Дослідження використання лікарської рослинної сировини та препаратів на її основі при лікуванні дітей, вагітних та годуючих жінок

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4852.2026.359138

Ключові слова:

лікарські рослини, лікування рослинними засобами, дитячий вік, вагітні, годуючі жінки, потенційні ризики

Анотація

Рослини протягом тисячоліть були основними засобами лікування для людства. Батьки все частіше шукають альтернативні методи лікування, що здаються більш безпечними, для покращення здоров'я своїх дітей, використовуючи засоби на основі рослинної сировини.

Метою дослідження стало отримання обґрунтованої наукової інформації для лікарів та населення про найбільш часто застосовувану лікарську рослинну сировину та фітозасоби для лікування дітей, вагітних жінок та під час годування груддю новонароджених, оцінка можливих ризиків.

Матеріали і методи. Було зібрано дані щодо 713 дітей віком до 12 років, яких представляли 678 респондентів та 383 (385) жінок. Під час дослідження аналізувалися відомості про використовувані фітозасоби, частоту їх застосування, показання до використання, ефективність лікування, а також можливі побічні ефекти рослинних препаратів. У дослідженні розглядалось використання 7 об’єктів: квіток липи, цибулин часнику, квіток ромашки, квіток календули, листя алое, листя м’яти та плодів чорниці. Аналіз стану вивчення проблеми щодо застосування HMS проведено на основі даних баз PubMed, Embase, Best Evidence, EMA, British Medical Journal.

Результати дослідження. Серед досліджуваного континууму 81% дітей використовували ЛРС або препарати на її основі. Переважними показаннями до застосування були застудні захворювання та розлади травлення. Встановлено, що застосування фітозасобів лише частково відповідало рекомендаціям Європейського агентства з лікарських засобів (EMA). Так, 54% дітей застосовували листя алое для лікування шкірних запалень, що не рекомендовано EMA. Дослідження також виявило використання ЛРС, не рекомендованої EMA, зокрема листя мати-й-мачухи, трави звіробою звичайного та листя гінкго білоба. Побічні ефекти були зафіксовані у 2,6% дітей, найчастіше при використанні цибулин часнику та листя м’яти. Було виявлено використання сировини, яка не рекомендована під час вагітності та лактації, зокрема трави пустирника. Систематизовані дані лягли в основу рекомендацій для лікарів та населення щодо основних критеріїв фітотерапії в педіатрії, вагітних і годуючих жінок.

Висновки. Оскільки ЛРС та препарати на їх основі відіграють важливу роль у лікуванні дітей, а також застосовуються під час вагітності та лактації, і результати дослідження свідчать про використання засобів, не рекомендованих EMA, існує нагальна потреба в інформуванні лікарів та населення щодо правильного застосування фітозасобів та можливих ризиків, пов’язаних із їх використанням

Спонсор дослідження

  • European Union in the MSCA4Ukraine project “Design and development of 3D-printed medicines for bioactive materials of Ukrainian and Estonian medicinal plants origin” [ID number 1232466]

Біографії авторів

Ain Raal, University of Tartu

PhD, Professor

Institute of Pharmacy

Elen Nikker, University of Tartu

Master Student of the Pharmacy

Institute of Pharmacy

Тетяна Василівна Ільїна, Івано-Франківський національний медичний університет

Доктор фармацевтичних наук, професор

Кафедра фармацевтичного управління технології ліків та фармакогнозії

Алла Михайлівна Ковальова, Національний фармацевтичний університет

Доктор фармацевтичних наук, професор

Кафедрa фармакогнозії

Олег Миколайович Кошовий, University of Tartu; Запорізький державний медико-фармацевтичний університет

Doctor of Pharmaceutical Sciences, Professor

Institute of Pharmacy

Професор

Кафедрa клінічної фармації, фармакотерапії, фармакогнозії та фармацевтичної хімії

