Розробка складу водного екстракту леспедези двоколірної і гелю з екстрактом і мангіферином

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4852.2025.322720

Ключові слова:

водний екстракт леспедези двоколірної, екстракція, мангіферин, дерматологічний засіб, гель, тонкошарова хроматографія, абсорбційна спектрофотометрія

Анотація

Мета роботи: Дослідження з розробки і стандартизації водного екстракту надземної частини леспедези двоколірної і вивчення фармакотехнологічних параметрів гелю з екстрактом і мангіферином.

Матеріали і методи: В дослідженнях з отримання водного екстракту використовували надземну частину леспедези двоколірної, заготовлену у Ботанічному саді ЛНУ ім. Івана Франка (Львів, Україна) у фазу цвітіння. Ідентифікацію та кількісний вміст біологічно активних сполук в дослідних зразках екстрактів проводили хімічними реакціями, методом тонкошарової хроматографії та абсорбційної спектрофотометрії. Отримані результати використовували для стандартизації обраного водного екстракту леспедези (ВЕЛ).

У розробці гелю використовували ВЕЛ, мангіферин (Китай, X’ian Pincredit Bio-Tech Co., Ltd р. QC004) і допоміжні речовини вітчизняного і закордонного виробництва. В дослідженнях використовували фізико-хімічні (значення рН) і фармакотехнологічні методи дослідження (термо- та колоїдна стабільність, дисперсний аналіз, метод діалізу через напівпроникну мембрану).

Результати. Експериментально обґрунтовано умови отримання ВЕЛ. Показано, що використання трьохступеневої ремацерації з настоюванням впродовж 60 хвилин при температурі 90-100С забезпечує максимальне вилучення сполук поліфенольної природи. Методом ТШХ ідентифіковано наявність в екстракті рутину, кверцетину, хлорогенової та кавової кислот, танінів і речовин полісахаридної будови. Розроблено методики кількісного визначення поліфенольних сполук та флавоноїдів методом абсорбційної спектрофотометрії. За результатами мікроскопічного аналізу, дослідження осмотичної активності основи і динаміки вивільнення мангіферину запропоновано склад дерматологічного гелю, що містить ВЕЛ, мангіферин, ПЕО-400, етанол 96 %, кукурудзяну олію, твін 80, карбопол, трометамол, воду очищену.

Висновки. Обґрунтовано умови отримання та стандартизовано водний екстракт леспедези двоколірної. Запропоновано склад гелю з мангіферином та ВЕЛ. Показано, що введення до складу гелевої основи 20 % ПЕО-400, 10 % етанолу 96 % та 1 % твін-80 забезпечує її абсорбційну здатність та підвищує швидкість вивільнення мангіферину

Біографії авторів

Мар’яна В’ячеславівна Яромій, Національний фармацевтичний університет

Аспірант

Кафедра аптечної технології ліків

Наталія Юріївна Бевз, Національний фармацевтичний університет

Кандидат фармацевтичних наук, доцент

Кафедра фармацевтичної хімії

Ольга Олександрівна Михайленко, Національний фармацевтичний університет; Kiel University; UCL School of Pharmacy

