Технологія одержання та дослідження хімічного складу густих екстрактів плодів глоду
DOI:
https://doi.org/10.15587/2519-4852.2018.146473Ключові слова:
глід, плоди, густі екстракти, хімічний склад, технологія, флавоноїди, гідроксикоричні кислоти, амінокислотиАнотація
На фармацевтичному ринку України представлені рідкі лікарські форми глоду, які використовуються при комплексному лікуванні серцево-судинних захворювань. Українська флора нараховує понад 30 видів глодів, серед яких достатню сировинну базу мають неофіційні дикорослі та культурні види.
Мета. Розробити технологію одержання густих екстрактів плодів неофіційних видів глоду та встановити хімічний склад одержаних екстрактів.
Методи дослідження. Для визначення складу БАР густих екстрактів плодів глоду використовували спектрофотометричний метод та метод високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ).
Результати дослідження. Розроблена технологічна схема одержання густих екстрактів плодів глоду. Встановлено вміст амінокислот, флавоноїдів та гідроксикоричних кислот густих екстрактів плодів C. prunifolia Sarg., С. pseudokyrtostilla Klok. та С. leiomonogyna Klok.. Вміст флавоноїдів склав від 4,27 %±0,01 до 10,94 %±0,10; гідроксикоричних кислот - від 1,45 %±0,02 до 2,56 %±0,10. Методом ВЕРХ в усіх екстрактах ідентифіковано рутин, хлорогенову і ферулову кислоти. У густому екстракті плодів C. prunifolia Sarg. ідентифіковано апігенін-7-О-рамнозид; С. pseudokyrtostilla Klok. та С. leiomonogyna Klok. - апігенин-7-О-глікозид, апігенін, лютеолін; С. leiomonogyna Klok. - лютеолін -7-О-диглікозид та кверцетин.
Висновки. Одержано густі екстракти плодів C. prunifolia, С. pseudokyrtostilla та С. leiomonogyna. Вперше методом ВЕРХ в екстрактах встановлено вміст флавоноїдів та гідроксикоричних кислот. Проведено порівняльне дослідження амінокислотного складу одержаних екстрактів
Посилання
- Goncharov, N. F., Sidora, N. V., Kovaleva, A. M., Komissarenko, A. N. (2008). Fenol'nye soedineniya severoamerikanskikh vidov roda boyaryshnik. Rossiyskiy mediko-biologicheskiy vestnik imeni akademika Pavlova, 3, 150–154.
- Phipps, J. B., Robertson, K. R., Rohrer, J. R., Smith, P. G. (1991). Origins and Evolution of Subfam. Maloideae (Rosaceae). Systematic Botany, 16 (2), 303–332. doi: http://doi.org/10.2307/2419283
- Talent, N., Dickinson, T. A. (2005). Polyploidy in Crataegus and Mespilus (Rosaceae, Maloideae): evolutionary inferences from flow cytometry of nuclear DNA amounts. Canadian Journal of Botany, 83 (10), 1268–1304. doi: http://doi.org/10.1139/b05-088
- Hamahameen, B. A., Jamal, B. (2013). Determination of Flavonoids in the Leaves of Hawthorn (Crataegus Azarolus ) of Iraqi Kurdistan Region by HPLCAnalysis. International Journal of Bioscience, Biochemistry and Bioinformatics, 3 (1), 67–70. doi: http://doi.org/10.7763/ijbbb.2013.v3.166
- Skhiri, F. H., Bahri-Sahl, R., Ammar, S., Fredj, R. B., Saguem, S., Grec, S., Trotin, F. (2009). Polyphenol Contents and Antioxidant Activities of Extracts from Flowers of Two Crataegus azarolus L. Varieties. Pakistan Journal of Biological Sciences, 12 (9), 660–668. doi: http://doi.org/10.3923/pjbs.2009.660.668
- Chen, J. A., Song, S., He, J., Xu, S. (2008). Study of the chemical constituents of the leaves of Crataegus pinnatifida. Asian Journal of Traditional Medicines, 3, 80–83.
- Kumar, D., Arya, V., Bhat, Z. A., Khan, N. A., Prasad, D. N. (2012). The genus Crataegus: chemical and pharmacological perspectives. Revista Brasileira de Farmacognosia, 22 (5), 1187–1200. doi: http://doi.org/10.1590/s0102-695x2012005000094
- Schussler, M., Holzl, J., Fricke, U. (1995). Myocardial effects of flavonoids from crataegus species. Arzneimittel Forschung, 45 (7), 842.