Посилання

  1. Lie, Y. (2024). The Rise of Herbal Medicines: A Global Perspective. Journal of Basic and Clinical Pharmacy, 15 (5), 386.
  2. Bareetseng, S. (2022). The Worldwide Herbal Market: Trends and Opportunities. Journal of Biomedical Research & Environmental Sciences, 3 (5), 575–584. https://doi.org/10.37871/jbres1482
  3. Herbal Nutraceuticals Market Size and Share Forecast Outlook 2025 to 2035.. Global Market Analysis Report – 2035. Herbal Nutraceuticals Market. Available at: https://www.futuremarketinsights.com/reports/herbal-nutraceuticals-market
  4. Leach, M. J., Veziari, Y., Flanagan, C., Schloss, J. (2024). Prevalence of Complementary Medicine Use in Children and Adolescents: A Systematic Review. Journal of Pediatric Health Care, 38 (4), 505–519. https://doi.org/10.1016/j.pedhc.2023.12.010
  5. Rigillo, G., Blom, J. M. C., Cocchi, A., Martinucci, V., Favaro, F., Baini, G. et al. (2025). Medicinal Plants for Child Mental Health: Clinical Insights, Active Compounds, and Perspectives for Rational Use. Children, 12 (9), 1142. https://doi.org/10.3390/children12091142
  6. Raal, A., Volmer, D., Sõukand, R., Hratkevitš, S., Kalle, R. (2013). Complementary Treatment of the Common Cold and Flu with Medicinal Plants – Results from Two Samples of Pharmacy Customers in Estonia. PLoS ONE, 8 (3), e58642. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0058642
  7. Sepp, J., Shepeleva, O., Kask, A., Nelis, G., Huttunen, A.-P., Kogermann, K. et al. (2024). Production, marketing and consumption of herbal drugs in Estonia. Journal of Applied Research on Medicinal and Aromatic Plants, 40, 100544. https://doi.org/10.1016/j.jarmap.2024.100544
  8. Villako, P., Volmer, D., Raal, A. (2012). Factors influencing purchase of and counselling about prescription and OTC medicines at community pharmacies in Tallinn, Estonia. Acta Poloniae Pharmaceutica, 69 (2), 335–340.
  9. Volmer, D., Raal, A., Kalle, R., Sõukand, R. (2016). The use of Panax ginseng and its analogues among pharmacy customers in estonia: a cross-sectional study. Acta Poloniae Pharmaceutica, 73 (3), 795–802.
  10. WHO global report on traditional, complementary and integrative medicine 2024 (2025). WHO. Available at: https://www.who.int/publications/i/item/9789240111387
  11. Hensel, A., Bauer, R., Heinrich, M., Hempel, G., Kelber, O., Kraft, K. et al. (2024). Rationalising Optimal Dosing of Phytotherapeutics For Use In Children: Current Status – Potential Solutions – Actions Needed. Planta Medica, 90 (6), 416–425. https://doi.org/10.1055/a-2294-5259
  12. Polat, S., Gürol, A.; Akram, M. (Ed.) (2021). Safety of Herbal Medicines in Children. Alternative Medicine – Update. IntechOpen. https://doi.org/10.5772/intechopen.94545
  13. Du, Y., Wolf, I.-K., Zhuang, W., Bodemann, S., Knöss, W., Knopf, H. (2014). Use of herbal medicinal products among children and adolescents in Germany. BMC Complementary and Alternative Medicine, 14 (1). https://doi.org/10.1186/1472-6882-14-218
  14. Stierman, B., Mishra, S., Gahche, J. J., Potischman, N., Hales, C. M. (2020). Dietary Supplement Use in Children and Adolescents Aged ≤19 Years — United States, 2017–2018. MMWR. Morbidity and Mortality Weekly Report, 69 (43), 1557–1562. https://doi.org/10.15585/mmwr.mm6943a1
  15. Petran, M., Dragoș, D., Stoian, I., Vlad, A., Gilca, M. (2024). Current use of medicinal plants for children’s diseases among mothers in Southern Romania. Frontiers in Pharmacology, 15. https://doi.org/10.3389/fphar.2024.1377341
  16. Mancak Karakuş, M., Tapisiz, A., Mutlu Karakaş, N., Deniz, M., Koca Çalişkan, U. (2023). Use of Herbal Tea/Herbal Preparations for Children with Symptoms of Viral Upper Respiratory Infections. Turkish Journal of Pharmaceutical Sciences, 20 (1), 8–15. https://doi.org/10.4274/tjps.galenos.2022.65475
  17. Popova, A., Mihaylova, D., Spasov, A. (2021). Plant-based Remedies with Reference to Respiratory Diseases – A Review. The Open Biotechnology Journal, 15 (1), 46–58. https://doi.org/10.2174/1874434602015010046
  18. Tervisestatistika ja terviseuuringute andmebaas. Available at: https://statistika.tai.ee/pxweb/et/Andmebaas/
  19. Common Cold in Children. Stanford Medicine Children’s Health. Available at: https://www.stanfordchildrens.org/en/topic/default%3Fid%3Dcommon-cold-in-children-90-P02966
