх фахівців.
Запорукою успіху сучасного керівника, з одного боку є засвоєння базових основ ведення бізнесу, з іншого – серйозна світоглядна позиція, стратегічне мислення, усвідомлення сучасних соціальних реалій. У зв’язку з цим професійна підготовка менеджерів має бути спрямована на формування соціально-культурних та економічних поглядів фахівців, глибокого осмислення законів психологічної поведінки людей. У сфері професійної діяльності психологічний фактор часто набуває домінуючого значення.
Перевагами управлінської діяльності є здатність керівника до системного аналітичного та творчого мислення в процесі прийняття рішення у нестандартних ситуаціях, знаходження ефективних шляхів у розв’язанні практичних завдань, готовність до ділової комунікації для забезпечення партнерських взаємовідносин тощо.
Проведений аналіз змісту професійної підготовки управлінських кадрів дозволив зробити висновки, що суттєвим впливовим чинником формування готовності до управлінської діяльності є освітні компоненти ОПП «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності» соціально-гуманітарного спрямування, які складають основу когнітивного компонента.
У статті обґрунтовано актуальність гуманітарного знання у розвитку інтегральної компетентності (ІК), зокрема, здатність розв’язувати складні практичні задачі та проблеми, які характеризуються комплексністю і невизначеністю умов у сфері менеджменту і передбачають застосування теорій та методів соціальних та поведінкових наук, а також особистісні якості; визначено основні підходи щодо дослідження професійної спрямованості та морально-етичних цінностей майбутніх фахівців. У ході експериментальної роботи здійснено критеріальний аналіз та визначено основні рівні сформованості соціально-гуманітарної підготовки, як складової професійної готовності, розкрито діагностичні методики, застосовано методи математичної статистики у соціально-педагогічних дослідженнях для аналізу отриманих даних
Посилання
- Cherusheva, H. B., Parkhomenko, V. V. (2023). Ekonomichna kultura ta profesiina etyka. Kyiv: NASOA, 169.
- Fedorov, I. V. (2025). The role of humanitarian knowledge in the development of a globally oriented person. Spirituality of a personality: methodology, theory and practice, 1 (1 (111)), 195–203. https://doi.org/10.33216/2220-6310/2025-111-1-195-203
- Luzik, E. (2006). Humanitarna osvita v protsesi pidhotovky spetsialistiv profilnykh VNZ Ukrainy: problemy ta perspektyvy. Filosofiia osvity, 2 (4), 266–275.
- Andrushchenko, V., Mykhalchenko, M. (2005). Humanizm i humanitaryzm: spilne i spetsyfichne. Vyshcha osvita, 4, 5–12.
- Ball, H. O. (2003). Suchasnyi humanizm i osvita: sotsialno-filosofski ta psykholoho-pedahohichni aspekty. Rivne: Lista-M, 128.
- Bekh, I. D. (2008). Vykhovannia osobystosti. Kyiv: Lybid, 848.
- Maksymenko, S. D. (2006). Heneza zdiisnennia osobystosti. Kyiv: TOV «KMM», 256.
- Karamushka, L. M., Moskalov, M. V. (2011). Psykholohichni umovy pidhotovky maibutnikh menedzheriv do upravlinnia zminamy v orhanizatsii. Kyiv: Prosvita.
- Denysenko, N. (2011). Pryntsypy humanizatsii osvity u protsesi profesiinoi pidhotovky menedzheriv orhanizatsii u vyshchykh navchalnykh zakladakh. Osvita Rehionu. Politolohiia Psykholohiia Komunikatsii, 1.
- Mandryk-Melnychuk М. (2025). Training of human resource managers for healthcare system management. Public Administration: Concepts, Paradigm, Development, Improvement, 12, 101–108. https://doi.org/10.31470/2786-6246-2025-12-101-108
- Koil, D. (2023). Kulturnyi kod. Sekrety uspishnoi vzaiemodii v komandi. Kyiv: Nash Format, 208.
- Daft, R. L. (2018). The Leadership Experience. Boston: Cengage Learning, 624.
- Catelly, Y. M. (2010). Raising Stakeholders’ Awareness of the Need for Soft Skills in the Tertiary Engineering Education Curriculum. Synergy, 6 (1), 41–56.
- Lippman, L. H., Ryberg, R. Carney, R., Moore, K. A. (2017). Workforce connections: key «soft skills» that foster youth workforce success: toward a consensus across fields. Washington: Child Trends.
- Gutsolyak, O. (2012). Humanitarian role of training as a component of the formation of future experts in the higher technical education. Problemy ta perspektyvy formuvannia natsionalnoi humanitarno-tekhnichnoi elity, 32-33 (36–37), 46–55. Available at: https://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/13405
- Parkhomenko, V. V. (2014). Kryterialno-rivnevyi analiz ekonomichnoi kultury. Visnyk Chernihivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni T. H. Shevchenka., 122. Seriia: Pedahohichni nauky.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Galyna Cherusheva, Viktoriya Parkhomenko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons Attribution 4.0 International License для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Автори мають право зберігати остаточну прийняту версію статті в інституційному, тематичному або будь-якому іншому репозитарії з метою забезпечення видимості та доступності.
