Методологічні підходи до пошуку нових протисудомних засобів рослинного походження

Автор(и)

  • Yuliya Prokopenko Інститут підвищення кваліфікації спеціалістів фармації Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002, Україна
  • Victoriya Georgiyants Національний фармацевтичний Університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0001-8794-8010

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4852.2018.129599

Ключові слова:

протиепілептична активність, рослини, субстанції рослинного походження, алгоритм, програма PASS, індекс активності

Анотація

Мета. Розробка найбільш підхожого алгоритму пошуку та вибору лікарських рослин, що мають протисудомну активність, а також оцінити рівень протисудомної активності різних груп біологічно активних речовин рослинного походження за допомогою програми PASS.

Методи. Для розробки логічного алгоритму пошуку найбільш підхожих рослин, що надають протисудомну дію, використовували аналіз літературних даних та програмне забезпечення PASS.

Результати. При розробці алгоритму цілеспрямованого пошуку рослин для лікування епілепсії найбільш раціональним рішенням було розподілити рослини відповідно до їх хімічного складу та механізмами дії. Було виявлено, що певні групи біологічно активних речовин (алкалоїди, флавоноїди, фенольні кислоти) та деякі представники родин Betulaceae, Papaveraceae, Solanaceae, Fumariaceae, Lamiaceae, Polemoniaceae, Viscaceae та Oleaceae мають протисудомну активність. Результати PASS прогнозу свідчать про те, що для речовин, що вивчались, притаманна протиепілептична дія, хоча вона не є визначною. Аналіз результатів вивчення алкалоїдів протопіп та сангвінарин викликав особливу увагу завдяки високим показникам активності – 0,813 та 0,820 %, відповідно.

Висновки. Було обґрунтовано алгоритм вибору найбільш перспективних рослин для подальшого детальнішого вивчення стосовно можливостей їх використання для лікування епілепсії. Для різних груп біологічно активних речовин був здійснений аналіз фармакологічної активності за допомогою програми PASS. Як і очікувалося, відповідно до результатів PASS аналізу, для більшості речовин, що вивчались, протиепілептична активність присутня, проте не є визначальною. Існує певна ймовірність прояву протиепілептичної активності аналізованими сполуками: індекси активності аналізованих речовин знаходяться в діапазоні від 0,430 % до 0,754 %. Деякі біологічно активні речовини характеризувались наявністю нейропротекторної активності; найвищі показники спостерігались для амінокислот гістидин (0,680 %) та аланін (0,718 %). Амінокислоти аспарагін та серин характеризувались здатністю активувати розумову діяльність (0,489 % та 0,554 %, відповідно)

Біографії авторів

Yuliya Prokopenko, Інститут підвищення кваліфікації спеціалістів фармації Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002

Кандидат фармацевтичних наук, доцент

Кафедра якості, стандартизації та сертифікації ліків

Victoriya Georgiyants, Національний фармацевтичний Університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002