  20. Long, S. S., Prober, C. G., Fischer, M. (2018). Principles and Practice of Pediatric Infectious Diseases. Elsevier. https://doi.org/10.1016/C2013-0-19020-4
  21. Illamola, S. M., Amaeze, O. U., Krepkova, L. V., Birnbaum, A. K., Karanam, A., Job, K. M. et al. (2020). Use of Herbal Medicine by Pregnant Women: What Physicians Need to Know. Frontiers in Pharmacology, 10. https://doi.org/10.3389/fphar.2019.01483
  22. Devi, P., Kumar, P.; Izah, S. C., Ogwu, M. C., Akram, M. (Eds.) (2023). Herbal Medicine and Pregnancy. Herbal Medicine Phytochemistry. Cham: Springer International Publishing, 1–31. https://doi.org/10.1007/978-3-031-21973-3_25-1
  23. Im, H. B., Hwang, J. H., Choi, D., Choi, S. J., Han, D. (2024). Patient–physician communication on herbal medicine use during pregnancy: a systematic review and meta-analysis. BMJ Global Health, 9 (3), e013412. https://doi.org/10.1136/bmjgh-2023-013412
  24. Regulatory Situation of Herbal Medicines. A worldwide Review (1998). WHO. Available at: https://www.who.int/publications/i/item/WHO-TRM-98.1
  25. Sethi, S. S., Bhardwaj, T., Sethi, S. K., Kaur, S., Rimpi, Baldi, A. (2025). Advancing herbal medicine safety: the need for a global pharmacovigilance approach. Naunyn-Schmiedeberg’s Archives of Pharmacology, 398 (10), 13499–13514. https://doi.org/10.1007/s00210-025-04066-2
  26. Sujithra, M., Puthiyedath, R., Pillai, Z. S. (2025). Drug–herb interactions: a challenge and clinical concern in primary healthcare. Frontiers in Pharmacology, 12. https://doi.org/10.3389/fmed.2025.1657005
  27. Gupta, A., Kumari, K., Hasan, F., Kumar, V., Kumar, P. (2024). Herb-Drug Interactions: A Critical Exploration in Modern Healthcare Practices. Journal of Medicinal Natural Products. https://doi.org/10.53941/jmnp.2025.100014
  28. Jovanović, M., Vučićević, K. (2022). Pediatric pharmacokinetic considerations and implications for drug dosing. Arhiv Za Farmaciju, 72 (3), 340–352. https://doi.org/10.5937/arhfarm72-37605
  29. Ekor, M. (2014). The growing use of herbal medicines: issues relating to adverse reactions and challenges in monitoring safety. Frontiers in Pharmacology, 4. https://doi.org/10.3389/fphar.2013.00177
  30. Başaran, N., Paslı, D., Başaran, A. A. (2022). Unpredictable adverse effects of herbal products. Food and Chemical Toxicology, 159, 112762. https://doi.org/10.1016/j.fct.2021.112762
  31. Sartori, D., Aronson, J. K., Brand, J. S., Gauffin, O., Hedfors Vidlin, S., Norén, G. N., Onakpoya, I. J. (2025). Signals of Adverse Reactions to Herbal Medicines: Evidence and Document Analysis Based on a Scoping Review. Drug Safety, 48 (12), 1339–1352. https://doi.org/10.1007/s40264-025-01580-3
  32. Di Lorenzo, C., Ceschi, A., Kupferschmidt, H., Lüde, S., De Souza Nascimento, E., Dos Santos, A. et al. (2015). Adverse effects of plant food supplements and botanical preparations: a systematic review with critical evaluation of causality. British Journal of Clinical Pharmacology, 79 (4), 578–592. https://doi.org/10.1111/bcp.12519
  33. Lombardi, N., Crescioli, G., Bettiol, A., Menniti-Ippolito, F., Maggini, V., Gallo, E. et al. (2019). Safety of complementary and alternative medicine in children: A 16-years retrospective analysis of the Italian Phytovigilance system database. Phytomedicine, 61, 152856. https://doi.org/10.1016/j.phymed.2019.152856
  34. Committee on Herbal Medicinal Products. European Union herbal monographs: Overview of recommendations for the uses of herbal medicinal products in the paediatric population (2023). EMA. Paediatric uses of herbal medicines. Available at: https://www.ema.europa.eu/en/documents/other/european-union-herbal-monographs-overview-recommendations-uses-herbal-medicinal-products-paediatric-population_en.pdf
  35. Lowance, M., Franco, J., Wang, E., Milanaik, R. (2025). Navigating nature’s remedies: herbal and botanically derived complementary alternative medicine for children. Current Opinion in Pediatrics, 37 (5), 495–507. https://doi.org/10.1097/mop.0000000000001493
  36. Barnes, L. A. J., Barclay, L., McCaffery, K., Aslani, P. (2019). Women’s health literacy and the complex decision‐making process to use complementary medicine products in pregnancy and lactation. Health Expectations, 22 (5), 1013–1027. https://doi.org/10.1111/hex.12910
