Вплив індолінорену на гістоструктуру нирок на моделі гліцеролової гострої ниркової недостатності

Автор(и)

  • Anna Markina Інститут підвищення кваліфікації спеціалістів фармації Національного фармацевтичного університету пл. Захисників України, 17, м. Харків, Україна, 61001, Україна https://orcid.org/0000-0001-5784-0201
  • Oksana Mishсhenko Інститут підвищення кваліфікації спеціалістів фармації Національного фармацевтичного університету пл. Захисників України, 17, м. Харків, Україна, 61001, Україна https://orcid.org/0000-0001-5862-4543
  • Julia Laryanovska Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0003-4164-9415

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4852.2017.113361

Ключові слова:

індолінорен, похідні 2-оксоіндоліну, гостра ниркова недостатність, діуретичні засоби, фуросемід, гліцерол

Анотація

 

Гостра ниркова недостатність є одним з найтяжчих станів ураження нирок. Даний синдром характеризується різким зниженням видільної функції нирок з азотемією та значними порушеннями водно-сольового гомеостазу, що зумовлює застосування діуретиків.

Метою дослідження було вивчення впливу нового похідного 2-оксоіндоліну під умовною назвою “Індолінорен” на гістоструктуру нирок щурів із експериментальною гліцероловою гострою нирковою недостатністю.

Матеріали та методи. Гостру ниркову недостатність в експерименті відтворювали внутрішньом’язовим уведенням щурам 50% розчину гліцеролу у дозі 10 мл/кг. Виконані дослідження не суперечать загальноприйнятим біоетичним нормам, проведені з дотриманням відповідних міжнародних положень щодо проведення експериментальних досліджень. Досліджувану сполуку “Індолінорен” уводили внутрішньо шлунково в умовно терапевтичній дозі 29,5 мг/кг за діуретичною активністю. Препаратом порівняння був петльовий діуретик – фуросемід (5 мг/кг).

Результати та обговорення. Отримані дані в результаті дослідження гістроструктури нирок свідчать про потужну нефропротекторну дію сполуки “Індолінорен”.

Встановлено, що досліджувана сполука “Індолінорен” зменшує некроз нефроцитів канальців головних відділів нефронів та зменшує обструкцію просвіту канальців гомогенними циліндрами в 1,7 разу відносно групи контрольної патології. На фоні введення “Індолінорену” відмічено відсутність дезорганізації та дистрофії нефроцитів дистальних та проксимальних частин канальців нефронів, виразно зменшена кількість канальців у кортико-медулярній зоні та мозковому шарі, тобто прояви гострого ураження переважно залишаються на рівні кори нирки. Встановлено, що за вираженістю нефропротекторного впливу на гістоструктуру нирок щурів з гострою нирковою недостатністю нова досліджувана сполука з умовною назвою “Індолінорен” не поступається петльовому діуретичному засобу фуросеміду.

Висновки. На моделі гліцеролової гострої ниркової недостатності сполука “Індолінорен” виявляє потужну нефропротекторну дію, суттєво знижуючи патологічні прояви у системі канальців нефронів. Сполука “Індолінорен” сприяє зменшенню некрозу нефронів, вакуольної дистрофії нефротелію та обструкції просвіту канальців гомогенними циліндрами.Прояви гострого ураження переважно залишаються на рівні кори нирки

Біографії авторів

Anna Markina, Інститут підвищення кваліфікації спеціалістів фармації Національного фармацевтичного університету пл. Захисників України, 17, м. Харків, Україна, 61001

Старший лаборант

Кафедра клінічної фармакології 

Oksana Mishсhenko, Інститут підвищення кваліфікації спеціалістів фармації Національного фармацевтичного університету пл. Захисників України, 17, м. Харків, Україна, 61001

Доктор фармацевтичних наук, професор, завідувач кафедри

Кафедра клінічної фармакології 

Julia Laryanovska, Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002

Кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник

Центральна науково-дослідна лабораторія

Посилання

  1. Clinical Practice Guideline For Acute Kidney Injury (2012). Kidney International Supplements, 2 (1), 138.
  2. Ivanov, D. D., Korzh, O. M. (2014). Nefrologiya v praktitsi simeynogo likarya. Kyiv: Izdatelskiy dom “Zaslavskiy”, 464.
  3. Ermolenko, V. M., Nikolaev, A. Yu. (2010). Ostraya pochechnaya nedostatochnost. Moscow: Geotar-Media, 240.
  4. Muhin, N. A. (Ed.) (2010). Nefrologiya: neotlozhnyie sostoyaniya. Moscow: Eksmo, 288.
  5. Shilov, E. M. (Ed.) (2010). Nefrologiya. Moscow: GEOTAR-Media, 697.
  6. Markina, A. Yu., Tyupka, T. I. (2013). Eksperimentalnoe podtverzhdenie effektivnosti novogo proizvodnogo 2-oksoindolina – potentsialnogo diureticheskogo sredstva. Vestnik KAZNMU, 5 (1), 163–165.
  7. Markina, A. Yu., Tyupka, T. I. (2013). Vpliv Indolinorenu na perebig eksperimentalnoyi gostroyi nirkovoyi nedostatnosti. Ukrayinskiy biofarmatsevtichniy zhurnal, 2 (25), 50–53.
  8. Shtrigol, S. Yu., Lisoviy, V. M., Zupanets, I. A., Shebeko, S. K. et. al. (2009). Metodi eksperimentalnogo modelyuvannya urazhennya nirok dlya farmakologichnih doslidzhen. Kyiv, 47.
  9. Kozhemyakin, Yu. M., Hromov, O. S., Boldireva, N. E., Dobrelya, N. V., Sayfetdinova, G. A. (2017). Naukovo-praktichni rekomendatsiyi z utrimannya laboratornih tvarin ta roboti z nimi. Kyiv: Interservis, 156.
  10. Protokol diagnostiki, profilaktiki i likuvannya gostrogo poshkodzhennya nirok (GPN) (2010). Ukrayinskiy zhurnal nefrologiyi ta dializu, 3, 22–36.
  11. Sokolovskiy, V. V. (1971). Gistohimicheskie issledovaniya v toksikologii. Leningrad: Meditsina, 176.
  12. Lapach, S. N., Chubenko, A. V., Babich, P. N. (2001). Statisticheskie metodyi v mediko–biologicheskih issledovaniyah s ispolzovaniem EXEL. Kyiv: MORION, 408.
  13. Strukov, A. I., Serov, V. V. (2015). Patologicheskaya anatomiya. Moscow: GEOTAR-Media, 878.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-10-31

Як цитувати

Markina, A., Mishсhenko O., & Laryanovska, J. (2017). Вплив індолінорену на гістоструктуру нирок на моделі гліцеролової гострої ниркової недостатності. ScienceRise: Pharmaceutical Science, (5 (9), 10–14. https://doi.org/10.15587/2519-4852.2017.113361

Номер

Розділ

Фармацевтичні науки