Визначення агомелатину у сечі в присутності метаболітів методом газової хроматографії із мас-спектрометричним детектуванням (ГХ-МС)

Natalia Darmograi; Iryna Galkevych

doi:10.15587/2519-4852.2017.97922

Автор(и)

Natalia Darmograi Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького вул. Пекарська, 69, м. Львів, Україна, 79010, Україна https://orcid.org/0000-0002-3963-6765
Iryna Galkevych Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького вул. Пекарська, 69, м. Львів, Україна, 79010, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4852.2017.97922

Ключові слова:

агомелатин, сеча, антидепресант, ідентифікація, кількісне визначення, екстракція, метаболіт, ГХ/МС, стандартний розчин, валідація

Анотація

Мета дослідження: розробка та валідація методики кількісного визначення агомелатину в сечі в присутності його метаболітів за допомогою ГХ-МС.

Методи: Для виділення агомелатину із проб сечі проводили екстракцію хлороформом, після осадження сечових кислот кальцію хлоридом. Ідентифікацію та кількісне визначення виділеного агомелатину проводили за допомогою хроматографа Agilent 6890 N із мас-спектрометричним детектором 5978 BMSD (Agilent technologies, USA). Розділення компонентів відбувалось на колонці Restek Rtx-5 (USA) із 5 % фенілсилоксану у метилсилоксані (30м×0,25мм;0,25мкм). Газ-носій – гелій. Мас-детекцію виконували при електронній іонізації 70 eV і вольтажі 400 В. Сканування виконувалось в режимі Scan в межах 50-550 а.о.м.

Результати: Розроблена методика визначення агомелатину була валідована в лінійному діапазоні концентрацій агомелатину 40-6000 нг/мл з коефіцієнтом кореляції 0,99975. Метод є правильним та відтворюваним за всіма параметрами згідно вимог OECD/WHO з належної лабораторної практики та рекомендацій FDA, EMA і МОЗ України.

Висновки: Запропонованим методом можна виявити 15 нг та кількісно визначити 40 нг агомелатину в 1 мл сечі. Сумарний вміст виявлених метаболітів відносно концентрації агомелатину становив близько 35,0 %. Розроблений метод характеризується простотою виконання, точністю та відтворюваністю і може бути застосований при хіміко-токсикологічних дослідженнях агомелатину

Біографії авторів

Natalia Darmograi, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького вул. Пекарська, 69, м. Львів, Україна, 79010

Аспірант

Кафедра токсикологічної та аналітичної хімії

Iryna Galkevych, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького вул. Пекарська, 69, м. Львів, Україна, 79010