Доктор фармацевтичних наук, доцент

Кафедрa фармацевтичної хімії

Володимир Вікторович Ковальов, Національний фармацевтичний університет

Кандидат фармацевтичних наук, доктор філософії, доцент

Кафедра аптечної технології ліків

Наталя Петрівна Половко, Національний фармацевтичний університет

Доктор фармацевтичних наук, професор

Кафедра аптечної технології ліків

Яна Сергіївна Марченко, Національний фармацевтичний університет

Кандидат фармацевтичних наук, асистент

Кафедра косметології та аромології

Посилання

  1. Cole, S. (2020). Herpes Simplex Virus: Epidemiology, Diagnosis, and Treatment. Nursing Clinics of North America, 55 (3), 337–345. https://doi.org/10.1016/j.cnur.2020.05.004
  2. Mateiko, H. B., Vepryk, T. V., Horbal, N. B. (2020). Treatment of patients with herpetic infection on the principles of evidence-based medicine. Zaporozhye Medical Journal, 22 (3), 420–430. https://doi.org/10.14739/2310-1210.2020.3.204958
  3. Garber, A., Barnard, L., Pickrell, C. (2021). Review of Whole Plant Extracts With Activity Against Herpes Simplex Viruses In Vitro and In Vivo. Journal of Evidence-Based Integrative Medicine, 26. https://doi.org/10.1177/2515690x20978394
  4. Matsiuk, K., Kovalova, T., Maslii, Y., Herbina, N., Vyshnevska, L., Kaliuzhnaia, O., Tkachuk, O. (2023). Experimental research on the development of composition of complex action ointment based on phytocomplex. ScienceRise: Pharmaceutical Science, 4 (44), 19–27. https://doi.org/10.15587/2519-4852.2023.286306
  5. Ediriweera, M. K., Tennekoon, K. H., Samarakoon, S. R. (2017). A Review on Ethnopharmacological Applications, Pharmacological Activities, and Bioactive Compounds of Mangifera indica (Mango). Evidence-Based Complementary and Alternative Medicine, 2017 (1). https://doi.org/10.1155/2017/6949835
  6. Benard, O., Chi, Y. (2015). Medicinal Properties of Mangiferin, Structural Features, Derivative Synthesis, Pharmacokinetics and Biological Activities. Mini-Reviews in Medicinal Chemistry, 15 (7), 582–594. https://doi.org/10.2174/1389557515666150401111410
  7. Saha, S., Sadhukhan, P., Sil, P. C. (2016). Mangiferin: A xanthonoid with multipotent anti‐inflammatory potential. BioFactors, 42 (5), 459–474. https://doi.org/10.1002/biof.1292
  8. Wang, Y., Cui, C., Sun, H. (2020). Anti-Inflammatory Effect of Mangiferin on an Experimental Model of Allergic Rhinitis through the Inhibition of NF-κB Signaling Pathways. Journal of Environmental Pathology, Toxicology and Oncology, 39 (4), 357–364. https://doi.org/10.1615/jenvironpatholtoxicoloncol.2020032390
  9. Saviano, A., Raucci, F., Casillo, G. M., Mansour, A. A., Piccolo, V., Montesano, C. et al. (2022). Anti-inflammatory and immunomodulatory activity of Mangifera indica L. reveals the modulation of COX-2/mPGES-1 axis and Th17/Treg ratio. Pharmacological Research, 182, 106283. https://doi.org/10.1016/j.phrs.2022.106283
  10. Chang, B., Jiang, H., Wei, Y., Gong, Q., Yu, D., Dong, Z. et al. (2022). Mangiferin: Analgesic properties in neuropathic pain, molecular docking and meta-analysis. Phytomedicine Plus, 2 (1), 100170. https://doi.org/10.1016/j.phyplu.2021.100170
  11. Maharaj, A., Naidoo, Y., Dewir, Y. H., Rihan, H. (2022). Phytochemical Screening, and Antibacterial and Antioxidant Activities of Mangifera indica L. Leaves. Horticulturae, 8 (10), 909. https://doi.org/10.3390/horticulturae8100909
  12. Alaiya, M. A., Odeniyi, M. A. (2023). Utilisation of Mangifera indica plant extracts and parts in antimicrobial formulations and as a pharmaceutical excipient: a review. Future Journal of Pharmaceutical Sciences, 9 (1). https://doi.org/10.1186/s43094-023-00479-z
  13. Diso, S., Ali, M., Mukhtar, S., Garba, M. (2017). Antibacterial Activity and Phytochemical Screening of Mangifera indica (Mango) Stem and Leaf Extracts on Clinical Isolates of Methicillin Resistant Staphylococcus aureus. Journal of Advances in Medical and Pharmaceutical Sciences, 13 (1), 1–6. https://doi.org/10.9734/jamps/2017/31127
  14. Diesegha, G. C., Akani, N. P. (2017). Antifungal activity of Mangifera indica leaf extracts on selected fungi. Curr stud Comparat Educ Sci Technol., 4(2), 136–148.
  15. Rechenchoski, D. Z., Agostinho, K. F., Faccin-Galhardi, L. C., Lonni, A. A. S. G., da Silva, J. V. H., de Andrade, F. G. et al. (2020). Mangiferin: A promising natural xanthone from Mangifera indica for the control of acyclovir – resistant herpes simplex virus 1 infection. Bioorganic & Medicinal Chemistry, 28 (4), 115304. https://doi.org/10.1016/j.bmc.2020.115304
  16. Wang, W.-D., Chen, G. (2023). Antiviral activity of mangiferin from the rhizome of Anemarrhena asphodeloides against herpes simplex virus type 1. Asian Pacific Journal of Tropical Biomedicine, 13 (3), 112–120. https://doi.org/10.4103/2221-1691.372284
  17. Zahorodnia, S. D., Yaromiy, M. V., Artiukh, L. O., Polovko, N. P. (2024). The study of the antiviral effect of a soft dosage form. News of Pharmacy, 108 (2), 58–64. https://doi.org/10.24959/nphj.24.155