  37. Italia, S., Wolfenstetter, S. B., Teuner, C. M. (2014). Patterns of Complementary and Alternative Medicine (CAM) use in children: a systematic review. European Journal of Pediatrics, 173 (11), 1413–1428. https://doi.org/10.1007/s00431-014-2300-z
  38. Chiru, T., Fursenco, C., Ciobanu, N., Dinu, M., Popescu, E., Ancuceanu, R. et al. (2020). Use of medicinal plants in complementary treatment of the common cold and influenza – Perception of pharmacy customers in Moldova and Romania. Journal of Herbal Medicine, 21, 100346. https://doi.org/10.1016/j.hermed.2020.100346
  39. European Union herbal monograph on Vaccinium myrtillus L., fructus siccus (2015). European Medicines Agency. Available at: https://www.ema.europa.eu/en/documents/herbal-monograph/draft-european-union-herbal-monograph-vaccinium-myrtillus-l-fructus-siccus_en.pdf
  40. European Union herbal monograph on Vaccinium myrtillus L., fructus recens (2015). European Medicines Agency. Available at: https://www.ema.europa.eu/en/documents/herbal-monograph/final-european-union-herbal-monograph-vaccinium-myrtillus-l-fructus-recens_en.pdf
  41. Ansary, J., Forbes-Hernández, T. Y., Gil, E., Cianciosi, D., Zhang, J., Elexpuru-Zabaleta, M. et al. (2020). Potential Health Benefit of Garlic Based on Human Intervention Studies: A Brief Overview. Antioxidants, 9 (7), 619. https://doi.org/10.3390/antiox9070619
  42. European Union herbal monograph on Allium sativum L., bulbus (2016). European Medicines Agency. Available at: https://www.ema.europa.eu/en/documents/herbal-monograph/draft-european-union-herbal-monograph-allium-sativum-l-bulbus_en.pdf
  43. Sahidur, M. R., Islam, S., Jahurul, M. H. A. (2023). Garlic (Allium sativum) as a natural antidote or a protective agent against diseases and toxicities: A critical review. Food Chemistry Advances, 3, 100353. https://doi.org/10.1016/j.focha.2023.100353
  44. European Union herbal monograph on Aloe barbadensis Mill. and on Aloe (various species, mainly Aloe ferox Mill. and its hybrids), folii succus siccatus (2016). European Medicines Agency. Available at: https://www.ema.europa.eu/en/documents/herbal-monograph/final-european-union-herbal-monograph-aloe-barbadensis-mill-and-aloe-various-species-mainly-aloe-ferox-mill-and-its-hybrids-folii-succus-siccatus_en.pdf
  45. Hekmatpou, D., Mehrabi, F., Rahzani, K., Aminiyan, A. (2019). The Effect of Aloe Vera Clinical Trials on Prevention and Healing of Skin Wound: A Systematic Review. Iranian Journal of Medical Sciences, 44 (1), 1–9.
  46. Kennedy, D. A., Lupattelli, A., Koren, G., Nordeng, H. (2016). Safety classification of herbal medicines used in pregnancy in a multinational study. BMC Complementary and Alternative Medicine, 16 (1). https://doi.org/10.1186/s12906-016-1079-z
  47. Im, H. B., Ghelman, R., Portella, C. F. S., Hwang, J. H., Choi, D., Kunwor, S. K. et al. (2023). Assessing the safety and use of medicinal herbs during pregnancy: a cross-sectional study in São Paulo, Brazil. Frontiers in Pharmacology, 14. https://doi.org/10.3389/fphar.2023.1268185
  48. Zheng, T., Yao, D., Chen, W., Hu, H., Ung, C. O. L., Harnett, J. E. (2019). Healthcare providers’ role regarding the safe and appropriate use of herbal products by breastfeeding mothers: A systematic literature review. Complementary Therapies in Clinical Practice, 35, 131–147. https://doi.org/10.1016/j.ctcp.2019.01.011
Дослідження використання лікарської рослинної сировини та препаратів на її основі при лікуванні дітей, вагітних та годуючих жінок

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-04-30

Як цитувати

Raal, A., Nikker, E., Ільїна, Т. В., Ковальова, А. М., & Кошовий, О. М. (2026). Дослідження використання лікарської рослинної сировини та препаратів на її основі при лікуванні дітей, вагітних та годуючих жінок. ScienceRise: Pharmaceutical Science, (2 (60), 71–81. https://doi.org/10.15587/2519-4852.2026.359138

Номер

№ 2 (60) (2026)

Розділ

Фармацевтичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2026 Ain Raal, Elen Nikker, Tetiana Ilina, Alla Kovalyova, Oleh Koshovyi

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons Attribution 4.0 International License для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3. Автори мають право зберігати остаточну прийняту версію статті в інституційному, тематичному або будь-якому іншому репозитарії з метою забезпечення видимості та доступності.