- Schüssler, M., Hölzl, J., Rump, A. F. E., Fricke, U. (1995). Functional and antiischaemic effects of monoacetyl-vitexinrhamnoside in different in vitro models. General Pharmacology: The Vascular System, 26 (7), 1565–1570. doi: http://doi.org/10.1016/0306-3623(95)00051-8
- Mraihi, F., Hidalgo, M., de Pascual-Teresa, S., Trabelsi-Ayadi, M., Chérif, J.-K. (2015). Wild grown red and yellow hawthorn fruits from Tunisia as source of antioxidants. Arabian Journal of Chemistry, 8 (4), 570–578. doi: http://doi.org/10.1016/j.arabjc.2014.11.045
- Furey, A., Tassell, M., Kingston, R., Gilroy, D., Lehane, M. (2010). Hawthorn (Crataegus spp.) in the treatment of cardiovascular disease. Pharmacognosy Reviews, 4 (7), 32–41. doi: http://doi.org/10.4103/0973-7847.65324
- Furey, A., Tassell, M. (2008). Towards a systematic scientific approach in the assessment of efficacy of an herbal preparation: Hawthorn (Crataegusspp.). European Journal of Heart Failure, 10 (12), 1153–1157. doi: http://doi.org/10.1016/j.ejheart.2008.10.003
- Hwang, H. S., Boluyt, M. O., Converso, K., Russell, M. W., Bleske, B. E. (2009). Effects of Hawthorn on the Progression of Heart Failure in a Rat Model of Aortic Constriction. Pharmacotherapy, 29 (6), 639–648. doi: http://doi.org/10.1592/phco.29.6.639
- Georg Belz, G., Loew, D. (2003). Dose-response related efficacy in orthostatic hypotension of a fixed combination of D-camphor and an extract from fresh Crataegus Berries and the contribution of the single components. Phytomedicine, 10, 61–67. doi: http://doi.org/10.1078/1433-187x-00303
- Derzhavna Farmakopeia Ukrainy (2009). DP «Ukrainskyi naukovyi farmakopeinyi tsentr yakosti likarskykh zasobiv». Kharkiv: RIREH, 280.
- Derzhavna Farmakopeia Ukrainy (2015). DP «Ukrainskyi naukovyi farmakopeinyi tsentr yakosti likarskykh zasobiv». Vol. 1. Kharkiv: RIREH, 1128.
- Kurkina, A. V. (2011). Metodika opredeleniya kolichestvennogo soderzhaniya summy flavonoidov v trave repeshka aptechnogo. Khimiko-farmacevticheskiy zhurnal, 45 (1), 31–34.
- Lenchyk, L. V. (2016). Determination of phenolic compounds in prunus domestica leaves extract. Scripta Scientifica Pharmaceutica, 2 (2), 31–35. doi: http://doi.org/10.14748/ssp.v2i2.1302
- Lenchyk, L., Shapoval, O., Kyslychenko, V. (2016). Phytochemical study and determination of pharmacological activities of cherry shoots dry extract. ScienceRise: Pharmaceutical Science, 1 (1), 40–45. doi: http://doi.org/10.15587/2519-4852.2016.72746
- Mraihi, F., Fadhill, H., Trabelsi-Ayadi, M. (2015). Chemical characterization by HPLC-DAD-ESI/MS of flavonoids from hawthorn fruits and their inhibition of homan tumor growth. Journal of New Sciences, Agriculture and Biotechnology, 3, 840–846.
- Lenchyk, L. V., Upyr, D. V., Ovezgeldiyev, D. (2016). Phytochemical investigation of bird cherry fruits. Der Pharmacia Lettre, 8 (6), 73–76.
- Jámbor, A., Molnár-Perl, I. (2009). Amino acid analysis by high-performance liquid chromatography after derivatization with 9-fluorenylmethyloxycarbonyl chloride. Journal of Chromatography A, 1216 (15), 3064–3077. doi: http://doi.org/10.1016/j.chroma.2009.01.068
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Natalia Sydora, Svitlana Zuikina, Alla Kovaleva, Liliia Vyshnevska
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
