Етичні ризики адаптивних систем e-learning на основі штучного інтелекту та концептуальна модель їх мінімізації у вищій школі

Анотація

У статті розглянуто етичні ризики, які викликані впровадження адаптивних систем e-learning на основі штучного інтелекту. Це відноситься до практики вищої школи. Переваги персоналізації навчання очевидні, але річ у тому що, їх інтеграція в освітній процес не є нейтральною з етичної точки зору. Якщо проаналізувати то, поява нових дидактичних можливостей викликає нові складні питання. Мова йде про захист персональних даних, ризики алгоритмічної упередженості та поступового зниження ролі викладача у прийнятті педагогічних рішень. Також сюди можемо віднести зміну характеру взаємодії між учасниками освітнього процесу. Окрему увагу привертає проблема формування залежності студентів від технологічних рішень. Вона часто недооцінюється у сучасних дослідженнях. На основі аналізу міжнародних документів (Рекомендації ЮНЕСКО щодо етики штучного інтелекту, GDPR) й сучасних наукових праць у галузі цифрової педагогіки уточнено поняття «етичний ризик адаптивної системи e-learning» та запропоновано його класифікацію за чотирма групами: ризики приватності й безпеки даних, алгоритмічного упередження, зниження автономії суб'єктів освітнього процесу та ризики освітньої нерівності. Методологічну основу дослідження становлять теоретичний аналіз, порівняльне узагальнення міжнародного досвіду, концептуальне моделювання педагогічних умов та принципів етично вивіреного використання штучного інтелекту у вищій освіті. Розроблено чотирьохетапну концептуальну модель мінімізації етичних ризиків адаптивних систем e-learning, що включає: етичний аудит і ризик-орієнтований аналіз, педагогічне налаштування алгоритмів та навчального контенту, формування цифрово-етичної компетентності учасників освітнього процесу, а також впровадження системи безперервного моніторингу й зворотного зв'язку. Показано, що успішна імплементація цієї концептуальної моделі потребує інтеграції технічних, педагогічних і правових підходів та опори на національні стратегічні документи у сфері цифрової трансформації освіти. Результати дослідження можуть бути використані при розробленні внутрішніх політик університетів щодо використання ШІ, створенні навчальних курсів із цифрової етики, а також при проєктуванні адаптивних e-learning платформ для вищої школи