  18. Ochocka, R., Hering, A., Stefanowicz-Hajduk, J., Cal, K., Barańska, H. (2017). The effect of mangiferin on skin: Penetration, permeation and inhibition of ECM enzymes. PLOS ONE, 12 (7), e0181542. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0181542
  19. Ren, C., Li, Q., Luo, T., Betti, M., Wang, M., Qi, S., Wu, L., Zhao, L. (2023). Antioxidant Polyphenols from Lespedeza bicolor Turcz. Honey: Anti-Inflammatory Effects on Lipopolysaccharide-Treated RAW 264.7 Macrophages. Antioxidants, 12 (10), 1809. https://doi.org/10.3390/antiox12101809
  20. Ullah, S. (2017). Methanolic extract from Lespedeza bicolor: potential candidates for natural antioxidant and anticancer agent. Journal of Traditional Chinese Medicine, 37(4), 444–451. https://doi.org/10.1016/s0254-6272(17)30150-4
  21. Lee, S. J., Hossaine, M. D. A., Park, S. C. (2016). A potential anti-inflammation activity and depigmentation effect of Lespedeza bicolor extract and its fractions. Saudi Journal of Biological Sciences, 23 (1), 9–14. https://doi.org/10.1016/j.sjbs.2015.01.016
  22. Kiselyova, K., Osolodchenko, T., Vishnevska, L. (2024). Study of the antibacterial action of Lespedecia bicolor extracts and cream based on them. Annals of the Mechnikov Institute, 2, 69–73. https://doi.org/10.5281/zenodo.11638092
  23. Hong, H.-J., Son, N.-R., Yang, W.-Y., Lee, J.-M., Kim, J.-H., Jang, S.-M., Nam, S.-H. (2018). Antibacterial and antifungal activities of Lespedeza cuneata extract against Candida albicans. Biomedical Research, 29 (20). https://doi.org/10.4066/biomedicalresearch.29-18-1080
  24. ST-N MOZU 42-3.0:2011 «Likarski zasoby. Farmatsevtychna rozrobka (ICH Q8)» (2011). Kyiv: Ministry of Health of Ukraine, 13.
  25. Matsiuk, K. D., Oliinyk, S. V., Zuykina, S. S., Buryak, M. V., Kovalyova, T. M., Bodnar, L. A. (2024). The development of the technology of a thick extract for the treatment of cheilitis. News of Pharmacy, 108 (2), 43–49. https://doi.org/10.24959/nphj.24.153
  26. Kiselyova, K. E., Bevz, N. Yu., Mykhailenko, O. O., Yaromiy, M. V., Vyshnevska, L. I. (2024). The substantiation of the choice of an extractant for obtaining extractions of the overground part of Lespedeza bicolor. News of Pharmacy, 107 (1), 58–65. https://doi.org/10.24959/nphj.24.126
  27. Derzhavna Farmakopeia Ukrainy. Vol. 1 (2015). Kharkiv: DP «Ukrainskyi naukovyi farmakopeinyi tsentr yakosti likarskykh zasobiv», 1128.
  28. Yaromii, M., Osolodchenko, T., Polovko, N. (2024). Investigation of the antibacterial activity of gel with mangiferin and aqueous extraction from Lespedeza bicolor. Modern achievements of experimental, clinical, ecological biochemistry and molecular biology. Kharkiv, 332–338.
  29. Yaromiy, M. V., Yudkevich, T. K., Polovko, N. P. (2024). Investigation of the anti-inflammatory activity of Lespedesia bicolor extract. Modern Achievements of Pharmaceutical Technology. Kharkiv, 168.
  30. Acosta, J., Sevilla, I., Salomón, S., Nuevas, L., Romero, A., Amaro, D. (2016). Determination of mangiferin solubility in solvents used in the biopharmaceutical industry. Journal of Pharmacy & Pharmacognosy Research, 4 (1), 49–53. https://doi.org/10.56499/jppres15.099_4.2.49
  31. Kim, S. J., Kim, D. W. (2007). Antoxidative activity of hot water and ethanol extracts of Lespedeza cuneata seeds. Korean Journal of Food Preservation, 14, 332–335.
  32. Ningsih, D. R., Zusfahair, Z., Hermawan, D., Anggraeni, W., Aboul-Enein, H. Y. (2021). Ointment Formulation and Characterization of Arum Manis Mango (Mangifera indica L.) Leaves’ Methanol Extract as an Antibacterial Agent Against Propionibacterium acnes. Current Bioactive Compounds, 17 (1), 67–75. https://doi.org/10.2174/1573407216666200214100855
  33. Okareh, O., Alaiya, M., Odeniyi, M. (2019). Formulation of Antiseptic Ointments from Mangifera indica Kernel, Leaf and Psidium guajava Leaf Extracts. Tropical Journal of Natural Product Research, 3 (10), 307–313. https://doi.org/10.26538/tjnpr/v3i10.2
  34. Zuikina, Y., Роlovko N., Strilets, O., Strelnikov, L. (2021). The in vitro release testing and the antimicrobial activity of semi-solid dosage forms which contain salicylic acid. Farmacia, 69 (6), 1073–1079. https://doi.org/10.31925/farmacia.2021.6.8
Розробка складу водного екстракту леспедези двоколірної і гелю з екстрактом і мангіферином

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-02-28

Як цитувати

Яромій, М. В., Бевз, Н. Ю., Михайленко, О. О., Ковальов, В. В., Половко, Н. П., & Марченко, Я. С. (2025). Розробка складу водного екстракту леспедези двоколірної і гелю з екстрактом і мангіферином. ScienceRise: Pharmaceutical Science, (1 (53), 4–13. https://doi.org/10.15587/2519-4852.2025.322720

Номер

№ 1 (53) (2025)

Розділ

Фармацевтичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2025 Maryana Yaromiy, Nataliia Bevz, Olha Mykhailenko, Volodymyr Kovalov, Nataliia Polovko, Yana Marchenko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.