Доктор фармацевтичних наук, професор, завідувач кафедри

Кафедра фармацевтичної хімії

Посилання

  1. Kumar, S., Madaan, R., Bansal, G., Jamwal, A., Sharma, A. (2012). Plants and Plant Products with Potential Anticonvulsant Activity – A Review. Pharmacognosy Communications, 2 (1), 3–99. doi: 10.5530/pc.2012.suppl1.2
  2. Nsour, W. M., Lau, C. B.-S., Wong, I. C. K. (2000). Review on phytotherapy in epilepsy. Seizure, 9 (2), 96–107. doi: 10.1053/seiz.1999.0378
  3. Tsyvunin, V., Shtrygol, S., Prokopenko, Y., Georgiyants, V., Blyznyuk, N. (2016). Influence of dry herbal extracts on pentylenetetrazole-induced seizures in mice: screening results and relationship “chemical composition – pharmacological effect.” ScienceRise: Pharmaceutical Science, 1 (1), 18–28. doi: 10.15587/2519-4852.2016.71518
  4. Krovat, E., Steindl, T., Langer, T. (2005). Recent Advances in Docking and Scoring. Current Computer Aided-Drug Design, 1 (1), 93–102. doi: 10.2174/1573409052952314
  5. Anzali, S., Barnickel, G., Cezanne, B., Krug, M., Filimonov, D., Poroikov, V. (2001). Discriminating between Drugs and Nondrugs by Prediction of Activity Spectra for Substances (PASS). Journal of Medicinal Chemistry, 44 (15), 2432–2437. doi: 10.1021/jm0010670
  6. Mathews, G. C. (2007). The Dual Roles of GABA in Seizures and Epilepsy Generate More Excitement. Epilepsy Currents, 7 (1), 28–30. doi: 10.1111/j.1535-7511.2007.00159.x
  7. Prokopenko, Y., Tsyvunin, V., Shtrygol, S., Georgiyants, V. (2015). In Vivo Anticonvulsant Activity of Extracts and Protopine from the Fumaria schleicheri Herb. Scientia Pharmaceutica, 84 (3), 547–554. doi: 10.3390/scipharm84030547
  8. Mojaradl, T. B., Roghani, M. (2014). The anticonvulsant and antioxidant effects of berberine in kainate-induced temporal lobe epilepsy in rats. Basic and clinical neuroscience, 5 (2), 124–130.
  9. Chauhan, K., Sheth, N., Ranpariya, V., Parmar, S. (2010). Anticonvulsant activity of solasodine isolated fromSolanum sisymbriifoliumfruits in rodents. Pharmaceutical Biology, 49 (2), 194–199. doi: 10.3109/13880209.2010.508499
  10. Zhu, H.-L., Wan, J.-B., Wang, Y.-T., Li, B.-C., Xiang, C., He, J., Li, P. (2013). Medicinal compounds with antiepileptic/anticonvulsant activities. Epilepsia, 55 (1), 3–16. doi: 10.1111/epi.12463
  11. Johnston, G. A. R., Chebib, M., Duke, R. K., Fernandez, S. P., Hanrahan, J. R., Hinton, T., Mewett, K. N. (2009). Herbal Products and GABA Receptors. Encyclopedia of Neuroscience, 1095–1101. doi: 10.1016/b978-008045046-9.00868-8
  12. Xu, L.-F., Chu, W.-J., Qing, X.-Y., Li, S., Wang, X.-S., Qing, G.-W. et. al. (2006). Protopine inhibits serotonin transporter and noradrenaline transporter and has the antidepressant-like effect in mice models. Neuropharmacology, 50 (8), 934–940. doi: 10.1016/j.neuropharm.2006.01.003
  13. Wasowski, C., Marder, M. (2012). Flavonoids as GABA receptor ligands: the whole story? Journal of experimental pharmacology, 4, 9–24. doi: 10.2147/jep.s23105
  14. Carpentier, P., Foquin, A., Rondouin, G., Lerner-Natoli, M., de Groot, D. M., Lallement, G. (2000). Effects of atropine sulphate on seizure activity and brain damage produced by soman in guinea-pigs: ECoG correlates of neuropathology. Neurotoxicology, 21 (4), 521–540.
  15. Grigoletto, J., Oliveira, C. V. de, Grauncke, A. C. B., Souza, T. L. de, Souto, N. S., Freitas, M. L. de et. al. (2016). Rosmarinic acid is anticonvulsant against seizures induced by pentylenetetrazol and pilocarpine in mice. Epilepsy & Behavior, 62, 27–34. doi: 10.1016/j.yebeh.2016.06.037

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-04-26

Як цитувати

Prokopenko, Y., & Georgiyants, V. (2018). Методологічні підходи до пошуку нових протисудомних засобів рослинного походження. ScienceRise: Pharmaceutical Science, (2 (12), 32–36. https://doi.org/10.15587/2519-4852.2018.129599

Номер

Розділ

Фармацевтичні науки