Кандидат фармацевтичних наук, доцент

Кафедра токсикологічної та аналітичної хімії

Посилання

Levitan, M., Papelbaum, M., E Nardi, A. (2015). Profile of agomelatine and its potential in the treatment of generalized anxiety disorder. Neuropsychiatric Disease and Treatment, 11, 1149–1155. doi: 10.2147/ndt.s67470
Woo, Y. S., Wang, H. R., Bahk, W. M. (2014). Agomelatine: The Novel Antidepressant. Korean Journal of Psychopharmacology, 25 (1), 1–10.
Llorca, P.-M. (2010). The antidepressant agomelatine improves the quality of life of depressed patients: implications for remission. Journal of Psychopharmacology, 24 (2), 21–26. doi: 10.1177/1359786810372978
Loo, H., Hale, A., Dhaenen, H. (2002). Determination of the dose of agomelatine, a melatoninergic agonist and selective 5-HT2C antagonist, in the treatment of major depressive disorder: a placebo-controlled dose range study. International Clinical Psychopharmacology, 17 (5), 239–247. doi: 10.1097/00004850-200209000-00004
Wang, X.-L., Du, A.-H., Zhang, D., Meng, L.-J., Liu, M., Zhang, L.-N. et. al. (2014). Inter- and Intra-individual Variability in the Pharmacokinetics of Agomelatine Tablets in Chinese Healthy Male Subjects. Drug Research, 65 (10), 552–554. doi: 10.1055/s-0034-1394436
Pei, Q., Wang, Y., Hu, Z.-Y., Liu, S.-K., Tan, H.-Y., Guo, C.-X. et. al. (2014). Evaluation of the Highly Variable Agomelatine Pharmacokinetics in Chinese Healthy Subjects to Support Bioequivalence Study. PLoS ONE, 9 (10), e109300. doi: 10.1371/journal.pone.0109300
Australian Public Assessment Report for Agomelatine (2010). 3–72. Available at: https://www.tga.gov.au/sites/default/files/auspar-valdoxan.pdf
Fornaro, M., Prestia, D., Colicchio, S., Perugi, G. (2010). A Systematic, Updated Review on the Antidepressant Agomelatine Focusing on its Melatonergic Modulation. Current Neuropharmacology, 8 (3), 287–304. doi: 10.2174/157015910792246227
Cardinali, D. P., Vidal, M. F., Vigo, D. E. (2012). Agomelatine: Its Role in the Management of Major Depressive Disorder. Clinical Medicine Insights: Psychiatry, 4, 1–23. doi: 10.4137/cmpsy.s7989
Freiesleben, S. D., Furczyk, K. (2015). A systematic review of agomelatine-induced liver injury. Journal of Molecular Psychiatry, 3 (1), 4. doi: 10.1186/s40303-015-0011-7
Stuhec, M. (2013). Agomelatine-induced hepatotoxicity. Wiener Klinische Wochenschrift, 125 (7-8), 225–226. doi: 10.1007/s00508-013-0344-0
Montastruc, F., Scotto, S., Vaz, I. R., Guerra, L. N., Escudero, A., Sainz, M. et. al. (2014). Hepatotoxicity Related to Agomelatine and Other New Antidepressants. Journal of Clinical Psychopharmacology, 34 (3), 327–330. doi: 10.1097/jcp.0000000000000094
Imboden, C., Hatzinger, M. (2012). Agomelatine-Induced Akathisia with Concomitant Duloxetine Medication: A Case Report. Pharmacopsychiatry, 45 (4), 162–163. doi: 10.1055/s-0031-1297933
Janga, K. Y., Pasupunoot, S. (2013). Quantification of Agomelatine in Rat Plasma by Validated Bioanalytical Rapid RP-HPLC/UV Method. Kakatiya Institute of Pharmaceutical Sciences, 45, 215–221.
Patil, S. R., Nerurkar, K. K., Kalamkar, A. M., Pukale, V., Mangaonkar, K. V., Pingale, S. G. (2012). Validated LC-MS/MS method for quantification of agomelatine in human plasma and its application in a pharmacokinetic study. Journal of Mass Spectrometry, 47 (1), 23–28. doi: 10.1002/jms.2020
Rallis, G. N., Petrikis, P., Boumba, V. A. (2016). Development and Validation of an UHPLC-UV method for the Determination of Agomelatine in Human Plasma and Serum Suitable for Routine Clinical Analysis. Annals of Chromatography and Separation Techniques, 2 (2), 1020–1026.
Li, M., Tang, F., Xie, F., Lv, Y., Yu, P., Liu, Z., Cheng, Z. (2015). Development and validation a LC–MS/MS method for the simultaneous determination of agomelatine and its metabolites, 7-desmethyl-agomelatine and 3-hydroxy-agomelatine in human plasma: Application to a bioequivalence study. Journal of Chromatography B, 1003, 60–66. doi: 10.1016/j.jchromb.2015.09.018
Meghana, M., Sridhar, T., Venisetty, R. K. K. (2014). Development and Validation of Stability- Indicating RP-HPLC Method for the Estimation of Agomelatine in API. Research Journal of Pharmaceutical, Biological and Chemical Sciences, 5 (1), 621–628.
Improving Treatment for Drug-Exposed Infants. Appendix C. Urine toxicology Guidelines (1993). 93.
Telles-Correia, D., Barbosa, A., Cortez-Pinto, H., Campos, C., Rocha, N. B., Machado, S. (2017). Psychotropic drugs and liver disease: A critical review of pharmacokinetics and liver toxicity. World journal of Gastrointestinal pharmacology and therapeutics, 8 (1), 26–38.
Guideline on bioanalytical method validation (2011). European Medicines Agency, 23.
Guidance for Industry. Bioanalytical Methods validation. Food and Drug administration (2001). Center for Drug Evaluation and Research, 25.
Good Laboratory Practice. OECD principles and guidance for compliance monitoring (2005). OECD, 139.
Zhukova, N. A., Libina, V. V., Kudris, I. V., Padalko, N. N. (2013). Bioanalytical Method Validation. Kyiv, 35.
On approval of documents on quality assurance of medicines (2009). The Ministry of Health of Ukraine, No. 95. Available at: http://www.apteka.ua/article/242235